Кожен рік,наприкінці літа,мене огортають веселі спогади про підготовку до школи.Спогад,котрий прокручується щороку в голові , про те ,що було 20 років тому.Тоді тато і мама, завантаживши повен багажник «мулика» -жигулі ,мішками з картоплею,прямували до базару.Найбільша радість для нас,малих, -поїхати з батьками на цей важливий захід.Та що там радість... Це була одна з найголовніших світський подій літа для сільської дитини-адже продавши дари вирощені за літо , можна придбати вимріяні,обдумані мільйони раз протягом літа,обновки.Для відвідин базару, потрібно прокинутись вдосвіта і то було найпрекрасніше пробудження ,адже завершенням ранньої пригоди був довгожданний «жорстокий шопінг».Жорстокий шопінг- цю фразу я вичитала в журналі «Отдохні»,котрий за 1,50 купувала на пошті. Жьорстокий шьопінг - цією фразою дражнили мене всі,хто чув її з моїх вуст ,адже всі шиплячі звуки я вимовляла пікантно « жє ,шє ,чє».
Серпневий ранок.Батьки несуть картоплю в клунках пробираючись серед натовп настирних перекупок.Ціль: продати вигідно, адже картопля славна, аби не «продешевити».Від цього моменту залежить все: намальований уявою ,рожевий рюкзак, та щоденник з Рікі Мартіном .«Двадцять копійок за кілограм»-мов сокирою рубає тітка-перекупка, в хустині з маками.«Жартуєте?Картопля з кулак!Тридцять!»-мама ,мов скеля,стоїть на своєму . Ми,затамувавши подих,вболіваємо за маму,адже ця картопля,вирощена нашими молитвами (через ранні морози),та прокльонами(бо який дідько її буде полоти, окрім нас )взагалі мала б бути продана за п‘ятдесят!Пауза.Щоденник з Рікі Мартіном десь там ,серед канцтоварів,чекає.Торги тривають,учасники базарного аукціону роблять ставки.Довгожданний бліц: експонат «картопля»тридцять копійок за «кеге»,дістається «маківці».Видихнувши, мати купує 2 сині пакети boss,дістає список - і починається новий квест: солодкі,аж липкі ,продавці товарів , котрі мало не з обіймами, зустрічають нас біля смугастих павільйонів.Дехто з них,снідає на робочому місці,поїдаючи паруючі пельмені з півлітрових банок, Запах пельменів, лоскоче нам ніздрі, і безсовісно відволікає від процесів примірки.
Покупки розпочато.Великі муки вибору,бо омріяного немає в наявності, а"беріть що є" рука не підіймається.
Класика ринку: шторка,освіжаючий для ніг ,шмат паперової коробки.Вийшовши з-за ширми, дзигониш.Здається,всі перехожі дивляться лише на тебе.Збоку павільйону калюжа,в якій купаються горобці.В церкві,неподалік б'ють дзвони.
Кофта взята на примірку ,ніяк не пасує,хоча ,продавчиня,пережувавши чергового пельменя,піднявши бананку,та почухавши пузо,каже що на тебе шито. Мама,пощупавши,кофтинку,каже що ми пройдемось,і обов'язково повернемось ( рахуй,ніколи і ні защо). Біля канцтоварів черга більша ніж за айфоном.
Диктується список.
Щоденника з Рікі,немає,на заміну купується щоденник з кошеням.Рюкзачка рожевого теж немає, в продавець пропонує "качєство італіанскоє" червоно чорний. Думаючи про пельмені, погоджуєшся на те що є, аби скоріше додому, поснідати.
По дорозі заскокуємо в продуктовий відділ , де купується 300 грам халви з арахісом, пів кіла вафлів"Артек", плетена булка з маком.
Наівшись вдома яєчні, і закусивши "артеком",женешся, щоб, в сотий раз ,переглядати покупки. На етикетці італійського рюкзака, чорним по білому написано " made in china".
