Але я відкрию тобі свою душу) Настільки, наскільки відкрию її собі.
Це мій щоденник. Який я час от часу заповнятиму. Тож це монолог. Пишу його перш за все, щоб розібратися в собі. Чомусь така потреба виникла саме зараз, і хочу, щоб мої думки і почуття я запам'ятала. Тож навряд я буду відповідати на твої коментарі. Я могла б сказати, що взагалі не буду їх читати, але ні)) я себе знаю - обов'язково прочитаю, якщо вони будуть. І можливо, вони навіть якось вплинуть на мене.
Пишу з нового акаунту, але на Кашалоті я кілька років, отже я знаю, яке відношення до творів такого плану). Але одразу розчарую, нічого цікавого і подібного до , наприклад , розповідей Тетяни з Харкова про місячні ночі не буде. Адже це для мене, не для тебе. Ніякої таємниці зі свого акаунту не роблю, і спочатку планувала писати з нього, але все ж вирішила з чистого листа.
Це щоденник на зразок того, що був колись у шкільні роки. Перший запис, який пригадую з нього, було щось на зразок "Ну ось. Як я і думала, я була нажалюгідніша на останньому дзвонику". Але цей запис я пам'ятаю перш за все тому, що вже будучи дорослою, 20+ , я відкрила його під час мого візиту до батьків. Відкрила і здивувалась: невже я була такою?? Звичайно була... Я ж пам'ятаю, що була... навіть пам'ятаю свої відчуття, але це все зараз сприймаю, як це повинно було бути, нічого особливого. І все ж цікаво. Не знаю, чи доведеться мені ще коли небудь його прочитати, та чи існує він взагалі. Якщо так, через кілька років я, мабуть, ділитимусь моїми спогадами зі своєю донькою.
Все , що вище - це для тебе. Адже я знаю, що в тебе виникнуть питання: "Нащо вона тут пише? Чому не відповідає? " І щоб не займати твій час на приписи типу "Теж мені письменник. От людям нічого робити". Але я і не проти , якщо вони будуть))) Тільки не ображайся, якщо не відповідатиму.
Все, що далі - то для мене. Але хочешь - читай, я не проти :stuck_out_tongue_winking_eye: Навіть можешь сваритися з ким-небудь, але бажано так, щоб мою тему не видалили) Можливо не все ти зрозумієш, але я намагатимусь бути зрозумілою, перш за все тому що я використовую цей ресурс, і можливо принесу йому якусь користь.
Чому вирішила писати. Мабуть на мене вплинули курси проджекту менеджера, і думка, що життя - це теж проект і його потрібно планувати. Не так, як пишуть всі тренери з особистого розвитку, а саме по аджайл і скраму. Розбивати на спрінти, тримаючись чек-листів, переглядати беклог, і обговорювати. Вірніше не так. Не життя взагалі потрібно планувати, а саме напрямки.
Кілька днів тому склала щоденний план з занять для доньки М. Вона закінчила перший клас. Дві години щоденних занять: математика, письмо, читання, англійська. Три вправи з фізкультури, три нейро вправи. Кожен день відмічаю, що зроблено. В подальшому спробую це внести в Джиру.
Взагалі склалося дуже непогано те, що я можна сказати підготувалась до цього часу. Не раз собі казала: будь обережна зі своїми думками і мріями. Пам'ятаю, я все не встигала з роботою, і інколи думала: "От би мені час, щоб приділити його вихованню доньки". Або думала: "от якби не було поряд свекрухи" - але я завжди розуміла, що свекруха може, навпаки , дуже добре на неї впливати, бути подругою, бути на рівних. А може і погано. Я бачу, що в неї мета не навчити М. чомусь, а отримати задоволення від спілкування з нею. Я не знаю, чи замислювалась вона насправді, яку шкоду робить своїм вседозволенням, чи розуміє як прив'язує її до себе, як культивує залежність і несамостійність. Але я рада, що зараз вони спілкуються телефоном. Рада, що М. більше не має того впливу, і рада, що позитивний вплив свекрухи зберігся - в тій кількості, якій потрібно. Дозовано.
Не знаю, чи то час прийшов, після першого класу, чи то дійсно, віддаленість свекрухи вплинула, але М. вже не шарахається інших дітей, а навпаки йде до майданчиків з дітьми. Можливо, це збіг, але те, що саме сьогодні, коли бабуся не поряд, М. тягнеться до дітей.
neSanta 19 червня 2022, 00:57
У М. имя есть человеческое?
Ka3a_ 19 червня 2022, 01:46 1
Мария? ) Нам всеравно не скажут, да и неважно, бабуся просто бабуся, можно было и дочку оставить просто дочкой
Ka3a_ 19 червня 2022, 01:44 26
Очень скучно, простите...первое что пришло на ум "растекаться по древу"...по сути хватило бы абзаца, правда опять же о чём? Если уж дневник на обозрение , то как минимум это должно быть интересно читателю, а тут просто много букв, ничего вы не открыли о себе другим увы. Но видимо ж будет продолжение, а это тизер,:wink:
Ka3a_ 19 червня 2022, 12:15 4
Снова увидела темку, и вспомнила что это мне напоминает-рекламные эссе, которые начинаются с "какое сегодня небо голубое.." и заканчивается" ...только у нас оригинальные металлопластиковые окна с бесплатной установкой "=)) Автор наверное работает где оплата за количество букв, да и вроде украинский это не тот язык на котором вам удобнее думать, хотя к орфографии не прикопаешься ) А так комменты интереснее темы получились и скорее всего писалось именно с расчетом на них, а не для самоанализа 8)
Коментар видалено
Profesora 19 червня 2022, 02:09 10
Гарна мова, це приємно. А мета писання? Щоденник зачасту це конфлікт))), тобто в тобі так багато всього, що воно ну просто не вміщається всередині, і тре на папір вилити, щоб зрозуміти як жити далі. У вас просто тягуча розповідь-роздум, трохи лінива, трохи сонлива. Я чесно не все осилила, пропускала абзаци, що б зрозуміти, а про що пишемо))). Люди інтернету вже давно шукають зразу суть))), багато букофф по дрєву дратують, ще в 15 це нормуль, але в 35+ це вже трохи інфантильно. Я за багато букофф, коли є специфічний стиль, гумор, стеб і сенс, у вас у сухому залишку гарна мова, і свекруня, яка не впливає вже аж так на доню, плюс я заплуталась в "тебе-мене"))), глобально щоденник для зацікавлення публікою модна спростити)))
Profesora 19 червня 2022, 02:09
*можна
Nika_147 19 червня 2022, 11:23 2
Иногда. публичный дневник - это своего рода бесплатный психотерапевт, способ упорядочить/систематизировать/просеять/увидеть со стороны свои мысли/желания/потребности/стремления.
Хорошо, когда мысли/желания/потребности/стремления это одно направление. Но вот у меня это обычно 4 стороны света.
marivanka 19 червня 2022, 03:35 5
Текст українською, а чому ж нік "бремя страстей" , а не " тягар пристрастей " :stuck_out_tongue:
marivanka 19 червня 2022, 03:37
Не відповідайте, я просто розмірковую :wink:
Majchuk 19 червня 2022, 08:26
Nataly 19 червня 2022, 07:37 20
Тю
Melok 19 червня 2022, 11:40
Коротко и ясно)))
Ksenya 19 червня 2022, 07:40 2
В мене теж доня. І свекруха. Мала гарно вчиться. Єдине що ми на канікулах будемо робити це таблиця множення. Також гуляти на свіжому повітрі. Пригати на батутах і зустрічатись з друзями. Можливо басейн. Точно не уроки. Бо канікули важливо проводити також з користю. Доречі ми 1 вересня завжди були на морі. До 10. Пофіг школа.
IraLr 20 червня 2022, 01:02
Nika_147 20 червня 2022, 01:16
Что обидно, мы шли "на учителя". И с учителем не ошиблись. А надо было идти на ассистента.
IraLr 20 червня 2022, 01:25
Oceanlover 19 червня 2022, 10:09 7
Можна писати просто в зошиті.
Nika_147 19 червня 2022, 11:26
не все любят писать от руки. И не все могут потом прочитать ими написанное :)
Olya_la 19 червня 2022, 11:29
Как будто история болезни. М.))))). Пишите «дочь», «ребёнок», но не М. Или мы придумайте.
panya 19 червня 2022, 12:40 2
Ничего не поняла. Все завуалировано, истинных чувств (как обычно в дневнике) нет, своего отношения к какому-то человеку или ситуации нет. Это не дневник, а набор слов. Читать не интересно, хотя язык хорош, Долго и нудно, извините.
Коментар видалено
Коментар видалено
Коментар видалено
Viki16 19 червня 2022, 23:24 4
Нудно, уж извините.
Lonora 20 червня 2022, 20:31 2
Бред сумасшедшего,извините