Діти з інвалідністю - це Ангели, які спустились з небес, з метою показати нам цінність Життя, з тієї сторони, яка для нас була закрита.
Вони - щирі, незважаючи на свій вік, прагнуть любові і ласки. Завжди Відкриті для світу, який нажаль такий закритий для них.
Коли Ви бачите таку дитину - не відвертайте свій погляд - просто усміхніться ! Повірте, Ваша усмішка - це як показник доброзичливого ставлення до них.
Коли Ви стикаєтесь з сім'єю, де виховується дитина з інвалідністю, Ви можете запитати, що подобається їх малюкові, але Благаю Вас не запитуйте, що з дитиною ! - Не всім людям легко відповідати на такі питання, повірте, якщо людина відчує довіру до Вас - вона сама розкаже про це...
Не варто давати поради, на кшталт - а в моєї сусідки теж подібна історія, і вони роблять те то...Повірте, за роки пошуку інформації, батьки самі можуть уже читати лекції, хоча, якщо вони попросять у Вас поради - Ви в праві відповісти на запитання.
Не осуджуйте такі сім'ї - їм і так не легко, якщо вони не побоялись Боротись за свою дитину і не здали її в інтернат - це вже Велика їх заслуга. В ситуації, коли практично усе лягає на плечі родин, де виховується дитина з інвалідністю, повірте, це величезне навантаження - психологічне, фізичне, фінансове...
Не бійтесь давати гратись своїм дітям з такими дітками - вони прагнуть оточення, яке повинне складатись не лише з сімейного кола...Так Ви виховуватимете у своїх дітях, такі потрібні риси, як Толерантність, любов до ближнього.
Якщо Ви перебуваєте у черзі і поряд з Вами знаходиться дитина з особливими потребами - Пропустіть їх першими, часто буває, що нікому залишити дітей на час, коли потрібно скупитись, чи виконати якісь дії, які пов'язані з очікуваннями у чергах, а сам процес чекання для них буває доволі тяжким...
Якщо Ви водій, а на пішоході повільно переходить дорогу дитина з інвалідністю - Не сигнальте ! - часто різкі та гучні звуки, можуть завдавати больові відчуття, а швидкість переходу від того не зміниться.
Якщо Ви бачите, що дитина з інвалідністю поводиться не так, як усі - голосно говорить, кричить, плаче,..тощо - вона така, яка Є і все - прийміть її такою ! Лишні погляди на неї чи на супроводжуючих її осіб, справлять лише гнітюче враження.
Не розказуйте, сім'ям, які виховують дітей з особливими потребами, про хрести, які вони мають нести, про сімейні гріхи в н-ному поколінні, про погану карму - їм від того не легше ! Краще розкажіть, щось позитивне, що останнім часом сталось у Вашому житті.
Пам'ятайте - діти з інвалідністю - це в першу чергу - Діти ! Вони, такі як Усі, просто їм не пощастило народитись здоровими. Те, що вони вже змалечку перенесли - інколи, навіть доросла людина за все своє життя, не матиме стількох випробувань...Вони терплячі, витривалі і мужні ! Це вже Варте Поваги !
vikingviking 7 жовтня 2020, 07:32 7
Прям приказ не отварачиватся то . Не согласна с высказываниями. То вы видете своего ребенка каждый день и он вам милый. У других иные чувства и увы не всегда жалости
Chuchasonya 7 жовтня 2020, 12:33 21
vikingviking 7 жовтня 2020, 12:34
panya 7 жовтня 2020, 22:17 8
Kohanocka 7 жовтня 2020, 08:29 12
Для цього і створили інклюзійні місця у класах. Щоб діти вчились розуміти, що всі люди однакові і в той же час різні. Що треба навчитись жити поряд з особливими людьми, сприймати усіх нормально.
