Я часто шуткую, влітку я живу в електричці Київ-Рівне, Рівне-Київ. Молодшого сина залишаю у бабусі і їду в Київ, де старший син здає сесію а чоловік працює. Готую їжі на 2-3 дні і в село, бо там вже не молоді батьки і мій молодший син.
2 липня. 6 ранку я вже на ногах, я їду у село, мій студент міняє плани і їде зі мною, бо в селі День молоді! Чоловік нас вивозить на станцію Дарниця і в 6.48 ми їдемо на центральний вокзал, дуже швидко і зручно, 15-20 хв. і ми на Північній платформі.
Це я у сукні яку відкупила у одної дівчинки на клумбі) Дуже їй вдячна.
Поговорити ні з ким, синок у навушниках, електричка майже пуста. Я теж не проснулась від однієї чашки кави.
Потім ми пересіли на наш електропоїзд підвищеного комфорту і заснули. Фото нема, сусіди не знали, що нас треба знімати. Проснулись у Козятині. Дуже старовинна станція, тільки відремонтована.
Бабусі пигоги продають з картоплею і капустою, але ми тільки проснулись і до наших Михайленок 1.5 години.
Від станції до будинку батьків 10 хвилин ходи, але тато вперто виїздить на своїй Лада-седан, баклажан. І сонечко моє теж тут, в авто.
А далі я пішла перевіряти всоє "хазяйство". Мама моя колись мені пожалілася, що у неї був сон, я приїхала і не зайшовши в хату - пішла у свій парник. Тепер я таку дурницю не зробила:)
Спочатку нагодувала тижневих каченят, син дуже просив купити на сільському ярмарку. Купили на 150 грв такі іграшки.
Мені дуже подобається як багато і часто вони їдять, у сина, правда, дуже швидко інтерес до них пропав, а мені і бабусі є робота.
Далі мама пожалілась що в парнику помідори попадали пішла підв"язувати.
Разом і огірочки повибирала.
Того року татові не сподобались маленькі помідорки - і ось цього року Волове серце.
Трохи кавунів
Трохи селери, люблю її дуже
Перчик достигає
А це моє сонечко прийшло пообніматись і просити налити води у нашу колишню ванночку.
Тато привів козенят, діток нашої пенсіонерської "корови", так дід козу називає:)
Сусідка принесла залишки рослинки якоїсь, знає що не викину, посадила.
А це татове найкраще поле. Фацелія. Гарний медонос. Коли перецвітають садки, акація і липа то бджілки не мають з чого носити мед, і ось мій тато переорав городи сусідські, які ніхто не обробляє і посіяв її, фацелію. Мед білий, дуже приємний, і сіяти її можна 2 рази. Перший ранньою весною, а другий в середині червня і тоді в серпні бджілкам буде робота.
Обійшла всі свої квіточки і зробила фото, не тільки для конкурсу - просто люблю їх зберігати, а зимою передивлятися.
І знову до роботи, теребимо кукурудзу для качок і курей, по виразу мого обличчя видно - робота не з приємних:) Але ж я не для флешмобу фотографувалась "Вгадайте скільки мені?"
А далі всі пішли митись-бритись і готуватись до вечірніх розваг. На святі молоді у селі буде лотерея і в нас є 4 квиточки. Думали щасливі)
Брились мились і ось що вийшло. Бабуся з внуками.
Я з мамою. Сумочку і футболочку я теж на клумбі у хороших дівчаток купила)
І пішли ми гуляти у центр села. Молодший Ромка дуже переживав, що він буде робити якщо виграє порося (там мали бути такі призи), сказав що не піде забирати. Але дідусь наш сказав що забере з радісттю, аби тільки виграти.
Ромка на пеньку стрибає, люди збираються.
Така чудова молодь в нашому селі, таке патріотичне свято влаштували.
А ще був конкурс "Голос зірки" і чудові призи. Голова С/Р виділив 5000 грв за 1 місце, 3000 грв за 2 місце і 1000 грв за 3 місце. Виграла завідуюча садочком, молода жінка, а голос у неї я Вам скажу ого-го! Я трохи наревлася, ну така я, сентиментальна.
Моя мама зустріла своїх однокласниць і втекла, але я її знайшла - вони вже співали, дуже дружні:)
А потім я зустріла свою однокласницю і подружку.
А далі фотоапарат відмовився працювати, після моря у нього таке буває, сонце, пісочок в об"єктив попадає...
Вам цікаво що ми виграли - нічого((( Купили Ромі шоколад і спатки.
Перед сном я згадала, що коли була школяркою то на подібних розіграшах дуже боялась живого півня виграти. А зараз я доросла і не боюсь виграти навіть коня. Бо в мене хороша сім"я, чоловік трудоголік і ми разом придумаємо що робити з конем.
Meliya 14 липня 2016, 15:47
Прям ностальжи=)) Как из моего детства день (ну конечно более древние электрички были=))) Замечательный день! Замечательно выглядите! И замечательно написано!
Lili4ka 14 липня 2016, 15:53
Класс, прочитала с большим удовольствием! Лайк вам, желаю победы. Про петуха понравилось,и коня))
NathaliaYa 14 липня 2016, 16:38
дякую)
Natusik 14 липня 2016, 16:10
Здорово!
Помню я тоже "каталась" на этой электричке. Ездили в гости к бабушке. Бабушка моей соседки ))))) Выходили в Остроге и еще каким-то автобусом до села... И было это так давно... я еще в школе училась. Ваш рассказ напомнил мне о тех чудесных днях. У нас нет села... и родственники все "на асфальте".
NathaliaYa 14 липня 2016, 16:38
а до нас теж приїздили подружки моєї сестри, у яких не було села
malinkakalinka 14 липня 2016, 17:40
Бажаю перемоги!!! Прочитала на одному подиху.......і дитинство згадалось!!!
NathaliaYa 14 липня 2016, 18:01
дякую)
marina_mery 14 липня 2016, 19:16
Фото Козятинського вокзалу)))) моє місто)))
Гарна розповідь
NathaliaYa 14 липня 2016, 19:28
і нам подобається, наче в інше століття приїхав, дякую)
Anna_Z 14 липня 2016, 21:59
У Вас очень- очень хорошо получилось, интересно и как то эффект присутствия есть.
NathaliaYa 14 липня 2016, 23:15
дякую,так приємно читати це)
Galinka_malinka 15 липня 2016, 19:12
Дуже тепла вийшла у Вас розповідь, цікаво було читати! Клематіс на фото шикарний)
NathaliaYa 15 липня 2016, 22:34
Дякую)
Makarova 17 липня 2016, 19:53
Дружим)
і до мене добавляйтесь)
https://kloomba.com/users/691968/
Удачі Вам_
mrs_Elena 18 липня 2016, 14:37
Очень душевный рассказ у Вас получился)
Мой лайк Вам!
NathaliaYa 18 липня 2016, 18:11
Лена, спасибо)
mrs_Elena 18 липня 2016, 14:37
И мед у Вас очень вкусный)))))
NathaliaYa 18 липня 2016, 18:11
уже есть свежий, пишите если надо.
I_am_Lena 14 серпня 2016, 13:14
Читала на одном дыхании. Так красиво и интересно написано!
NathaliaYa 14 серпня 2016, 14:52
дякую)