Тимчасова еміграція в Польщу (день 2)

Вчора ми були в лагері для біженців.

Спочатку казали, що буде автобус, але потім підійшли, і сказали, що туди їду тільки одна я, то відповідно ніхто автобус туди відправляти не буде, тому їхати потрібно до Варшави, і вже звідти далі.

Виїхали десь в 12*00, приїхали у Варшаву біля 17*00, по дорозі декілька разів зупинялись, їхали в комфортабельному автобусі, як у нас їздять міжнародні рейси.

В дорогу всім пропонували пакунок з харчами, плюс хто не взяв, чи було мало, то в автобус ще нагрузили пакети з їжею, тому голодний ніхто не був. (щодо їжі вцілому напишу ще нижче).

У Варшаву везли до станції Західна, там є і автовокзал, і залізничний вокзал в одному місці. У вокзалах працюють волонтери для українців, волонтерів легко впізнати по яскраво-салатових желетках, все що потрібно підсказують. Білети для українців безкоштовно, можна взяти в касі, або окремо ще стояли хлопці-волонтери, які вибивали квитки українцям.

Хто не знав куди їхати, направляли в центри для біженців у Варшаві. Автобус мав довезти людей до одного з центрів для біженців. А там вже волонтери шукають житло, центри розташовують в навчальних закладах, тобто там жити знову в великих спортзалах в кількості чоловік 70 поки житло для вас не знайдеться. Тому найкраще шукати відразу куди їхати. 

Оце прошура з адресами оцих центрів для біженців.

З Варшави  нам їхати треба було ще 3 години. Електрички в Варшаві - є двухповерхові, дверці в кожному вагоні відкриваються окремо натисканням на кнопочку, і закриваються автоматично, коли двері перед носом закрились, а ми ще не зайшли у вагон, я думала все ми запізнились і ми вже нікуди не доїдемо, але підійшла дівчина натиснула на кнопку, і ми зайшли, я би не здогадалась))).

Нас зустріли, житло нам знайшли.

Це село, щось схоже як в Карпатах, будинок з кількома кімнатами для туристів, де на першому поверсі живуть власники. Тут гір немає, але люди приїжають в лісі полазить.

Нас прийняли дуже добре, виділили кімнату, зранку купили їжу нам, грошей не взяли. Далі хазяйка поїхала в якийсь центр, зареєстрували що ми живемо в них, там дали ще пакунки з їжею , + шампунь, крем, крем для рук,малювалки для дітей

Далі хазяйка дізнавалась за документи, треба буде оформитись, поки чекаємо. Дітей сказала що напевне завтра відправимо в школу, що тут мають приймати добре. Роботу шукають, але це може бути не швидко. Тут все вирішують можна сказати без моєї участі.

Тепер окремо напишу про їжу. Нам це дуже не звично, мінімум готовки, бульйони в пакетах, мівіна, концерви, соки, бутерброди. В мене старша донька з проблемами шлунку, а менша з проблемами у вазі,  тому завжди у нас є найпростіша їжа : картошка-пюре, борщ, суп, гречка, сирники чи сирна запіканка. А тут за 2 дня старшій живіт їй почав боліти, тому буду щось вирішувати з овочами, і старатись варити, а менша пре все ))).

Мова - мова це напевне саме важче заре, хоч мова трохи схожа, але багато різного, і те, що треба заре - це вчити мову!!!