КУКУШКА стор. 2

Чесно, перший пост про маму, який змусив пустити сльозу, це в топовій темі про втрату мами...В мене мати "кукушка", її так називають всі родичі, вона викинула мене в 6 років до своєї мами з ознаками нездорового глузду ( мати прекрасно знала, що в моєї бабусі  хвороба, це медично доказано, з нею жити небезпечно для психічного здоров'я, по цій причині мама там і не живе давно).Я дуже часто задумувалась хто ж моя мама в моєму житті, яку роль грає?...Спочатку вона пропонувала мені пожити пів року в Києві, переїхавжи до її батьків (мені довелось їхати з далекої півночі Росії), а там вона б мала по плану приєднатись... але вона так обіцяла 5 років, потім зїжджала з теми... за 18років так і не переїхала! Я в 10-15 років, будучи вже не такою наївною, більш-менш розуміючою, пропонувала купу планів, які зараз були б дуже доречні (переїхати до нас з бабусею та дідусем, купити окрему квартиру замість тої, що в РФ, переїхати туди мені, щоб з нею бути...),  але всі можливі спроби були зараховані як поразка, бо вся особлива моя роль в житті, на думку мами - перешкоджати розвитку та влаштовуванню особистого життя моєї мами, як вона пояснювала відсутність бажання переїзду(грубо кажучи, але напряму так і є).

ЗАРАЗ мен 24 роки, я живу окремо від бабусі з дідусем, живу з коханим чоловіком та донею на зйомній квартирі, не контактую практично з мамою(яка лишається досі в РФ), мама моя не мала жодних шлюбів та інших дітей за весь це час, бо я їй досі ЗАВАЖАЮ влаштовувати своє особисте життя(на її думку). А мені весь це час так хотілось бачити саме МАМУ, що ви не повірите! Навіть, до переїзду, я хотіла її бачити! Бо я в дитсадочок ходила САМА! і з нього поверталась сама, розігрівала собі їжу як вміла, їла і лягала чекати, поки мама повернеться з прогулянки, роботи, корпоративу, від друзів і т.д.... МЕНЕ сварили вихователі за те, що мене не забирає мати, бо їм більше не було кому свої скарги виражати, моя мати в дитсадочку з моїх 2х років до 6років була всього шість разів. Із двох до чотирьох років мене водила бабуся, поки жила в Росії, потім вона поїхала і все, я стала різко самостійною! бо не було інших варіантів! І так, я досі не можу зрозуміти! Чому і як! Як мені її сприймати? Вона мене по документам лишила бомжем, нічого мені не піде в спадщину, бо вона змусила "примусово-добровільно" відписатись від частини власності над квартирою, що в Росії, взамін на оформлення всіх моїх документів в Україні, як громадянки України, але обіцянку стримала тільки я, мені ж ні в чому не намагались допомогти, тільки перешкоджали. Їй відверто пофік на мене, вона тільки іноді красується своїм типу прагненням бути бабусею - просить присилати їй фотки моєї доні. За 1.3 роки вона не бачила свою онучку в реальності, і не планує ще роки два.ЯК МЕНІ ДО НЕЇ ЗВЕРТАТИСЬ? ЯК МЕНІ ЇЇ СПРИЙМАТИ? ХТО ВОНА МЕНІ? Прошу допомогу залу(кашалоту)