vikingviking 7 жовтня 2020, 10:38 3
saha777saha 7 жовтня 2020, 10:50 16
iryna_b 7 жовтня 2020, 20:19 3
Olya_la 7 жовтня 2020, 10:01 25
Я, конечно, чего то может не понимаю, но мои родители меня всегда учили не обращать особого внимания на людей с какими-то болезнями, увечьями и прочим (то есть, такие, которіе внешне віглядят не так, как все). Разве єто культурно - глазеть, да еще и уліюаться? А если мама подумает, что я смеюсь над ее ребенком?
vikingviking 7 жовтня 2020, 13:06 5
Olya_la 7 жовтня 2020, 13:06
Establishment 7 жовтня 2020, 13:12 3
Коментар видалено
Emma____ 7 жовтня 2020, 14:19 6
я отворачиваюсь, но не потому что мне фу и т.д. а просто мне жаль таких деток, у меня в душе тревога....
IvannaM 7 жовтня 2020, 16:26 4
Автор зачем эта тема здесь, это какая то миссия, я думаю это очень лишнее. Для каждой мамы свой ребенок это ангел и какая разница что кто думает и всех не заставишь любить, уважать, уступать, не гнобить, а тем более помогать
ckovckov 7 жовтня 2020, 17:32 15
А где должна быть эта тема? Когда в главном клубе выставляют платьюшки на выбор -то норм, а когда в клубе пишут, как лучше вести себя в обществе детей, с ограничеными возможностями... Та зачем эта тема в клубе...
saha777saha 7 жовтня 2020, 19:51 7
Це зовсім не місія, а крик душі.
IvannaM 8 жовтня 2020, 09:08 2
Ioaana 7 жовтня 2020, 18:48 2
Ви бачите ситуацію зі своєї сторони тільки, а є і інша. Ви ніколи не думали чого люди від вертаються? От чесно дивлячись на таких дітей я просто не можу змусити себе видавити посмішку.
Olya_la 7 жовтня 2020, 20:14 9
maksim 7 жовтня 2020, 20:23 2
Ksenya 7 жовтня 2020, 22:41 2
Мы все немного не нормальны. Вы не думали об этом? А особенные детки также хотят жить и они счастливы. Семьям да тяжело. Но дети не должны чувствовать что они не такие как все. У меня есть друзья с солнечными детками. С аутизмом. С дцп. Я общаюсь с ними. И они счастливы, чтотэти дети родились у них.
Lemurchik 7 жовтня 2020, 20:12 11
Автор, ви молодець!!! Ви з такою ніжністю і любов'ю завжди пишете про вашого синочка. Батьки особливих діток дуже мужні та загартовані життям люди, але за цьою призмою криється неймовірна, м'яко кажучи, втома. Бажаю вам сили та здоров'я. За пост окрема подяка. Я завжди старалась не дивитись на таких діток через те, щоб батьки не подумали, що я зираю на дитину і не травмувати ще більше зранену душу. Тепер розумію, що це можливо сприймається навпаки, як відсторонення людьми. Моя менша дитина зараз в 1 класі, у зв'язку з червоною зоною навчання розпочалось спочатку дистанційно, тому я слухала уроки, які проводила вчитель. На першому ж уроці вона розповідала про таких діток, як решту повинні з ними поводитись, допомагати, вони дуже потребують контакту, спілкування і уваги. Я слухала з відкритим ротом. Шкода, що нас так не виховували, тоді б вам не прийшлось читати такі коменти...
saha777saha 7 жовтня 2020, 20:15 3
Дякую за підтримку і розуміння,дуже приємно що ви читаєте мої пости. :two_hearts:
Graceland 7 жовтня 2020, 20:54
Я просто пожелаю вашей семье верить и не сдаваться.Пусть у вас всё что желаете получится!
saha777saha 7 жовтня 2020, 21:27
Дуже дякуємо:two_hearts:
Svetlin 7 жовтня 2020, 21:26 2
У нас инклюзивный класс второй год учится чудесная девочка, поначалу дети немного вели себя . Ну как 'глазели", очень много бесед проводили и в классе и дома естественно. Сейчас она реально часть класса, ребенок счастлив что может быть среди деток, всех всегда встречает с улыбкой и обнимаем, и детей и нам родителей, я всегда обнимаю и лыбаюсь ее и спрашиваю как дела ( хотя да мне иногда тяжело это даётся) но я вижу ответ на эти эмоции в ее глазах, для нее это очень важно!
