Для тих, хто віддає дитину в садок)

Писала для наших батьків. Думаю, і тут буде корисним текст)

 

Як полегшити адаптацію дитини раннього віку до умов дитячого садка

1. Мотивування. Заздалегідь розповідайте дитині про дитячий садок. Про те, що її там чекають нові враження, цікаві знайомства, заняття.

2. Навички самообслуговування. Постарайтеся максимально навчити дитину самостійно вживати їжу, вдягатися та роздягатися. Ніхто не покине напризволяще вихованця, який чогось не вміє, але, повірте, працівники групи будуть вдячні батькам, які полегшать процес догляду. До того ж, якщо дитина має навички самообслуговування, то їй не доведеться чекати, доки їй допоможуть.З туалетними справами все трохи складніше. Контроль процесів сечовипускання та дефекації залежить не від бажання батьків чи виховательки, а від фізіології (дозрівання відповідних центрів у крижовому відділі спинного мозку). Нема нічого поганого в тому, що дитина почне відвідувати дитячий садок, користуючись підгузками. Головне - щоб їй було комфортно. З часом вихователька, за сприяння батьків, допоможе маляті навчитися контролювати процеси.

3. Ритуали відходу до сну. До початку відвідування закладу дошкільної освіти бажано позбутися атрибутів денного сну: пустушок, пляшечок з молоком/водою/компотом, грудного вигодовування (лише годування перед денним сном, повністю ГВ можна не завершувати), якихось особливих пестувань. Вихователька, звісно, намагатиметься відтворити ритуали для кожної дитини, але поки вона вкладатиме одну, іншим доведеться чекати.Ритуали, які не вимагають контакту педагога лише з однією дитиною, можна лишити, а саме: читання книги, прослуховування колискових. Дитина може взяти в ліжко улюблену іграшку чи пледик з дому.

4. Ритуали прощання. Коли маля почне відвідувати дитячий садок, дозвольте йому прощатися як-завгодно. Це можуть бути поцілунки, обійми, якісь кодові слова/фрази на прощання.Досвідчена вихователька допоможе здійснити ці ритуали. Навіть якщо дитина захоче, щоб Ви її підняли, аби вона відчинила двері групи, поцілує Вас на прощання, а потім попроситься до педагога на руки, щоб самостійно зачинити двері зсередини.

5. Емоційні прояви. Дозвольте дитині показувати свій внутрішній стан. Більшість дітей плачуть під час прощання на етапі адаптації до умов дитячого садка. Іноді плач може ставати ритуалом, а іноді - маніпуляцією (такі емоційні прояви завершуються відразу після зникнення батьків за дверима).Деякі діти плачуть, коли їх забирають із дитсадка. Це теж нормально: вони почувають себе в безпеці і можуть висловити все, що всередині.При цьому варто зауважити, що не такі страшні істерики із хапанням за батьків, як апатія та заціпеніння, коли дитина навіть не намагається боротися, хоча і відчуває страх.

6. Довіра. Це найголовніший пункт, бо важливою складовою успішної адаптації до умов дитячого садка є співпраця виховательки з батьками.Будь ласка, прислухайтеся до педагога. Вона майже 30 років працює з дітьми раннього віку. Щороку до неї приходять нові малята і щороку вона разом з ними та їх батьками проходить всі труднощі адаптації.Задля зменшення рівня стресу новоприбулих дітей, психологиня та вихователька складають графік перших відвідувань.Ми розуміємо, що деяким мамам швидше хочеться на роботу. Але є речі, які неможливо пришвидшити. Тому, якщо педагог попросила першого дня відвідування забрати дитину через кілька годин, то необхідно так і зробити. Під час наступних днів, вихователька бачитиме на скільки довго маля готове лишатися і сама буде збільшувати час перебування аж до максимального.Будь ласка, не гуляйте під вікнами групи, не заглядайте в них і не підслуховуйте під дверима. Навіть якщо там плаче Ваша дитина. Ми розуміємо, що Вам нестерпно боляче це чути і не мати змоги допомогти. Але вихователька достатньо досвідчена, щоб заспокоїти Ваше маля самостійно. В разі, якщо дитиною буде Вас помічено, істерика буде такої сили, що Вам доведеться забрати своє дитя додому.Тому не рвіть собі серце і йдіть швидше від дошкільного закладу, щоб відволіктися від негативних думок.І пам'ятайте: чим кращі у Вас думки та емоції, тим легше Вашій дитині.

Успіхів!

Рекомендації підготувала психологиня AnnaB :relaxed:

29 коментарів

  • Weero 19 липня 2020, 18:24

    Классные рекомендации, главное что бы родители прислушивались

  • marusia 19 липня 2020, 18:53 8

    Чудово, тільки " досвідчений вихователь"- це не завжди про наші реалії :frowning2: нажаль, через втрату престижності професії і низьку оплату праці, в садок ідуть далеко не найзацікавленіші. Я знаю лише дві справжні виховательки, до яких діти ходять роками в гості, і це нажаль, не про виховательок, які були в моєму дитинстві і в мого сина. Зі всім решта у вашому дописі, згодна на 100%!

  • Puppy_in_the_bush 19 липня 2020, 18:58 1

    Я писала ці рекомендації конкретно для нашого ДНЗ, де вихователька працює на цьому місці 29 років

  • marusia 19 липня 2020, 19:26 3

    @Puppy_in_the_bush Ну, ми, читачі даного посту не є відвідувачами вашого днз. Тож пишу про свій досвід. Я не знаю рівня зацікавленості і професійності конкретного вихователя під якого писався даний текст.

  • Akvito 19 липня 2020, 19:01 6

    Это так книжно...
    А есть советы мамам,как отпустить свое дитя?как побороть эту гиперопеку.

  • 1 коментар
  • Akvito 19 липня 2020, 19:21

    @Antonina777 А если не хочется больше?

  • Коментар видалено

  • Puppy_in_the_bush 19 липня 2020, 23:13

    Психолог порад не дає.
    Якщо у мами проблема з гіперопікою, то рекомендації не допоможуть
    Необхідна індивідуальна робота з психологом, а то і психотерапевтом

  • Коментар видалено

  • 3 коментаря
  • Коментар видалено

  • Коментар видалено

  • Коментар видалено

  • Lepestok 19 липня 2020, 21:30 3

    В 3 рочки вже дітки самі вдягаються? Треба ще працювати над цим довго...

  • 1 коментар
  • Lolaya 19 липня 2020, 21:54 1

    @Lolaya https://youtu.be/SUZKy2I6cHo

  • Nika_147 19 липня 2020, 22:23 2

    и пуговицы застегивают, а иногда и шнурки завязывают.
    Единственное, чего не встречала, чтоб попу нормально в 3 года вытирали и на одной ноге прыгали.

  • Puppy_in_the_bush 19 липня 2020, 23:26

    Навиворіт, задом наперед, але вдягаються. Колготи, сукні, кофти, штани, футболки, шорти, спідниці.
    Мої йшли в садок в 2,5 роки, могли самостійно вдягнутися і взутися.
    Тільки застібки, крім липучок, не вміли застібати.
    Навчити не так вже і складно. Хоча я все ж зустрічаю дітей, які в 5 років не те, що вдягнутися не можуть, а і навіть взяти свої речі з шафки та підійти з ними до вихователя, на її прохання.

  • birdie_ 19 липня 2020, 21:50 9

    Если ребёнок не готов к садику, то советы не помогут. Или только ребенок смирится, что нужно ходить в садик. Мой в 2,7 не готов был, я тоже не была готова к крикам во дворе садика и потом видеть запухшего от слез после садика (всего то на 2 часа остввляла). Вот в 3,7 пошёл неохотно, но уже подрос и не было истерики, через неделю уже с радостью бежал. Сейчас 4,5 ему, сад открылся и он со свистом побежал туда и в первый же день остался спать. До этого ходил до обеда и на сон категорически не оставался.
    Так вот, конкретно в нашем случае ребенок должен был дорасти до этого. Этот момент обсуждала со многими воспитателями, тоже согласились.

  • Natalia_M_ 19 липня 2020, 22:34

    Рассказ на перед и усное приучение не всем помагает.
    Знаю лично пример, когда постоянно говорили.... Много розказали, а дитё все равно все три года с истериками каждое утро и много пропусков... И реально слёзы *крокодила* только не садик....

  • 1 коментар
  • Natalia_M_ 19 липня 2020, 23:05

    @Rita_Rita Я с этим жила , мои знакомые хорошие, поверьте, може и ритуал* но это как минимум не воспитанность, потому что, она заходит в группу начинается истерика и все смотрят на неё, воспитатель и дети, через 19-30-40

  • Lilka 19 липня 2020, 23:05 4

    Снова )вы знаете значение "крокодиловых слез"?)

  • Natalia_M_ 19 липня 2020, 23:10

    @Natalia_M_ .. минут это прекращается.
    Тоисть ребёнок умеет общаться только криками и истериками, не в состоянии нормально подойти к детям и просто поздороваться...
    Ладно 3;4 года, может рановато, для некоторых...
    Но когда 5-6 и ребёнок так и продолжает* общаться то это просто бида родителей.
    Вот здесь можно сказать что родители не понимают как ребенок *розговаривает с ними до года...от сюда все корни, а потом и родители страдают и дети и не важно, садик или школа, при переходе в школу ребенок тоже ныл....

  • Коментар видалено

  • 4 коментаря
  • Profesora 19 липня 2020, 23:43

    @Profesora Або недомать, або мать его перемать:joy:

  • Puppy_in_the_bush 19 липня 2020, 23:49 2

    @Profesora Перемать)))
    В перший день варто сходити в кафешку десь поряд з садком) І відволічешся, і раптом що прибіжиш після дзвінка виховательки)
    І дай дитяті з собою іграшку. Мій рік проходив з псінами)))

  • Profesora 20 липня 2020, 00:00

    @Puppy_in_the_bush Дякую за поради)))

  • suzuki 20 липня 2020, 08:55

    На даний момент не актуально
    Та все одно - дякую))
    Хочу таку психологиню у наш садок, бо незважаючи на те, що у Малого затримка психомовного розвитку - наша психологиня не має часу та змоги зустрітися зі мною вже протягом 3 років :( спілкуємося через вихователів

  • Puppy_in_the_bush 20 липня 2020, 10:36

    Інклюзію не оформлювали?
    Я зустрічатись не завжди маю змоги, бо мій графік не зовсім зручний для батьків. Але завжди відкрита до розмови у Вайбері. Навіть у вихідні чи вночі)

  • suzuki 20 липня 2020, 11:14

    @Puppy_in_the_bush телефон не дає :(
    Ні, не оформляли.
    Займаємося в приватному режимі 4 рази на тиждень, результати - суттєві
    Та і адміністрація садочку поговорила і забула :(

  • Puppy_in_the_bush 20 липня 2020, 11:40

    @suzuki Шкода...

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу