Повернення додому стор. 2

Рада бачити всіх! Миру нашій країні! Героям слава!!

Ми виїхали з країни на початку березня. Невгамовний страх за своїх дітей змусив мене зібрати дітей і відправитися в невідоме. Щоденні повідомлення про обстріли, повітряні тривоги та нестерпне світломаскування зробили своє діло. 

Тепер регулярно перевіряючи телеграм канали та новини, все більше бачу новини про сім'ї , що наважилися повернутися, не зважаючи на те, що градус напруги всередині країни не впав. Ненаситний карлик не облишив намір помірятися силою з рештою світу....

Мені цікаво, чи є серед наших хто вже повернувся? Які були Ваші мотиви, щоб повернутися? 

P.S. Хочу додати трішки конкретики в моєму зверненні. За якими ознаками ви готові повернутися в Україну? Зрозуміло, що після оголошення перемоги. Але все ж таки, є безстрашні, хто повернувся раніше. Хочу зрозуміти їх мотивацію.


Теги: война в украине, возвращение в украину, возращение беженцев

197 коментарів

  • GeorginaL 26 квітня 2022, 20:56 31

    Виплати, то мабуть останнє, що нас у Польщі тримало))) Я якось у тумані їх пооформлювала, бо всі оформлювали. 300зл мені автоматом в ужонді оформили, коли я за іншим документом туди зверталась ) І їх немає фактично. Тобто зовсім. Це я кажу для тих, хто розраховує на них, як на гроші для життя.
    1 місце із факторів впливу це те, що у Києві майже спокійно.
    2. Ми тут постійно хворіємо, а лікуватись тут тяжче, ніж вдома.
    3. Не бачу якогось сенсу витрачати тут свої зароблені в Україні гроші, по євроцінах. Економити, мешкаючи у таборах для біженців і харчуюсь там собі вийде дорожче, бо здоров'я одне.
    4. Закиди, що мовляв "ви смаленого вовка не бачили" відкидаю. Бо у всіх нас є своє горе від війни. Своя міра страждань. Чим можу допомогаю нужденним і ЗСУ.
    5. Фізично страждаю від полубомжацької якоїсь свідомості. Що ми тут "понаїхали". Я хочу ходити рівно, а не кланятись кожну хвильку. Україна розрахувалась за всі ці Європи життями своїх громадян. Горем у кожній родині. Так, люди різні, але не тут наше майбутнє. Майбутнє свідомих українців. Це все не стосується дійсно голих-босих. Але таких я бачила 3 людини за весь час. І вони живуть у лагерях біженських. Родини не хочуть їх брати, бо старі та вже після всього неврівноважені. Я навіть не знаю, що їх чекає потім. Може якісь інтернати будуть для них робити.

  • 1 коментар
  • Mouse86 26 квітня 2022, 22:00

    Гарно написали, підтримую

  • Inneska_ 27 квітня 2022, 00:42

    Підтримую все правильно.

  • Tasania 27 квітня 2022, 01:09

    Підтримую

  • Tasania 26 квітня 2022, 21:14 2

    Місто бомбили, не Харків, але прилітало і на житлові будинки, то в перші ж дні майже все місто поїхало, хоча потім місто не чіпали, маленьке, кому воно треба. То люди, що тут залишилися жили відносно спокійно, а хто виїхав почекали ще місяць півтора, подивилися, що не чіпають і повертаються, за кордоном більшість як на курорті жили ще й валізи добра повезли. Пожили і достатньо)
    Ось вчора по жд прилетіло, без жертв, знов хтось буде кричати, що прям все місто розбомбили і бідні бідні мусять їхати. А в той час з Ірпеня, Гостомеля, Бучі і Києва весь час жили в нас і їм тут тихо спокійно, більшість мами з дітьми.
    Кума постійно говорить про біженців з зу в Польщі, мріє коли їх виженуть, ще й гребуть все так, що потім соромно, що ти з України. Вона за свій кошт зняла кімнату, поїхала до брата, працює, дитина в садочку, а нахаби її бісять жах.
    Від себе скажу, що є ті, хто і на зу де реально безпечно не хоче, бо нахаби або реально занадто боязливі. А є ті, хто повертається в такі міста як Київ.
    Чого не можна повернутися в місто де не бомблять як Харків і немає бойових дій я особисто не розумію. Інша справа, коли їдуть і там працюють, самі себе утримують, а тут немає можливо , то чого сидіти тут.
    Короче, ситуації різні навіть якщо місто одне і безпечне, як правильно вирішує кожен сам.
    Як показала війна одні адекватні в різних ситуаціях, а інші "ми всі помремо, всю країну розбомблять" і це тільки почули сирену)) по їх логіці всі мають їхати, а повернутися після закінчення війни...

  • 10 коментарів
  • iryna_b 26 квітня 2022, 22:33 5

    @OksanKa Не потрібно порівнювати ніякі міста. За всі міста України болить однаково. :blue_heart::yellow_heart:

  • Коментар видалено

  • Tasania 27 квітня 2022, 00:16 1

    @Olya_la Дякую, що зрозуміли правильно. Дівчата, ну хто ж зараз не знає про Харків і може написати, що його не бомблять... хіба що боти і то не тут

  • Lonora 26 квітня 2022, 21:23 5

    Никто никуда не возвращается. Рано.

  • Lydmila408 26 квітня 2022, 21:54

    И я так считаю.

  • belka45 26 квітня 2022, 21:23 5

    Харьков, Салтовка.Каждый день прилеты, пожары.В нашей квартире разбиты стеклопакеты,соседние дома с дырами от прилетов..В нашем доме нет целых стекол и вывернуты у некоторых рамы.....Из-за маленьких внуков пришлось выехать в Днепр.Сейчас лечим ,,последствия,,
    Пока не прекратятся прилеты и не разминируют(есть карта мин,и рядом дворы все ,,с такими страшными сюрпризами,,),мы не вернёмся..Очень опасно! .Очень хочется вернуться домой.Побыстрее.

  • iryna_b 26 квітня 2022, 21:50 1

    Да, Харьков страдает с первых дней войны.

  • Zhmenka 27 квітня 2022, 01:35

    Моя квартира тоже без окон стоит. Но, сотрудник мужа с мамой вышел за гумманитаркой. Его сын 12 лет и брат остались в квартире. Брат погиб, а сына несколько часов отрывали из под завалов, но открыли живого и относительно целого. Северная Салтовка. И понимаешь что хрен с теми окнами и всем что там есть. Я бы вряд ли дожила до того момента, пока моего ребенка из под завалов достанут. Никто толком не знал жив он или нет. Сейчас живут в Днепре, дали комнату бесплатно, так он отец одиночка. Две квартиры на Салтовке были - его и родительская, где мама с братом жили. Сначала той квартиры не стало, а потом и брата. Это одна маленькая история из многочисленных горьких историй ужаса

  • Vasiliska 26 квітня 2022, 21:34 3

    Харьков, Жуки. Ежедневные обстрелы района. Наш дом весь в дырах от прилетов и гари от пожаров. Я в Полтавской области и я не знаю, будет ли мне куда вернуться после войны.

  • 6 коментарів
  • Zhmenka 27 квітня 2022, 08:05 1

    @Vasiliska Я видела фото обстреленного ХАИ, там где самолётный корпус, и северная проходная

  • Zhmenka 27 квітня 2022, 08:05 2

    @Vasiliska По всем пабликам было. И манеж ещё

  • Sanechka 28 квітня 2022, 01:26

    @Zhmenka Я також в ХАІ вчилась.. що Харків їм дався((:broken_heart:

  • tanya33 26 квітня 2022, 21:48 4

    Харьков, Восточный. Дома в дырах и наш тоже, но стоит пока. Обстреливают каждый день город. Пока не планирую возвращаться, каждый вечер и утро читаю новости с надеждой

  • GeorginaL 26 квітня 2022, 22:16 4

    Мені якось особливо шкода місто Харків. Тільки красу і порядок всюди понаводили. Од би й зажити тепер. А воно, падло, все спаплюжило.

  • Establishment 27 квітня 2022, 05:40 1

    Куда куда а на Восточный и вообще ту сторону в ближайшее время даже не думать возвращаться

  • Neonilla 26 квітня 2022, 22:07 1

    Мои коллеги 8 чел. из Харькова переехали в Полтаву и спокойно себя чувствуют.

  • Neonilla 26 квітня 2022, 22:21 2

    Раз из Полтавы двинулись за границу... не спешите возвращаться. Что напрасно уехали. Пересидите.

  • innusya20 27 квітня 2022, 02:23 4

    Мой город Херсон оккупирован, выехали 27 марта с сыном в Польшу после месяца оккупации. Пока город не освободят, мне там жить не хочется.

  • Lenochta 27 квітня 2022, 06:07 1

    А мы на Пасху ездили к бабушке в ближний пригород Харькова. Муж говорит:"если бы малой не поехал, мы бы могли в Харьков проехаться!". А реально да... Так всё настопиз..ло! :frowning2:Сорри. Хочу в Рост и Класс, хочу в Эпицентр, на Барик даже, хотя я его не выдерживаю больше получаса. А те кто уехал из моих в Польшу - там и останутся.

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу