У кого так?

Kateryna Burrell

· 28 декабря · 

 

Передноворічна метушня - неодмінний атрибут середньостатистичної української родини. Без неї, як і без шампанського, бенгальських вогників і Олів’є, святкування неможливе.Все починається з того, що мама наскликає гостей, як на індійське весілля, хоча торік торжествено клялась, що «то був останній раз; по телевізору я бачила такі празнування; п‘янки мені нафіг не треба; самі сядем, що є те й поїмо; не хочу я того збіговиська в хаті...». Всі запрошені, як же люди без стида і совісті, підтверджують, що прийдуть. Дзвонять і питають (заради годиться): «Може щось принести з собою?». Мама така: « Та шо ви таке кажете?! Нічого не треба! Все є. Ви, головне, самі приходьте...». Поклавши слухавку, залітає в кімнату з бойовим криком: «Піз@єц! Гості пруть, як пенсіонерки на трамвай о 7 ранку! Сірожа, їдь і міняй 500 доларів на празднічний стіл, бо мордою в грязь ми не вдарим!».Тато по-армійські відповідає «так точно» і, в позі бігущого єгиптянина, швидко пре на базар до міняйл, бо там курс на 3 коп вищий. Мама, як справжня грамотна господиня, знає, що головне - виділити пріоритетні завдання і правильно відделегувати обов’язки, тому вручає сину віника, щоб той з кутків позбирав паутину, дочці мокру шматку, щоб та протерла від пилюки сірванта і перламутрового чайного сервіза Дульовськой фабрики, якого їм перепили на весілля, а сама сідає за комп’ютер, щоб в інтернет-магазині вибрать собі новорічного наряда. Беручи до уваги, що гряде рік металевої миші, мамине око впало на коротку сукню щедро усіяну срібними паєтками. Ціна і 2-х денна доставка «Новою Поштою» радують душу. «Людка всциться з завісті!»- думає мама, уявляючи себе в цьому блискучому платті, виконаному в кращих циганських традиціях. Вертаємось до прибирання: поки переться тюль, вибиваються дорожкі, мама виймає нового дивандека і застеляє ним диван. Покликавши дітей і показуючи пальцем на цю красу, погрожує їм, що якщо ще раз побачить, що вони на дивані жеруть вафлю, то здасть їх в дєтдом і оком не блимне. Пропилососивши коври,помивши підлогу і вікна, ледь не вбившись на табуретці, чипляючи тюль до карнизу, мама оглядає зал. Думає, що не вистачає тут елементу розкоші, тому командує тату вооружитись молотком і цвяхами, бо настав час вішати картину, яку їм літом, на ювілей, подарували Марчуки (Марчук працював на митниці, тому часто дарував друзям конфісковану живопісь). Картина, в стилі Поліського рококо, висипана різнокаліберним бурштином, знайшла своє місце посеред стіни, праворуч від ялинки,і додала відчуття, що в цьому домі все «по-багатаму». Вклавши дітей спати, мама вирішила, що для економії часу завтра, краще сьогодні накрутить бігуді. Накрутила. Ще раз переосмислила меню. Написала список продуктів, які треба докупить, завела годинник на 5:30 ранку і пішла спати.31 грудня. Ранок. Тато і діти продерли очі о 10 ранку і йдуть на кухню. Там у мами вже холодець вариться, голубці крутяться, гора млинців на налісники смажиться, торт перемазується, око сіпається... Тато: «Лєнка, а може по чайку з бутіками нам зробиш?». Мама: «А може іди в сраку?». Так тато зрозумів, що настрій у мами ще неноворічний і тихенько сам зробив і чай і бутіки. Мама в махровому халаті, в бігудях, продовжувала куховарить: чистить оселедець на шубу, фарширує рибу, вирізуючи ій корону з вареного яйця і вставляючи калину в очі для пущої краси, готує овочі на Олів’є, відганяє дітей від холодильника, бо «то все на свято, руки повідбиваю, гості прийдуть». Зіркою столу має бути новомодний салат «Нєжность», який мама аж 3 рази репостила у фейсбуці. В останній момент мама розуміє, що для салату не вистачає ключового інгредієнту - копченої шийки матки молодої куниці і вирішує замінити її варьонкою, в надії, що гості бухнуть і не розберуться. На межі нервового зриву, мама просить тата допомогти кришити Олів’є. Хоч в тата теж купа справ на сьогодні (йому треба побриться і подивитись «Иронию судьбы»), він все таки вирішує допомогти дружині. Покришивши рівно 1 картоплину і пів морквини, це безруке врізало пальця і від виду крові почало мліти, зїзджаючи з табуретки під стіл. Мама підхопивши свого збитого голуба, заволочила його на диван, перемотала пальця і, поводивши під носом нашатирьом, привела в чувства. Повернувшись на кухню, мама помітила, що холодець, сук@, не застигає, за що обматюкала мимо проходящих дітей і кота. Два дні тому, вона передивилась весь пінтерест, щоб надихнутися ідеями прикрашення новорічних тортів, а в цю хвилину зрозуміла, що пішли ці шоколадні білочки і сніговикі з маршмелоу нахєр, тому просто обсипала торта крошками і неоновою кокосовою струшкою. Дзвінок в двері - кур’єр приніс плаття. Мама взбодрилась. Її настрій піднявся і вона вирішила вирізати з ананасу човники для фруктового салату, щоб облагородить подачу. Програлася з тими дурними човниками два часа. Гості приходять через годину. Мама вмила дітей і видала їм святковий одяг. Тато в цей час 5 раз запитав де його труси, де носки, де та рубашка в клєточку, де штопор, чи прийде сьогодні Вася, на якому каналі говоритиме Президент. 30 хв до приходу гостей - мама в халаті і бігудях, щойно домазавши бутерброди ікрою і докришивши 3 види ковбаси і бочок, накриває на стіл. Тато, в святковому настрої, з одного кутка столу в інший переставляє бухлішко. Діти мучать кота, намагаючись зав’язати йому на шию гірлянду. 10 хв до приходу гостей - мама розуміє, що всіх попорала, а себе ні. Пре у ванну. Пялить на себе те срібне плаття, розуміє, що ця покупка - суцільне блискуче недоразумєніє, але діватися нема куди... Вдягає. Намалювавшись, починає знімати бігуді. Результат: зачіска в стилі «юний каракуль». Дивиться на себе в дзеркало і каже: «Йобтвоюжмать, я, як бюджетний варіант Жанни Агузаровой». Чується стук в двері. Гості на порозі. Мама відчиняє і запрошує пройти до святкового столу. Тато стоїть в проході з цілою ногою хамона в руках, щоб продемонструвати гостям, що вони можуть собі це дозволить. І тут починається: «Заходьте! Як ми вас чекали. Сідайте за стіл. Альоша, сідай біля Люди (Людка, доречі, прийшла теж в срібному платті, падліна така). Ой, ну ми так по-скромному сьогодні, особо нічого не готували. Що було в холодильнику з того і накрили стіл (батько бігає з тою ногою туди-сюди, не знаючи де її приткнуть)... Навіть поприбирать не будо часу, якщо чесно.» Хтось з гостей коментує нове плаття мами. Вона ж, як середньостатистична жінка з пострадянського простору, реагує на комплімент виправданням: «Дякую, але то старе. Витягнула з шафи перше шо попалось».Починається застілля. Гості п’ють і жеруть, як ніколи не бачили. Тато не встигає підливати горюче. Захекана мама бігає з кухні в кухню, підносячи нові страви і ставлячи їх в три поверхи на стіл. Діти повзають під столом і будують халабуди з пальт гостей. Промова Президента, бій курантів, бенгальські вогні, мама пропалила дирку на платті. Бахнувши шампанського половина гостей починає танцювати під Сердючку, інша половина сваритися через минувші вибори. Поодинокі п’яні кадри просять тата сфотографуватись з ногою хамону. Тато погоджується, при умові, що він триматиме ногу. Тим часом мама ставить чисті тарілки на стіл під солодке. Її настрій піднявся, бо вона знає, що після солодкого пора вельмишановній публіці валить додому. Гості, ужравши десерти, дякують і збираються. Сім раз пють на коня. Мама каже: «То побудьте ще!» Мама думає: «Бігом нахєр з хати !». Вона в кульочки складає ковбасу і торти, щоб дати гостям з собою. Гості з криком «та не нада, Лєночка» радісно вихвачують торби з рук у господині . Ура! Кінець. Всі розійшлись. Діти пішли спать. Здавалося б вже і мамі можна відпочить, правда? Ніт! Саме пора запакувати подарунки дітям і мужю: сину машинку, доці ляльку, а чоловіку носки і крем для бриття. Справилась. Далі йде на кухню, щоб почати мити посуд. Кинувши погляд на плитку, маму розпирає дикий крик: «Таку твою мать, Сірожа, я голубці забула подать!». Сірожа цього, звичайно, не почув, бо вже давно спав на дивані, на заляпаному гостями новому дивандеку, під святковий вой телевізійної програми. Мама сіла на табуретку і налила собі шампанського. «З Новим роком, Лєна! Щоб день перестоять і ночь передержаться» - сказала вона і перехилила бокал ігристого. «А ну його в баню, помию посуду завтра, свято ж як не як...»- мама пішла в спальню, упала на ліжко в блискучому платті і захропла, пускаючи слюні на подушку...Цілую в рота і бажаю по-справжньому насолодитись святами, щоб без «язика на спині».Автор: Катя Бльостка (Kateryna Burrell, @kateryna_burrell)

