Кіпр

Продовжую «цикл» розповідей про новачка за кордоном. Цього разу, як і минулі рази, це був лоукост. Білети взяли зі знижкою, стосовно цін, якщо комусь цікаво буде напишу. Але, в принципі, хочу сказати, що не в сезон, як мабуть і всюди, вартість дешевша, навіть якщо їхати не своїм ходом, а брати тур, є дуже цікаві пропозиції. Райнейром  саме до Пафоса (а ми були  тут) літати зручно, бо літаки цієї компанії сідають саме в аеропорту біля міста (літаки туроператорів зазвичай  сідають у інших аеропортах), автобусом до Пафоса менше 30 хвилин добиратися.

Кіпр, як відомо, острів, тому по транспорту тут не дуже багато варіантів – лише автобуси та автомобілі, ну ще дрібний колісний транспорт.  Отже, відлетіли-прилетіли, вже можна сказати рутина.  Аеропорт Пафоса не великий і це досить зручно. Автобусну зупинку знайшли швидко, тут є карта з маршрутами та розкладом, розібрались, що нам підійдуть два варіанти,  майже зразу всілися на один з автобусів, виявилось, що автобус повен Українців, а водій говорить російською, по дорозі ще дав інструктаж невеликий чим краще їздити, тобто на початку все було доволі позитивно. А от, коли прибули на місце почав накрапати дощик, хоча й було тепліше, ніж у Києві і настав час для квесту з пошуку житла. Зловили вай-фай біля якоїсь будівлі, схожій на бізнесцентр абощо, завантажили карту і пішли (далі вай-фаю вже не було, тому просто йшли по карті), гугл пропонував  якийсь довгий шлях, вирішили зрізати, але виявилось, що тут не дуже походиш навпростець, бо рельєф з обривами. Ну добре, насолодились видами, пішли далі, але ж виявилось, що по-перше, йшли ми більше часу, ніж було позначено на карті (це самі винні), а по-друге, будинків з вказаною адресою є три, всі вони однакові, добре ще, що стоять один з одним поруч.  Взагалі всі будівлі на Кіпрі, за виключенням районів, ближчих до моря, виглядають досить обшарпаними, сміття лежить деінде, перше враження від нашої прогулянки було таке, що ми знаходимось десь у певних райончиках Троєщини або глибокої Борщагівки (не хочу ображати жителів цих місцин, але ж від Кіпру я очикувала більшої охайності). Так от, добре, що з мовою взагалі питань не виникає, дуже багато місцевих знають не лише англійську але й російську, то дорогу хоч можна запитати.  Мали заходити у всі три будинки, бо ключ потрібно було знайти у сейфі, що знаходиться на дверях квартири, а хазяїн не відповідав, коли телефонували. Пощастило на другому будинку. Що сказати, дивлячись на пейзажі та стан будинку я вже готувалася до якоїсь клоповні, але все виявилось не так страшно. Апартаменти більш-менш пристосовані до життя але не дуже чисто, запах мені не сподобався ще, підлога дуже холодна, а по кутках у приміщенні прямо земля (не настільки, щоб росла трава, але є), прийшли до висновку, що тут не роззуваються, ну й самі не стали, бо чужі традиції потрібно поважати, от.

Через те, що  добиралися до помешкання довше, ніж планували та потім ще трохи відпочили, то вже  не було сенсу кудись далеко виходити, лише прогулялися ввечері  у порт (до нього від помешкання нашого не квапливою ходою близько 30 хв.) та придбали продуктів на вечерю та сніданок.

Наступний день. Сніданок, настрій бадьорий.

Попоїли та пішли гуляти, у плані  були прогулянка містом, порт та відвідини історичних місць.  Пригрівало сонечко, в центрі будівлі не такі вже й обшарпані, а є ще досить симпатичні готелі. Настрій ще покращився і наступними днями покращувався все більше, бо стала зрозумілою суть Кіпру, а складається вона з того, що Кіпр – острів контрастів,  як це не банально звучить: 1) політично-територіальна ситуація схожа на нашу, лише анексує тут Турція; 2) розмаїття національностей вражаюче; 3) клімат – від сонця та теплого морського повітря до гірського повітря зі снігом на верхівках гір.

Не буду дуже вже тягнути кота за хвіст, бо щось моя розповідь виходить якась вельми довга. У Пафосі зручно те, що історичні пам’ятки знаходяться досить близько одна від одної, повністю всі не обходили, але завітали до археологічних вишукувань стародавніх грецьких гробниць. Сама місцина чудова, біля моря, рослинки різні, але ж це поховання, хоч би й тіл немає. Не скажу, що я дуже чутлива до різних енергій, але ж кажуть, що енергія смерті одна з найпотужніших, може тому у деякі поховання спускатися зовсім бажання не було (а може, то просто уява моя розійшлася), особливо у ті,  куди сонце зовсім не дістає – вогко, темно, мошки роєм, на стінах та підлозі мох та пліснява… Інші виглядають більш світлими але коли спускаєшся розмовляти не дуже є бажання. Біля могил же на зовні гуляється досить спокійно.

...

Наступного дня були на екскурсії на такому ось джипунці)

Сподобалось дуже. Багато чого побачили – гори, водоспад, монастир (тут біля мощів мене знов пробрало,  атмосфера де їх немає все ж краща). Спробували місцевої їжі та вина. Вино, скажу вам, специфічне, молоде різке та на мій смак не смачне, а те, що з сушеного винограду, то дуже солодке.

Трохи фото Пафоського замку (невеличкий) та розкопаної церкви. Це вже в порту та в місті.

Церква

Біля моря ще крабів ловили.

Люблю фотографувати сонце

А, ще у лютому тут сезон знижок, це до речі для шопінг-туристів.  Мас маркет весь майже представлений у місцевому молі, від нас був він не далеко.  І ще лайфхак ,він взагалі відомий ,але ми зразу не знали, якщо робиш покупку на 50 Євро та більше, то при відльоті повертають частину податків, потрібно лише в магазині взяти чек tax free, ми придбали 2 пари кросівок, вийшло майже 60 Євро, повернули податків з них нам 5% (хоч і дрібничка ,але ж «все до хати»).

Ну і все, видохлась уже з цією розповіддю.

Всім бажаю саме такого відпочинку,  про який мрієте!