Scilla 19 серпня 2021, 09:55 1
Так, хоч я з міста, та пам'ятаю це, бо потім ні ластика, ні зошита, ні рюкзака не купити. Зараз з малими я кайфую в канцтоварах
Divashka 19 серпня 2021, 11:59
Аналогічно- теж ловлю кайф)
Halamanna 20 серпня 2021, 11:34
И я! Все такое красивое и качественное)
И нюхаю даже)
Sofioksi 19 серпня 2021, 10:25 3
Очень интересный рассказ... Не все, но многое было и в моем детстве, прочитав Вас, вспомнила и улыбнулась)))))
Надеюсь,Вы пишете не только тут у нас на Кашалоте, а и в соцсетях... Вас интересно читать очень!!!! Пишите ещё)))))
Divashka 19 серпня 2021, 12:23 2
nataliiakorol92
Divashka 19 серпня 2021, 22:40
Тільки там ето , я не сильно пупулярна . 500 підпісічок:joy:
natysya77 20 серпня 2021, 08:58
ще все попереду))
Legendovna 19 серпня 2021, 10:30 1
Спасибо за чудесное настроение с утра!! Читала и улыбалась...
Divashka 19 серпня 2021, 12:00
Дякую вам!
Aleksandruska 19 серпня 2021, 10:46
Спасибо, хорошо написано. Как-будто со мной все происходило. Но у нас было по другому. Выстаивали очереди, где мама сразу покупала по 100 шт тетрадей, самых простых и самые простые ручки, карандаши. Права голоса выбирать у нас детей, не было. Одежда, которую можно носить 3 года, но которая на тебя большая или потом впритык.
Сейчас все просто, пошёл в магазин и выбрал к чему душа лежит. Дети в основном получают то, что хотят.
Nika_147 19 серпня 2021, 13:53 3
это решение ваших родителей. Мне мама давала 10 рублей и я шла в загул, выбирая карандаши, стерки, стружилки, дневник особенный, какие-то нереальные пеналы.
Вы пробовали в 85-88 годах купить особенный дневник? Поверьте, это еще тот квест.
А вот тетради она просто покупала по 100 шт в клетку и 100 шт в линию по 3 копейки, с полями, а потом еще сто штук из газетной бумаги для черновиков и т.д по 1 копейке.
vikingviking 19 серпня 2021, 13:55 3
Не у всех. Тем более вы моложе тут многих. И выбор был в канцтоварах и одежде
Nika_147 20 серпня 2021, 10:38
выбор был у тех, кто старше лет на 5, минимум, И у тех, кто с 92 и младше.
А вот те, кто пошел в школу в начале 90-х, у них и детства, считай, не было. Ни стабильного однообразия Союза, ни ширботребовского разнообразия Китая
Brusnyca 19 серпня 2021, 10:54 2
Класс, первая часть не про нас, но "жьорстокий шьопінг" кажись был у всех одинаковым! Выбор одежды для меня был всегда мучительным. Я хотела, как у подружки, модную и красивую юбку-шорты, кофточку, а не блузку, но на нашей толкучке такого и в помине не было... Брали "що є", мама на свой вкус всегда выбирала, а я мысленно желала, чтоб моего размера не нашлось)))
Divashka 19 серпня 2021, 13:01
Моя ви квіточка! Дайте я вас обійму!
Alinkamalinka 19 серпня 2021, 17:12
А у меня наоборот было.Я маленького роста и худенькая была,всё покупалось "на вырост".Так и ходила,как Гаврош.Ещё помню наш рынок на раскладушках возле речке на "Благбазе".Оооо эти леопардовые лосины.Как мне их хотелось:)) И я их получила.+у меня была шубка под леопардика.В школе младшие меня называли тётя кошка:face_with_hand_over_mouth:А капоры,а пушки для волос,а плакаты из журналов,джинсы Мальвины и рубашки в клетку.У нас пол школы как шахматные доски ходили.А курточки пацанячие удлинённые из дермонтина.Муж говорит,зайдёшь в школу с мороза,как Навуходоносор,не шевелясь:)) и пока не оттаешь в ней и пошевелиться не можешь.
Legendovna 19 серпня 2021, 17:45
Спасибо! А ещё я помню 90-е, когда был вездесущий бартер и весь город ходил в одинаковых шмотках. Запорожсталь в Деме, Мотор Сич в Меркурии.
dyspet4er 19 серпня 2021, 10:55
Какая прелесть, я городской ребенок, но помню эти поездки на базар с бабушкой.
Divashka 19 серпня 2021, 13:01
Як приємно отримати коментар від вас !
dyspet4er 19 серпня 2021, 13:59
спасибо
evita 19 серпня 2021, 11:17
А ми їхали на запорожці з мішками цукру( його батькам замість зар плати давали) і все міняли на цукор. А до цього в кінці 80-х, мама й тато комбайнери отримували з/п за жнива і скуповували нас на цілий рік на Сорочинському ярмарку, там купувалось все, бо в селі були голі прилавки. Ще мама чи то чула про дифіцит, чи не знаю чому, запаслась зошитами, - в дивані-книжці все ьуло забито упаковками зошитів. І коли їх не можна було ніде знайти, в нас були запаси. Навіть щоденників до випускного нам накупила:grin:
Divashka 19 серпня 2021, 12:02
Дякую за вашу розповідь!
Oksanat 19 серпня 2021, 11:20
Точно так и было, бабуля и мама на даче сдавали оптом картошку, и мы ехали на рынок за покупками
Divashka 19 серпня 2021, 12:02
Дякую, не лише ми жили «картоплею»
Oceanlover 19 серпня 2021, 12:48 1
В мене немає за таким "ностальджі". Ми прокидались в 3 ночі, щоб встигнути на 4 на електричку до Харкова. Батьки за цю годину встигали перегризтись. Тоді їдештв цій вонючий брудній електричці 4 години, холодно, хочеться в туалет, місячні, живіт ниє - всім пофіг. Приїхали на "барабашку" : куча пристающих продавцов, циганів:"Купіть у нас. Уступлю!". Матері на все грошей жалко. Купили мені 1 светер,1 блузку, штани, які носити неможливо (куптла за 20 грн, перекошене, і досі лежать, якщо не згнили, бо за 50 їй жалко було), кросовки які будуть і в хвіст, і в гриву, одну куртку на 3 роки вперед, на виріст, і так з року в рік. Лиш сумки і портфелі міняла кожного року, бо вони рвалися після тижня носки. Цілий рік ходиш зі сто раз заштопаними ручками сумки. Тато голосу не мав. Короче, слава богу, що ті часи закінчились.
А ще раніше, так тоді у школу мій лук баба збирала з тієї ж барабашки, і так же на виріст і наугад, бо тоді мене ще не брали.
Єдине, що приємно згадувати - не знаю чому я полюбила Харків назавжди. І ніхто не переконає, що Харків не найкомфортніше місто. Чомусь слова при в'їзді "Харьков приветствует вас!" мені надто теплі й приємні.
dyspet4er 19 серпня 2021, 15:01
Ну это уже частный случай, в сёлах и сейчас бутиков нет.
Ksyuchka 19 серпня 2021, 16:56 2
Зараз є інтернет)
Oceanlover 19 серпня 2021, 18:52
Да, помню зарплату в бумажных пакетах и мама сидит считает стопочки по 50 коп. Вместо зарплаты давали сыр, колбасу, бисквиты, а когда совсем не давали и была задолженность, то можно было ее перечислять за коммуналку. Шли на рынок и договаривались с продавцом - вы нам джинсы, мы вам за коммуналку платим. Так, в 8 классе у меня и у сестры появились "крутые" джинсы, а это 2002 год, не так давно.
IRINA_F 19 серпня 2021, 14:36 2
А мне кажется, что огромное количество людей живёт и сейчас так же и тем же. Особенно в сёлах. Приезжают, продают свой товар, покупают детям вещи. И картонка на рынке есть , точно.
Другой вопрос что дети сейчас ничего не ждут, ничем их не удивить.
Divashka 19 серпня 2021, 15:36
Так отож, що нічим не здивуєш.
mamasya95 19 серпня 2021, 16:20 1
Я старше Вас , дитя 70х. Про детство не вспомню так подробно, где и как покупалось. А чуть постарше...Херсон- город моряков, и тут было два варианта. Первый- иметь знакомого моряка и возможность прибарахлиться непосредственно на дому. Но это были вещи, я вам скажу. Но и цена соответственно,кусалась.Второй- практически такой же, но надо было ехать на толчок, как назывался подпольный рынок, где были те же шмотки из-за морей, но уже у перекупов. Дело это было почти нелегальное, менты гоняли, поэтому перлись в пять утра, до восьми все разбегались. Папа был рефрежираторщиком, мама имела возможность с ним ездить, обувь и колготки были из Москвы, трусики с начёсом( не панталоны,а трусы) - из Прибалтики , и ещё много по мелочи оттуда же. Бабушка была известной портнихой, поэтому все,что можно было пошить- шилось. У меня не было ни одной школьной формы из магазина. Я щеголяла в формах разных цветов, для разных времён года, в шикарных фартуках из прошвы, опять же привезенной мамой из Москвы. Но все равно главным понятием в те время был Дефицит. Деньги вроде есть, а купить- нет.
Divashka 19 серпня 2021, 21:07
Один з улюблених моментів цього фільму :smiley:
Oceanlover 20 серпня 2021, 08:32
А що за фильм?
Divashka 20 серпня 2021, 08:54
Самая обаятельная и привлекательная з Муравьевой в головній ролі
Olala13 19 серпня 2021, 16:47
Как картошку садила,полола,жуков собирала ,помню, а как канцилярию выбира НЕТ , это нормально ?))) Я наверное ее не выбирали , блин аж обидно ,так вы классно написали
Ylaska 19 серпня 2021, 17:41
Ніби про моє дитинство :) ми ще їхали в сусіднє місто, бо там базар кращий і вибір більший. Потім кожного ранку до школи, я прокидалася з сестричкою і роздивлялася свої канцтовар і обновки, які були гарно складені у тумбочці біля ліжка :) ця любов передалася і донечці, вона точно так же все складає і розглядає.
Divashka 19 серпня 2021, 20:50 2
Мабуть, то була найбільша насолода - передивлятися обновки .
Nataly 19 серпня 2021, 17:54
Финал про мейд ин чайна особенно классный:fire:
Divashka 19 серпня 2021, 20:50
Хто, як не головна модниця кашалоту, так зацінить фіналочку:wink:
Mardzh 19 серпня 2021, 20:03 1
Мы любим подобные воспоминания. У нас в отделе 4 человека, я и коллега - мы одногодки 1980, а наши коллеги 1993 и 1996. И вот мы с Олей как начинаем вспоминать весь треш советских лет и 90 - Е. Всегда есть с чего посмеяться. Но чаще из серии вспомню - вздрогну
Divashka 19 серпня 2021, 21:08
Як у вас атмосферно :heart:
Mardzh 19 серпня 2021, 21:34
У нас отличная атмосфера! Это так ценно! А вас я люблю читать
Nika_147 20 серпня 2021, 10:43
та вы Союз и не застали. Вам лет по 6-7 было, когда Перестройка развернулась на полную, а с ней и трындец на пару десяток лет
Halamanna 19 серпня 2021, 21:18 1
Эх у меня такого не было. Хрущевка в пятиэтажке, подъезд, школа маленький городок. Родители не сажают картошку, а ждут зарплату на заводе. А ее нет и нет, который месяц. Ссорятся, орут, не знают что делать, ждут что предприятие заработает опять. Дадут аванс и мешок муки или крупы.
Сентябрь, мама шьёт мне юбку, сама. Купить денег нет....
Другие родители крутятся как могут, кто на базар, кто в Польшу, кто в бизнес. Эх лихие 90е.
Пришла на физру я в школе в лаковых туфлях. Кроссовки не купили, ждём зарплату, как же мне было обидно.
Сегодня у меня сыну язык не поворачивается сказать "нет денег". Родители не читали психологов их не учили как правильно детей воспитывать, как могли.Эту фразу ненавижу. И покупаю себе и ребенку носки, кроссовки и тд относительно часто и по надобности и терпеть не могу ждать: надо - купила.
Раньше ждала, ждала как автор, дневник красивый, колготки, кофточку.
Как вспомню так вздрогну.
Halamanna 19 серпня 2021, 21:20
Начали сажать огороды когда есть уже нечего стало, и надежда на заводы иссякла. Подсолнухи и картошку, помидоры, морковку помню в 9 классе прорывала и стеснялась идти с сапкой, типа затюкают сидящие басяки на лавке возле подъезда.))
Oceanlover 20 серпня 2021, 08:36
А что говорите ребенку вместо "нет денег"? Я тоже не люблю эту фразу и не хочу чтоб она звучала в голове сына, ро не знаю, на какую заменить. Например, он говорит, а пошли купим мне электросамокат или квадроцикл. А у меня реально нет денег на это все, чтоб так сразу пойти и купить. То что тогда говорить?
Halamanna 20 серпня 2021, 11:53
Говорю, что такую покупку нужно планировать, мы не носим с собой в кармане 10-20 тыс грн.
А ещё рассказываю про выплату ипотеки:woman_facepalming_tone1: и так далее. Или пытаюсь обосновать необходимость или необходимость того или другого.
НО если это футболка толстовка или какая то одежда стараюсь купить, пусть даже с кредитки
Liliya123 19 серпня 2021, 23:07 1
Супер :thumbsup::thumbsup::thumbsup:
Divashka 20 серпня 2021, 03:59
Дякую!
Lemurchik 19 серпня 2021, 23:33
Як ви класно пишете :sparkling_heart:
Divashka 20 серпня 2021, 03:59
Дякую вам!