Темы: Праздники

11 комментариев

  • MaryMe 30 декабря 2019, 10:21 1

    Грубовато, но смешно)

  • marivanka 30 декабря 2019, 10:56

    100%

  • yulcha01 30 декабря 2019, 10:24

    https://kashalot.com/club/post-27008059/

  • Elena2216 30 декабря 2019, 10:48 4

    Даже лент все читать, настолько далеко от действительности

  • Julia_2014 30 декабря 2019, 10:54 2

    ++ колись так було

  • Sanechka 30 декабря 2019, 11:11

    Согласна.. или это наша семья не среднестатистическая, или что-то я не понимаю юмора)

  • yanina24 30 декабря 2019, 11:29 2

    Хрень какая-то. Слава Богу,что у меня никогда не было такой "среднестатистической семьи", и в жизни тоже не встречалась.

  • maksim 30 декабря 2019, 11:30 7

    молодой каракуль порвало)) бюджетный вариант Жанны Агузаровой))нога хамона)Спасибо !!

  • Liusia 30 декабря 2019, 16:10

    А чего стоит поза бегущего египтянина?)))

  • Sandra13_ 30 декабря 2019, 11:40 2

    А я знаю такие семьи)

  • Rita_Rita 30 декабря 2019, 23:17

    У мене раніше була така сім'я, особливо на Різдво та Паску
    Це жесть
    Як згадаю, мене аж перетрушує
    У свекрухи моєї підхід чудовий, вона каже до мене:" чуєш, ще раз повторюю, вспокойся, нічого готувати не потрібно, буде 2 салати і м'ясо або риба" ми так звикли, і мені такий підхід подобається

Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб