Скоро буде легше… стор. 2

Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги:- Коли буде легше?- Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона.Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - переконує вона.Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона.Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить  провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу.- Скоро! - відрізала та.Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу:- Легше то буде? Коли?- Скоро буде. Скоро. - запевнила вона.Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу:- Ну коли?- Скоро буде легше! - обіцяє та.Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу:- Скажи, ну коли ж те «легше»?- Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу:- Легше буде? Нє? Коли?- Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та.Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу:- Ой, ну коли вже легше? Сил нема…- Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги:- Коли вже легше то буде, га?- Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона.Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу:- Коли буде легше?- На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну».Береш. Мажеш ноги.- Ну шо? Легше? - цікавиться вона.- Так, легше - фаталічно стверджуєш ти.- От бачиш? А я ж казала…

Головне, щоб в цьому постійному очікуванні полегшення ми не забували просто жити. Правда?

Пи. Си. З власного досвіду скажу, що легше не стає. Стає по-іншому. По-іншому тяжко, по-іншому прекрасно. І в цій мінливій картині материнства є одна константа - любов.

© Катя Бльостка #катябльостка

* найдено на просторах ФБ

Темы: Гумор

111 коментарів

  • AMOR_FATI 7 червня 2021, 10:38 10

    В окно смотрели двое:
    Один увидел дождь и грязь,
    Другой листвы зеленой вязь,
    Весну и небо голубое.
    В одно окно смотрели двое...

  • 7 коментарів
  • Natali_30 7 червня 2021, 19:22 4

    @Natali_30 Кто-то увидел оскорбительные слова, а кто-то прочитал между строк. Всего-то)

  • Graceland 7 червня 2021, 21:48 1

    @Natali_30 :grin::grin::grin::grin::grin::thumbsup:

  • Natali_30 7 червня 2021, 23:20 3

    @AMOR_FATI Спасибо за блок, правильно, карму надо беречь)) Желаю меньше напыщенности, возможно, оскорбляться тоже станете меньше

  • tabby 7 червня 2021, 11:36 1

    У меня со старшей так было. Мне всё говорили, вот сядет и будет легче, вот пойдёт и будет легче, вот в садик пойдёт и будет легче. Легче стало только после 7-ми лет, как в школу пошла, стала более самостоятельной.)
    А вот с младшей совсем такого не было, надеюсь, что и в подрасковом возрасте тоже не будет.

  • Chuchasonya 7 червня 2021, 11:41 1

    И вы говорили окружающим, что ваш ребёночек "пердит, сцит и т.д" ( простите, цитата)?

  • Irina_Irina 7 червня 2021, 11:52 2

    И у ваших детей тоже "срака"? (тоже цитата).

  • Lesenok88 7 червня 2021, 13:47 2

    А мне понравилось. Подача немного перебор , но в целом так и есть ))) мамы на то и мамы , что своя жизнь уходит на второй план.

  • My_land 7 червня 2021, 14:28 4

    А я её люблю.
    Очень осознанная женщина.
    А всем недовольным она сняла замечательную сториз)

  • 4 коментаря
  • Tanyushka 7 червня 2021, 18:22 3

    А "сториз", это когда человек целый день на заводе пахал или провел сложную операцию на сердце? Что это за "сториз" такой?
    Наверное очень сложный труд этот самый "сториз" :slight_smile:

  • Profesora 7 червня 2021, 18:35 1

    @Tanyushka Я в них не захожу))) у меня в основном подписка на издательства и детские развивашки, я скучно живу)))

  • Profesora 7 червня 2021, 18:36

    @Profesora А ну еще на своих коллег, это святое, из других стран, масса информации черпаю оттуда.

  • Mariia_k 7 червня 2021, 21:35 7

    Ну слушайте, у нее муж американец, замечательные дети и насыщенная жизнь. Просто она веселая и не нудная, как говорят ее дети - "сплошной праздник", с юмором и теплотой вспоминает свою "малую родину" и здесь тоже сплошной юмор с гиперболами, как бы сказали филологи. Откиньте все "пердит и рыгает", прочитайте, что у ребенка метеоризмы и рефлюкс, но сути то не меняет, надо жить и радоваться, а не ворчать.

  • 2 коментаря
  • maksim 7 червня 2021, 23:25 2

    @Natali_30 Забудь . Не расстраивайся :cherries:. Всем не угодить ни словом ни делом .

  • Divashka 8 червня 2021, 00:10 3

    @Natali_30 Чесно кажучи, я теж трошки в шоці з коментарів під цією темою.
    Та « про смаки не сперечаються» .

  • maksim 8 червня 2021, 16:21

    @Divashka Ну люди не умеют мыслить , поэтому нормально все . :heart::heart:

  • NumberOne 11 червня 2021, 13:34

    "бро" - до слез))))
    Оч грубо изложено, бла-бла-бла.
    Но до слез ))))))

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу