Доброго дня всім! Тільки в мене історія не про побори,а про мого сина.Цього року ходить в садок рідко,через три дні (не пускаю,щоб не хворів і я маю можливість сидіти з ним удома),минулого року,то був наш перший рік майже весь час був дома бо хворів,тиждень в садочку,три-вдома.Але ж він мав вже давно адаптуватися...Вранці,коли збираємося,завжди говорить "я не хочу йти в садік,діти погані" я кажу так не може бути і питаю чому,а він "вони не хочуть зі мною гратися" та й так і йдемо,знаю він може вигадувати.Андрюші вже 4 виповнилося,він поганенько говорить,любить дурачитися,несерйозний,може того думаю і не хочуть,а в групі є і по 5 років діти,різні.Коли я забираю його і питаю,що сьогодні робили в садіку,чи що їв,він каже нічого,або каже що попало,я його одне питаю він говорить зовсім інше.Інші діти якісь серйозніші,доросліші,хитріші,а мій такий розгублений,кожен раз як перший раз,те що хоче чує,а що не хоче не чує...Сьогодні картина мене вбила,я йшла додому і плакала і зараз плачу,не знаю що змінити,може ви що порадите.Значить сидять кілька діток,самих активних і граються конструктором,Андрій підскакуючи їм показує свого джорджа,каже "дивись" але не до когось конкретно,вони не дивляться,хоче брати конструктор також,хлопчик кричить "не трогай",син засмучено забирає руку,далі цей самий хлопчик каже" фу,він напукав,фу",хоча Андрій сидів досить далеко,сумніваюсь що це правда,і всі діти починають сміятися,Андрій лиш сказав це не я і образився..той хлопчик кидає деталь конструктора на пол подалі і каже до мого "йди і піднімай тепер",короче знущання,я не знаю як з іншими дітьми,але думаю не краще...я відразу зрозуміла,чому він не хоче в садок,виховательку питаю як він з дітьми чи грається вона каже грається,але їй аж все це до лампочки я розумію..я лиш вийшла з групи чую син плаче,але не довго,от що з ним робити,як його пристосувати до дітей,людей і соціуму,з садка забрати це ж не вихід,далі буде школа,а зараз я тупо плачу...так мені образливо...
Algolviv 10 листопада 2016, 09:40
Як на мене то перш за все водити постійно. Не через три дні, а день в день. Вони його не пускають в колектив, бо рідко його бачать. Але то чисто моя думка
Elenamir 10 листопада 2016, 10:01
И я согласна с вашими мыслями. Если ребенок в коллективе эпизодически, то и отношение коллектива к нему соответствующее. Дома он центр вселенной, а в саду другие герои и другие правила. Вы должны объяснить сыну, что не всегда его будут принимать и считаться с ним. И если его это расстраивает, нужно в первую очередь работать над его поведением в социуме. Оставляя сына дома, вы просто уходите от проблемы. Решать вы ее таким образом не сможете. Обратитесь к толковому психологу и ищите пути решения проблемы. В 4 года еще рано расстраиваться, нужно правильно направлять и действовать.
Nailya 15 листопада 2016, 22:44
То, что он будет болеть часто не избежать. Мой Андрюша, как болел в яслях часто, так и в выпускной группе сада не меньше. Меньше стал болеть только когда в школу пошёл.
Nailya 15 листопада 2016, 22:48
А вообще отношение детей к Вашему сыну зависит от воспитателя. Значит она не старается детей подружить. Попробуйте перевести его в другую группу.
vikipiki 10 листопада 2016, 09:41
може ви й праві,але боюсь що знову буде дуже хворіти
NathaliaYa 10 листопада 2016, 09:44
боятись не можна, чого боїтесь - те і стається
Viktoriya1981 10 листопада 2016, 09:43
Всегда были лидеры и девочки правы он для них чужой
sineglaska 10 листопада 2016, 09:49
Та не лякайте маму.
Дитину треба водити щодня от і адаптується нормально.
vikipiki 10 листопада 2016, 09:47
може й чужий,але інші діти знаю теж не постійно ходять,бо завжди переглядаю суми,які платити за місяць,то є такі діти що й рідше ходять
NathaliaYa 10 листопада 2016, 09:47
Поговоріть з вихователькою, по доброму, зацікавте її, дайте зрозуміти що Вас турбує така ситуація. Вона може зробити так щоб подружити і згуртувати дітей, але мабуть не хоче.
Ksena 10 листопада 2016, 09:48
Если пошел в садик - значит нужно ходить как на работу. Это мое мнение. Ребенок уже не маленький, можно объяснить, что все люди разные, есть хорошие, есть плохие (так же и дети). И если тебя обижают, то нужно дать отпор. Просто так никого не трогать. Мой сын не любит когда с ним играют) Он любит играть с машинами, а не с детьми. Ваш наоборот любит детей и общение с людьми. Они все разные и настроение у них меняется ежеминутно. Только что дрались, через пять минут - не разлей вода) С воспитателем нужно серьезно поговорить, потому что это ее обязанность навести порядок в группе. Она должна пресекать издевательства, хоть и моральные. Должна объединять детей, а не потакать ссорам. Иначе какой она педагог? А Ваш сын должен чувствовать всегда Вашу защиту.
vikipiki 10 листопада 2016, 09:52
Так я також вважаю вона повинна звернути увагу на це,адже вона бачить всю ситуацію,але коли я приводжу і коли забираю вона завжди за своїм столом сидить,чи то пише,чи що...є ще інша вихователька на заміні,вона рідше,але її я бачу в колі дітей,сидить на стільчику поряд..
Коментар видалено
Irina16 10 листопада 2016, 09:54
воспитателей, работающих по призванию и зову сердца очень мало.
Elenamir 10 листопада 2016, 10:22
Не надейтесь на воспитателей. Это только ваша работа. Мне уже три года твердят что в группе 38 детей и они очень перегружены. Воспитатели упрощая себе работу, занимаются только с теми кто не требует коррекции. Все остальные выпадают из их поля деятельности.
vikipiki 10 листопада 2016, 10:27
точно-точно,скільки раз я чула про те що їм важко,по списку в групі 30 дітей,а мій не хоче одягатися,вчіть...
Olena_libra 10 листопада 2016, 09:49
Дитина мабуть не дуже впевнена в собі, раджу працювати в цьому напрямку, тоді і реакції і поведінка зміниться, і сприйняття його іншими дітьми. Порадьтесь з дитячим психологом.
vikipiki 10 листопада 2016, 11:40
він сам собі поставив таке завдання,і вперся що лиш так і ніяк)
Olena_libra 10 листопада 2016, 12:01
Ну це вже завищені вимоги до самого себе. І оскільки ставить перед собою нереальні цілі, то і не виходить. А це вже тягне за собою "в мене нічого не виходить", постійний страх невдачі і відмову від будь-якої діяльності через цей страх. Побачила щойно коментар від
Len_ok, згодна, частіше говоріть йому, що любите його, обіймайте, незалежно від того, правильно він поводиться чи ні. Хвалити треба за щось, а любити треба безумовно, і показувати, що ви любите його не зважаючи ні на що. В нього ні на мить не повинно виникнути сумніву в Вашій любові, хоч він забрудниться, хоч переб"є посуд, хоч зробить будь-яку іншу помилку. Можливо в нього знизиться потреба доказувати щось вам і собі, тоді і цілі ставитиме реальніші. Повторюсь, я не маю на увазі, що ви його не любите чи ще щось, просто часто ми не помічаємо, що потрібно дитині і як наші, здавалося б невинні, слова можуть ранити дитину. Наприклад я впевнена в тому, що мої батьки мене любили і люблять, але з емоційними проявами в нас біда, і це дуже сильно відобразилось на моїй психіці, приблизно як з Вашим сином - невпевненість в собі, залежність від чужої думки, часто завищені вимоги до себе. І я так само боюсь братись за щось, бо боюсь, що не впораюсь. Але я над собою працюю і стараюсь не допустити тих само помилок зі своїм сином.
vikipiki 10 листопада 2016, 12:21
дякую вам велике за ваші поради) ми намагатимемося виправитися)
Irina16 10 листопада 2016, 09:51
Про поганенько говорить - есть же логопед. Покажите сына ему, пусть поможет говорить ему правильно и четко. И держитесь!
vikipiki 10 листопада 2016, 09:55
Дякую,також вже і на це настроїлась,син не так не може як не хоче,говорить як небудь ,я кажу не правильно,а отак правильно він говорить по своєму і сміється
Irina16 10 листопада 2016, 09:57
ну он же маленький, ему всего 4 года, а вы ждете от него какой-то серьезности. когда же активничать и баловаться, если не этом возрасте?
vikipiki 10 листопада 2016, 10:03
але він вже черезчур дуріє,я вже просто дратуюся
sineglaska 10 листопада 2016, 09:56
Вище Вам все правильно написали,, водити щодня,,
В нього зараз такий вік, що вже є бажання дружити, дитині необхідне спілкування з однолітками.
Моя ходила в садок, то завжди купа емоцій-інформації хто з ким дружить, в кого яка лялька....розмальовка
А племінника так само водили, як Ви.то він так нудився вдома, що просто дитину не можна було до купи скласти. Тільки пішли регулярно в садок, він спокійніший став.
vikipiki 10 листопада 2016, 09:59
В мог теж купа емоцій,він взагалі емоційний,але до толку щоб він сказав хто що робив...він і за себе не розповідає,те що я питаю,а говорить що йому хочеться
sineglaska 10 листопада 2016, 10:02
Можи ви трошки його розбалували, якщо він ваші прохання не сприймає серйозно? )
vikipiki 10 листопада 2016, 10:10
казали мені таке деякі люди,але я не розумію чим саме ми могли його розбалувати,правда він в нас один на всіх маленький,і завжди хочче щоб йому щось купили,але істерик ніколи не закатував,і ділиться усім з хатніми,всі цукерки роздасть,і навіть турбується про всіх,не лиш промене,але впертий,якщо погрожувати наприклад кутком,то він те саме каже і у відповідь,і навіть якщо казати "дам по попі" він всеодно не зробить що кажеж,вже бачили таке
Kristina_Wolf 10 листопада 2016, 10:04
Вот поэтому я отдала дочу в логопедическую группу, где все равны. И даже для этого переехала жить в другой район чтоб сад с такой группой рядом был, хотя видит бог, каких моральных страданий мне это стоило, потому что мне район не нравится) мне вечно кажется, что доню в группе обижают, но та непробиваемая, походу, ни разу не сказала, что не хочет идти в сад. Может и вам стоит задуматься о такой группе? А то читала Ваш пост и сердце сжималось...
YuliaK 10 листопада 2016, 12:36
А може перевети його в іншу групу в цьому ж садочку? Може там діти будуть більш його віку або перевести в молодшу групу де діти 3-4 років і він з ними буде відчувати себе більш спокійно?
vikipiki 10 листопада 2016, 13:02
по віку він цілком підходить і в іншу,молодшу групу,але чула,що там вихователька дуже кричить,а ця що в нас то хоч не кричить.Ще спочатку нашого ходіння в садок,коли вихователька говорила мені про переведення,то я мала такий намір,а коли почула про те,що я вище написала і те,як вони жаліються,що важко,багато дітей,то я вже почала схилятися до думки що вони просто хотять здихатися мого малого
YuliaK 10 листопада 2016, 14:09
Может и так... Но у вас есть шикарная возможность пообщаться с мамочками деток из младшей группы - может там все не так и плохо! Уже ихние детки ходят 3 мес в сад и мнение о воспитателях у родителей есть. Только поспрашивайте не 1-2 мамочки, а человек 5-7 чтобы сложить для себя полную картину. Просто, подумайте про то, что иногда полное безразличие к ребенку намного хуже чем крик одного из воспитателей (если она кричит по справедливости) и скорее всего именно такая воспитатель не даст обижать другим вашего малыша)! Удачи вам и сил в принятии правильного решение!
Keddi 10 листопада 2016, 10:09
Я бы тоже очень переживала в этой ситуации. Но Вам наверное нужно подойти к воспитательнице с коробочкой конфет, и поговорить. Донести ей свою озабоченность, попросить вникнуть и помочь. Мне кажется она не откажет. Ну а с ребёнком чтоб слышал Вас, как мне советовала невропатолог, нужно ставить перед собой, брать за запястье и глядя в глаза чётко и громко говорить вашу просьбу или требование. Я так запрещала выбегать на дорогу например. И чаще хвалите малыша. Ребёнок которого любят и говорят ему об этом постоянно, будет уверен в себе.
vikipiki 10 листопада 2016, 10:15
Про те що люблю його я кажу часто,він сам постійно так каже і мені і іншим,мені лиш залишається сказати "і я тебе також",а за пораду дякую,ще спробую й так
Mariia_k 10 листопада 2016, 10:12
Надо было сразу, моментально поговорить с воспитателем и детьми, а не идти плакать. Дело в том, что всегда есть зачинщик, который начинает издеваться, вот его и надо осадить. Надо было зайти сразу в группу, позвать воспитателя, этого мальчика и спросить, зачем он так говорит и сказать, что так делать нельзя, плохо, а если повторится поговорите с его мамой.
Я пришла в пятницу, мой сын пожаловался, что один мальчик бьется. Я сразу пошла в группу и спросила воспитателя, почему этот мальчик бьется. Она пожаловалась, что он бьет и других детей, и тут же еще девочка пожаловалась. Я тогда говорю, ну Матвей, я принесу тебе лекарство от драки, если ты не перестаешь. Восп.говортт- А у вас есть? Ну приносите, будем лечить Матвея. Может Матвею и по барабану, но надо на него влиять.
Mariia_k 10 листопада 2016, 11:22
Вы понимаете, не надо робеть. Сегодня уже не поможет, надо ситуацию моментально разбирать и не боятся защищать своего ребенка. Мой тоже имеет проблемы с речью, хоть мы и с логопедом и на занятия специальные ходим. Но дети стали старше и идентифицируют,что ты плохо говоришь, причем сами при этом не все выговаривают. Я подхожу и говорю, что надо играть дружно, вместе веселее, он так говорит, а ты по другому, все разные и это хорошо. Поверьте, это имеет действие, дети воспринимают, когда им по хорошему объясняешь. И сына учу, что отвечать. Ему сложно, он теряется, но дома тренируют разборки с младшим братом. Приходится буквально учить. Младший говорит- у тебя плохой домик. Я учу- Скажи ему, что домик хороший и когда ты захочешь им поиграть, я тебе не дам. Он отвечает- У меня хороший домик, когда ты попросишь, я тебе не дам, потому что ты сказал, что он плохой.
Нам логопед сказала проигрывать ситуации, учить ребёнка когда что отвечать. Вы тоже можете проигрывать.
vikipiki 10 листопада 2016, 11:31
дякую,спробуємо ситуацію програвати,а на рахунок садка,то і не дуже хочеться щось лишнє казати,бо ж потім не злюблять ще більше,а нам ще ходити,його й так якось відразу не злюбили,бо все питали чи не хочу я його перевести в іншу групу,через те що на заняттях син грається а не слухає виховательку...
Mariia_k 10 листопада 2016, 14:33
Вы знаете,я мама трех детей, я никогда не ругалась с воспитателя, учителями, но никогда не молчала, если моего ребенка что то не устраивало. Я всегда приходила и разговаривала и высказывала свое мнение. Если вы адекватно интересуетесь и защищаете своего ребенка, то его побоятся обижать и воспитатель заметит, что старшие мальчики им помыкают и дальше в школе еще не то будет. А если вы будете молчать, то и так сойдет. В общем, удачи!
Marinka 10 листопада 2016, 11:06
проблема только в том,что вы его не водите постоянно в сад.
Tanyakids 10 листопада 2016, 15:02
Да, вам обидно понимаю, но научиться быть в социуме, надо в нем БЫТЬ. Водите чаще, и дети к нему привыкнут и он, дети адаптировались, а он как бедный родственник дома привык, что все для него, на него сразу обращают внимание, а тут облом, как говорится, вот он и расстроился.
Nefertiti 24 листопада 2016, 01:43
Хорошо, что вы увидели ситуацию с тем мальчиком и конструктором (кстати, как вы это увидели? Вы сами заходите в комнату группы забирать ребенка? Долго же вы там стояли, чтоб иметь возможность все увидеть). Мы только недавно пошли в сад, в ясельную группу, ребенку 2,6лет, разговаривает плозо, отпор тоже не умеет дать - я, как и любая нормальнся мама, очень переживаю как мой сын с саду, не обижают ли его ни физически, ни морально.. Но я бы и не узнала ничего, ведь ребенок не расскажет, а забираем детоа мы, стуча с двпрь и ждем пока выведут, чтоб другие не плакали, что их пока родители не забирают. Я и хотела бы узнать чтт в группе происходит, посмотреть, послушать - нет возможности. А вы увидели данную ситуацию - нельзя не отреагировать. Ребенок должен понимать, что мальчик повел себя плохо по отношению к нему, значит нужно дать отпор.
vikipiki 24 листопада 2016, 10:14
Я увидела потому что зашла в группу сдавать деньги а к воспитательнице кто то позвонил,и она по телефону говорила,вот так я задержалась и увидела,в саду мы второй год.Нам тоже говорят что нельзя,но и за двери не выпихивают).До этого видела в группе многих родителей,так почему и мне не зайти дальше порога?)Сын мне ничего не рассказывает,лишь говорит что там плохо а почему ему там плохо я сама увидела,а воспитателя сколько спрашивала она всегда говорила что все хорошо.Я подозреваю что она на такое внимания не обращает,что ей комфорт детей??Потому я просто учу ребенка давать сдачи(словесной пока),потому что никто о нем там не позаботится.Когда пришла забирать Андрюшу в тот день,он был очень расстроен,не хотел есть,плакал и это я так поняла еще с утрешней обиды так тянулось,я начала объяснять все воспитательнице а она сказала что я себя просто накручиваю.И что он не плакал сегодня утром,а когда я сказала что я сама это видела она ответила "а,да,плакал,но не долго".Ваш сын еще маленький,может еще чуть-чуть и он вам сам все что в саду делали расскажет),но учить ребенка постоять за себя нужно в любом случае.