Доброго всім дня. Випадково натрапила на цю на цю чудову спільноту. Мені 37 і я чекаю третю дитинку. Все б нічого. Але! Маю два сини з першим чоловіком. Старшому 17, меншому - 10. З другим чоловіком нічого такого не планували. Але були щасливі дізнатися, добудемо мати спільну дитинку. Відверто кажучи, з самого початку я зрозуміла, що вагітна лише завдяки своїм грудям. Вони стали значно більшими, довелося негайно змінити бюстгальтери. Відмовилася від кави категорично, навіть не переносили аромату, хоча без цього напою не можу жити. За двох перших вагітностей їла кислі огірки і капусту, тут же від одного маринованого огірочка "помирала" цілу добу. Проте без солодкого не могла ні хвилини витримати.
По моїм внутрішнім відчуттям, я чекала дівчинку, інтуїтивно знала, що вона там. (При чому статі другого мого сина не видно було, але я інтуїтивно розуміла що це буде хлопчик, хоча хотіла дівчинку.)
І тут УЗД. Спитала лікаря хто, а він собі так, без співчуття-хлопець. Ридаю щей досі, не можу з цим змиритися. На той знімок навіть дивитися не можу. Можливо хтось мав схожі УЗД, але які не підтвердилися? Дуже вдячна за увагу.
Bulka 6 січня 2021, 10:03 3
Я с младшим как только узнала о беременности, то полезла на сайты смотреть все мимишное для девочек...хотелось всё скупить... первое же УЗИ не оставило мне шанса... второй пацан. Ни грамма не расстроилась, знать судьба быть мамкой пацанят. Буду внучек ждать :grin:
Когда-то мой дед мечтал о сыне, но 2 дочки. Потом о внуке, но 4 внучки. Зато когда его услышали, то вышло 8 правнуков :joy: И он выпросил 1 правнучку :blush:
Dayanochka 6 січня 2021, 11:28 1
:thumbsup: молодец ваш дедушка
Sniezhkawhite 6 січня 2021, 12:43
Напишу про чоловіка. З ним разом не живемо, місяць тому посварилися і я переїхала від нього.
Відчуваю свою вину в цьому, тому що занадто не сприймала його.маю на увазі, що завдяки своєму не дуже позитивному досвіді сприймала як когось другорядного. З боку була подружка ще зі школи, з якою завжди спілкувалися по телефону, а в той момент коли в мене почалися стосунки, вона приїхала працювати в те місто, де є ми і жила у нас. Постійно мені "підказувала" який же він поганий, агресивний в її сторону, сама ж познайомилася з "своїм найпрекраснішим" і постійно його вихваляла. Лише коли я розійшлася зі своїм, то це зрозуміла. Мій партнер дійсно недолюблював мою подругу через те, що приїхавши до нас, вона почала нереально зловживати алкоголем (можливо це робила постійно, ми з нею не бачилися довгий час), це розпочиналося вже вранці банкою пива і продовжувалося протягом дня. Потім вона переїхала, але провідуючи мене вагітну , везла з собою пляшку і сама її ж випивала. Чоловіку це звісно дуже не подобалося і в нас завжди була сварка після її відвідин. Я знаю, що винити в цьому можу лише себе, я навіть не намагалася прислухатися до свого партнера і зрозуміти, що насправді він хвилюється за мене.
Відчай через стать дитини тому, що не впевнена що ми якось зійдемося, але дівчинку я б радо хотіла.
Знаю що гріх і дитинка ні в чому не винна. Я мала дуже великий нервовий стрес, потім сильний тонусі з уколами, а з дитинкою все добре.
Морально дуже важко, чомусь лише втративши, почала цінувати.
Комунікувати з чоловіком не вдається нормально, він ображений, хоча не відмовляється від дитини, але про інші речі навіть не хоче слухати, мовляв я його покинула самого і не переймалася його почуттями. Покинула я його ріст величезної сварки, коли чоловік прийшов до дому з роботи, а у нас гостювала та сама моя подруга, при чому вона приїхала за півгодини до його приїзду і вже ледве стояла на ногах. Вона знала, що я хочу з ним серйозно поговорити, бо вже тоді стосунки були натягнуті. Побачивши її він ніби оскаженів, і пішло поїхало.
От тепер навіть не знаю як продовжувати жити. Шість років була розлучена з законним чоловіком, ніяких серйозних стосунків не мала, все було не те. А коли прийшло те, то я цього не оцінила.
Ось так все гірко.
Дійсно, хочу його повернути, але він повторює, що разом вже не будемо, за зодіаком він Скорпіон, дуже важко в чомусь переконати......
Establishment 6 січня 2021, 14:49 1
Во-первых мне очень льстит ваше внимание. Во-вторых да второй и что!? Сын не живет с нами потому что взрослый и ухаживает за своей бабушкой. Это плохо? С соседями один раз были разборки когда защищали своего ребенка. Это тоже смешно? Что там ещё у меня в жизни происходит? Займитесь своей жизнью, вас слишком много в моей за эти два-три дня.
Establishment 6 січня 2021, 14:50 1
Идеальной тут вы себя выставляете не понятно почему. Заметьте, под моими комментариями вы корячитесь а не я первая под вашими. Сходите борща сварите что-ли
Ameli 6 січня 2021, 15:18 3
Вот вы взрослая тётя, а такую дичь в жизни творите