Домой приеду. Буду долго-долго стоят под душем и плакать. Потом поеду в крематорий и заберу прах мамы. Отвезу в село, к папе и похороню рядом.
Боже, спасибо тебе, что они не видят этого ада.
Поеду к родителям, соберём всю семью, наделаем оливье, насливаем с бутылей домашнего вина, все будут громко разговаривать, смеяться, обниматься, а между делом посадим картошку
А я не знаю что буду делать...Знаю только,что очень хочется тепла,лета,зелёных листиков и травы и просто посидеть на скамеечке под солнышком...ничего не делать,просто сидеть и наблюдать за ветром,мушками какими-нибудь,птицами,людьми,детьми.Хочется услышать утренний щебет ласточек в открытом окне и гудение ночного поезда вдалеке.Хочется в деревню к бабуле.Ей 84 года и сейчас заболела сильно:( И мы все заболели,всей семьёй.Весь наш "бункер"качает сейчас.И я так понимаю это корона:( У меня вчера пропали вкус и обоняние:(
Переоценка ценностей,конечно,колоссальная. Оказывается,все бренное в этом мире.И только жизнь самое ценное,что есть у нас.Очень жаль погибших ни за что людей,особенно невинных детей... Это просто в голове не укладывается.Я стараюсь не ругать своего маленького шилопопа за шалости и шкоды,выцеловываю его каждое утро и благодарю бога,что живы,что он ещё маленький и не понимает этого кошмара.Болит сердце за людей,которые прошли и проходят этот кошмар,этот ад. Не знаю,что буду делать после победы,но мозги поменялись координально.
Сьогодні тема сама позитивна за всі дні війни... Хочеться так щодня... Ніхто не пише, що де горіло/стріляло/летіло...
По темі: хочу в церкву, поставлю свічки за всіх живих, убитих, ненароджених...вірю в Бога, але ніколи так не робила...
Немає ніяких планів, потроху морально починаю звикати до війни і мимоволі планую садити город, пересадить квіти, ремонт вдома потрібен, але немає грошей.... Хочу просто розуміння миру а країні, насолоджуватися тишею в небі... Я раніше боялася грози, а тепер ХОЧУ просто грози, з громом, а не тієї грози, що щодня зараз в небі і на землі...
Сьогодні в 5 ранку вийшла збирати чоловіка в дорогу, і така тиша в селі, мороз -11, місяць ще не заховався, але світанок такий весняний, світлий...і думаю, може мені війна наснилася... Отак в найближчий час хочу насолоджуватися світанком і не боятися, що тишу порушить вибух...це щастя, це свобода, це життя.. я завжди це цінувала- тишу і красу природи, але зараз по-іншому, відчуттів немає, лише страх і невідомість...а що завтра!?
Всім миру.
@Apriori
В Киеве и крест падал и флаг рвался , а с мариуполе кстати новогодняя елка завалилась. К сожалению войну не остановить было и знаки уже особо не впечатлили . Радуга в феврале меня удивила , такая яркая как никогда . Но мне не нравится другое , то что это хуйло настраивает Россию из -за санкций на страны Прибалтики , Чехию, Польшу , Словакию . Венгры ещё против нас . А самое печальное , что самолёт слетал Московский за бугор и вернулся их на днях . Вот это называется закрыли полёты . Никому верить нельзя , и помогают и предают за € . Прийдет время и все страны ответят по очереди тоже .
Це точно. Зараз кожна фраза, яка стосується майбутнього, навіть близького, супроводжується словами: " Коли закінчиться війна", або "якщо все буде добре":pensive:
Ми після нового року з подружками зібрались, поговорили про плани, кожна 2-3 основних вибрала і закріпили запис в нашій групі в вайбері. Ха-ха. Тепер змінили на одну спільну - вижити
@koritsi11
Я себе спіймала на думці у магазині, коли купувала мило і пральний порошок, що беру маленькі пачки. Бо готова або знову тікати, або ж раптом що, нащо мені багато(((
Сьогодні з кумой говорили, що зробимо коли це все закінчиться. Приїдемо до батьків в еаге рідне село під Києвом, поставимо великий стіл на всю вулицю, покличемо всіх сусідів і будемо святкувати перемогу!
Хочу просто вернуться в свой дом. Нет у меня глобальных планов. Я просто тихо надеюсь, что мой дом уцелеет…
И парад Победы у нас обязательно будет. Нашей Победы, которую добыли украинские мужчины для нас и наших детей.
