Для любителей лечения всякими анаХреНонами, антибиотиками "на всякий случай" - советы лечащего врача- инфекциониста. стор. 2

Лікар-інфекціоніст Євген Дубровський, який лікує від COVID-19 у київській лікарні № 4 розповідає про те, чого НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ  тим, хто захворів на Covid-19:

Перша, і головна помилка, якої припускаються пацієнти – це паніка. Незважаючи на банальність цього твердження, паніка – страшний і найгрізніший пошкоджувальний фактор, який призводить до непередбачуваних наслідків. Метушня, агресія, розпач – вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло і робить шкоду пацієнтові та його близьким.

Не кажучи вже про згубну дію стресу на саму імунну систему – єдиного нашого захисника від вірусного захворювання. Паніка та страх спонукають людей робити непотрібні дії та вчинки.

НЕ треба /НЕ можна :

1. Приймати потужні антибіотики на ранніх строках захворювання.

Це навіть коментувати не хочеться. Відомо як 2+2, що антибіотики не діють на віруси! Яка саме мета приймати їх на перших днях недуги? Скажете, для профілактики? Це величезна помилка – сотні, сотні пацієнтів поступають в інфекційні стаціонари з пневмоніями на 6-8 добу після вже пропитого курсу антибіотика, часто і не одного! Це не працює. Це призводить лише до антибіотикорезистентності та зайвому отруєнню організму. У протоколі лікування Covid-19 чітко наголошують, що антибіотики забороняють приймати для профілактики чи для лікування неускладнених форм. Для призначення антибактеріальних препаратів є покази: характерні зміни в аналізах, рентгенологічна картина, клінічна картина та ще деякі нюанси. А що відбувається на практиці? Безконтрольний, шалений прийом антибіотиків на короткочасну лихоманку чи на просто позитивний тест на ковід? Це величезна помилка – нічого ефективного в цих діях немає.

2. Масове обстеження всіх контактних.

Постійно чую випадки, коли люди біжать в лабораторії здавати мазочок ПЛР на ковід, коли у них на роботі чи в оточенні хтось захворів. Навіщо? Є інкубаційний період. Після контакту з хворим має пройти не менше 5 діб (в середньому 7-10, максимум 14 діб), щоб людина захворіла і почала виділяти вірус. Який сенс бігти та здавати тести одразу після контакту? Що ми хочемо побачити: негативний результат. І що далі? Він же неінформативний! Людина захворіти може значно пізніше. Вона це відчує (безсимптомні форми – казус, який підлягає серйозному розбору та аналізу: чи дійсно ці люди хворі та заразні?). Навіть при легкій непомітній формі є і будуть скарги – як мінімум слабкість, втома, невисока лихоманка. Може пропасти смак чи нюх. Тоді вже стає зрозумілим, хто захворів і кого доцільно обстежувати. Пусте, зайве обстеження забирає ваш час та гроші…

3. Бігти в стаціонар.

Так, цей пункт я розумію та не критикую хворих. По-людськи цілком зрозуміло, що коли у людини немає нормального досвідченого сімейного лікаря, буде паніка та тривога. Треба з кимось поговорити, дізнатись, що робити та отримати рекомендації. І хоча лікарі стаціонарів просто з ніг валяться від навантаження та кількості звернень, вони надають таку консультативну допомогу, бігаючи від важких хворих в своєму відділенні до натовпу панікерів на пропускнику. Для стаціонарного лікування є покази, є критерії важкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів чи підозри на негативну динаміку, людина має лікуватись вдома. Це нормально і цілком оптимально. У своїй більшості ковід не переноситься важко. Залиште кисневі палати для важких хворих, поважайте тих, кому дійсно потрібна серйозна допомога та тих, хто її надає!

4. Противірусні.

Найулюбленіші наші препарати (всілякі амізони, гропринозини, аміксини і т. п.) не є препаратами прямої дії на вірус. Вони лише підсилюють та стимулюють дію нашої імунної системи. Якось раніше вони наче працювали, але з ковідом є важливий нюанс! Covid-19 – незвичне захворювання. Наші знання про ковід розширюються, ми вже знаємо, що саме при коронавірусній інфекції спостерігається вірусасоційована генералізована імунна відповідь. Що це означає? Це означає, що сам по собі COVID-19 не чинить такого руйнівного впливу на тканини та клітини. Біда трапляється коли організм неадекватно відповідає на чужорідний агент. При дисбалансі імунної системи відбувається “неправильна” захисна відповідь. І імунні клітини, вбиваючи вірус, наносять значні пошкодження власним тканинам. Тому забороняється використовувати препарати, які ще більше роблять імунітет агресивнішим. Для одних це буде непомітним, але у когось може виникнути патологічна каскадна реакція з боку незбалансованої імунної системи. Тому на противірусні – зараз табу.

5. Ну і звісно КТ.

Обійти цей пункт вже просто нечесно. Щоб не вдаватись в складні патофізіологічні тонкощі, треба розуміти одну просту річ: те, що ми бачимо на комп’ютерній томографії в вигляді матових скелець – це не та пневмонія, яку ми боїмося та при якій мають бути задіяні антибіотики. Що це за матові скельця – докладно описано та вже опубліковано в численних роботах. На таку умовну “пневмонію” антибіотики не діють. КТ – прекрасний високоточний коштовний метод, який в контексті ковіду використовується дуже часто недоцільно. Вражаюча невідповідність стану хворого і КТ-картині, відсутність прогнозувати захворювання, неможливість визначити строки захворювання, жодної допомоги в виборі тактики лікування. Абсолютна неможливість визначити динаміку та подивитись на ефективність лікування. Що краще? Звичайний рентген на 6-7 добу. Він покаже чітко, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді одразу можна ухвалювати рішення стосовно призначення антибіотиків. І перевірити потім контрольним знімком про ефективність.