Ksenya 7 жовтня 2020, 22:44 1
У нас в саду был мальчик с дцп. Им сейчас 21-22года. Денис лучше всех читал стихи. Мой типа нормальный никогда не хотел рассказать хоть что то
Alinkamalinka 8 жовтня 2020, 00:16
Хорошо,когда ребенок такой положительный.У нас в классе есть мальчик,точного диагноза не знаю.Очень тяжело с ним,бывает агрессивным.Приставлен тьютер,но она с ним иногда справиться не может.Вот,например,сегодня пол урока английского он тупо сидя раскачивался и выкрикивал маты.Урок сорван.Учитель в истерике,дети на ушах.
Unitra 7 жовтня 2020, 21:30 7
Так нужно поступать со всеми, а не только с особенными детьми. Уважительно общаться, не лезть с нравоучениями, не поучать, не осуждать. Это правила для всех нормальных людей.
Londial 7 жовтня 2020, 21:35 7
А мені цікава ваша тема. І зовсім не зайвим буде лишній раз нагадати, як поводитись з особливими дітками.
Olya_la 7 жовтня 2020, 21:41 1
Я считаю, что они такие же, как все. И чужим людям стоит себя вести с ними так, как нужно вести себя в обществ со всеми людьми или детьми.
Unitra 7 жовтня 2020, 21:44
Olya_la 7 жовтня 2020, 22:16 2
Romashka___ 7 жовтня 2020, 22:18 4
Извините, что вставляю свои 5 коп. Но на пост совке. Даже здоровым детям из интеллигентных семей бывает сложно на площадках, в школе. Когда в стране в семьях маты норма, родители бухают и матерятся на площадках. Для меня дети с инвалидностью духовной именно из таких семей. Конкретней по вашему вопросу, в здоровом обществе к детям с инвалидностью относятся также как к здоровым детям. Дети учатся в обычных школам, другие детки помогают, они вместе гоняют на переменах, гуляют, отмечают др. И пр. П.с. пишу т.к в нашем классе есть мальчик такой.
Ksenya 7 жовтня 2020, 22:45
Не знаю. У нас наоборот много порядочных и воспитанных
Romashka___ 7 жовтня 2020, 22:50
Romashka___ 7 жовтня 2020, 22:51 1
Romashka___ 7 жовтня 2020, 22:25 2
Всем читающим: меняйтесь сами и положите зёрнышко в своих деток! Передайте привет от меня своим друзьям и соседям :wave:! :yellow_heart::blue_heart:
E_l_e_n 7 жовтня 2020, 22:44 2
Я вас поддерживаю автор, в наш садик ходит девочка, она отличается от деток не разговаривает, но моя дочь говорит, что Полинка прикусила язычок и поэтому не разговаривает.желаю вашей семье только положительных эмоций , удачи вам
saha777saha 7 жовтня 2020, 22:57
Дуже дякуємо, взаемно :two_hearts:
Zlykabobrik 8 жовтня 2020, 23:05
Я конечно ниче не имею против инклюзивных детей.но в нашем 1 классе 3 таких ребенка.и честно они очень мешают развитию моего ребенка,тормозят процесс.и меня такие дети немного раздражают, особенно тем что им все дозволено и они не всегда знают рамки .
Unitra 8 жовтня 2020, 23:47
У этих детей есть помощники? Сколько всего учеников в классе? Естественно, что учителю сложно объяснить материал, а детям сосредоточиться без помощников.
Zlykabobrik 9 жовтня 2020, 00:41