Смотрели всей семьей Миньоны (полнометраж) И вот в конце, когда начали бомбить Лондон, и через дома полетели ракеты мы с мужем переглянулись: Вот сейчас, как то, вообще не смешно. Вообще все эти разрушения и бомбежки - очень болезненно воспринимаются
Я обещала одной замечательной женщине , что приеду в город герой Чернигов. Поплачем вместе. И о нем и Харькове моем родном. Выпьем. А потом , потом у нас будет много работы!!. Дай Бог мне дожить до этого дня без потерь среди родных и близких. Дай Бог пережить всем это горе, кто их потерял:sob::sob::sob::sob:. Будем жить!!!
@Malinka_orijinal
Спасибо всем , что переживаете и интересуетесь. Харьков навечно останется в памяти прекрасным. Каким он станет? Одному богу известно. Но шрамы и раны не заживут никогда.
Landish 19 березня 2022, 15:10 2
Домой приеду. Буду долго-долго стоят под душем и плакать. Потом поеду в крематорий и заберу прах мамы. Отвезу в село, к папе и похороню рядом.
Боже, спасибо тебе, что они не видят этого ада.
morisovna 19 березня 2022, 18:28
плачу..
Arlana 19 березня 2022, 15:17
Буду плакати від щастя і видихну спокійно:pensive:
IrynaY 19 березня 2022, 15:23 1
Поеду домой...
IrynaY 19 березня 2022, 15:23
Надеюсь, мне будет куда возвращаться
Wikanema 19 березня 2022, 15:30
Встретимся с друзьями и напьёмся)
На дачу поедем)
Marinka_B 19 березня 2022, 15:35 1
Поеду к родителям, соберём всю семью, наделаем оливье, насливаем с бутылей домашнего вина, все будут громко разговаривать, смеяться, обниматься, а между делом посадим картошку
Alinkamalinka 19 березня 2022, 16:03 4
А я не знаю что буду делать...Знаю только,что очень хочется тепла,лета,зелёных листиков и травы и просто посидеть на скамеечке под солнышком...ничего не делать,просто сидеть и наблюдать за ветром,мушками какими-нибудь,птицами,людьми,детьми.Хочется услышать утренний щебет ласточек в открытом окне и гудение ночного поезда вдалеке.Хочется в деревню к бабуле.Ей 84 года и сейчас заболела сильно:( И мы все заболели,всей семьёй.Весь наш "бункер"качает сейчас.И я так понимаю это корона:( У меня вчера пропали вкус и обоняние:(
LydMilka 20 березня 2022, 08:25
Одужуйте якнайшвидше!
Natura 20 березня 2022, 08:32 1
Здоровья вашему "бункеру"
Alinkamalinka 20 березня 2022, 08:33
Lonora 19 березня 2022, 17:19 16
Переоценка ценностей,конечно,колоссальная. Оказывается,все бренное в этом мире.И только жизнь самое ценное,что есть у нас.Очень жаль погибших ни за что людей,особенно невинных детей... Это просто в голове не укладывается.Я стараюсь не ругать своего маленького шилопопа за шалости и шкоды,выцеловываю его каждое утро и благодарю бога,что живы,что он ещё маленький и не понимает этого кошмара.Болит сердце за людей,которые прошли и проходят этот кошмар,этот ад. Не знаю,что буду делать после победы,но мозги поменялись координально.
Vodolejka 19 березня 2022, 17:33 4
Сьогодні тема сама позитивна за всі дні війни... Хочеться так щодня... Ніхто не пише, що де горіло/стріляло/летіло...
По темі: хочу в церкву, поставлю свічки за всіх живих, убитих, ненароджених...вірю в Бога, але ніколи так не робила...
Немає ніяких планів, потроху морально починаю звикати до війни і мимоволі планую садити город, пересадить квіти, ремонт вдома потрібен, але немає грошей.... Хочу просто розуміння миру а країні, насолоджуватися тишею в небі... Я раніше боялася грози, а тепер ХОЧУ просто грози, з громом, а не тієї грози, що щодня зараз в небі і на землі...
Сьогодні в 5 ранку вийшла збирати чоловіка в дорогу, і така тиша в селі, мороз -11, місяць ще не заховався, але світанок такий весняний, світлий...і думаю, може мені війна наснилася... Отак в найближчий час хочу насолоджуватися світанком і не боятися, що тишу порушить вибух...це щастя, це свобода, це життя.. я завжди це цінувала- тишу і красу природи, але зараз по-іншому, відчуттів немає, лише страх і невідомість...а що завтра!?
Всім миру.
maksim 19 березня 2022, 21:26
Establishment 19 березня 2022, 21:31
maksim 19 березня 2022, 21:31 3
Irina_Irina 19 березня 2022, 17:41 1
Поеду в Крым)
DvornikS 19 березня 2022, 21:30 20
А я не поеду
Ни копейки на себе не дам заработать этим продажным
Apriori 19 березня 2022, 21:51
ViktoriaC 19 березня 2022, 22:17
Marusya 19 березня 2022, 17:47 13
Глобальних планів поки немає.
Хочеться просто вижити
Arlana 19 березня 2022, 18:05 1
Це точно. Зараз кожна фраза, яка стосується майбутнього, навіть близького, супроводжується словами: " Коли закінчиться війна", або "якщо все буде добре":pensive:
koritsi11 19 березня 2022, 18:05
Ми після нового року з подружками зібрались, поговорили про плани, кожна 2-3 основних вибрала і закріпили запис в нашій групі в вайбері. Ха-ха. Тепер змінили на одну спільну - вижити
Weero 19 березня 2022, 19:56 2
Solojuli 19 березня 2022, 17:59 2
Сьогодні з кумой говорили, що зробимо коли це все закінчиться. Приїдемо до батьків в еаге рідне село під Києвом, поставимо великий стіл на всю вулицю, покличемо всіх сусідів і будемо святкувати перемогу!
zlatazaika 19 березня 2022, 19:57 1
+++у нас такие же планы.Все соседи во дворе,море шашлыков и вина!Соседка отписалась наконец-то -они живы и здоровы!
Ksenya 19 березня 2022, 18:15
Мабуть вип'ю за перемогу. Думаю що в місті буде багато людей. Всі будуть обійматись і цілуватись. Як у моєму сні.
Bulka 19 березня 2022, 18:26 18
Хочу просто вернуться в свой дом. Нет у меня глобальных планов. Я просто тихо надеюсь, что мой дом уцелеет…
И парад Победы у нас обязательно будет. Нашей Победы, которую добыли украинские мужчины для нас и наших детей.
Profesora 19 березня 2022, 20:39
Як завжди в саму суть...
Weero 19 березня 2022, 19:58 1
Поїду дякувати всім тим людям, які давали і дають нам прихисток і підтримку. Потім поїду до батьків... Сподіваюсь Суми вистоять.
Olga_Shoymar 19 березня 2022, 20:03
думаю, это должен увидеть каждый иностранец https://www.youtube.com/watch?v=_bg280i8l3M
H_elga 19 березня 2022, 20:25
Мракобесие
Коментар видалено
Profesora 19 березня 2022, 20:44
Після війни і нашої перемоги, я буду просто жити... Яке це виявляжться МІСТКЕ слово....
Profesora 19 березня 2022, 20:46 4
А ще до скону літ дякувати ЛЮДЯМ ГЕРОЯМ, усім, хто поклав за НАШЕ життя своє. Я просто неймовірно пишаюсь нашими ЧОЛОВІКАМИ.
Apriori 19 березня 2022, 20:53 2
Смотрели всей семьей Миньоны (полнометраж) И вот в конце, когда начали бомбить Лондон, и через дома полетели ракеты мы с мужем переглянулись: Вот сейчас, как то, вообще не смешно. Вообще все эти разрушения и бомбежки - очень болезненно воспринимаются
Profesora 19 березня 2022, 23:03
mamamashy 20 березня 2022, 17:41
Я лечила, що дата виходу квітень 2022 року
Apriori 20 березня 2022, 18:02
Коментар видалено
nikalina1986 19 березня 2022, 20:59 4
Я обещала одной замечательной женщине , что приеду в город герой Чернигов. Поплачем вместе. И о нем и Харькове моем родном. Выпьем. А потом , потом у нас будет много работы!!. Дай Бог мне дожить до этого дня без потерь среди родных и близких. Дай Бог пережить всем это горе, кто их потерял:sob::sob::sob::sob:. Будем жить!!!
nikalina1986 20 березня 2022, 18:05
Establishment 20 березня 2022, 19:01
nikalina1986 20 березня 2022, 19:06