Хочу поговорити.. щось скучно мені. Хвора лежу на дивані, різні думки приходять в мою голову. Думаю про смисл цього життя, аналізую. Думки ще про ситуацію моєї попередньої тему. Може і справді отпустити? Вже скільки раз "киснула" що до цієї теми. Вже виговорилась. Чи так здається? Навіть з собою сама в хаті вже балакала і думками висказувала йому все. Тільки собака здивовано дивиться на мене...
Дуже подобається фраза:
" Наша жизнь состоит из проклятий и благословений окружающих. И жить надо так, чтобы все тебе желали счастья и здоровья."
А і справжні за мною хтось стоїть чи перед мною і благословляє мене. Здавалось нічим таким серед людей не відрізняются. Ніхто з дитинства не панькався зі мною, навіть прогнозували, що в селі залишуся і буду бикам хвости крутити. В школі не була відмінницею, але крутилася як могла. Бувало і списувала, бувало і сама давала списувати. Закінчила на фельдшера, роботу, як говорять в теплі нашла. З чоловіком познайомилася своїм. В селі і в місті не могли повірити, що таке може бути. Така.. і такого зустріла... А я так не хотіла в те містечко їхати навчатися, хотіла до Київа, а мене взяли і кинули туда...в село Погребище Вінницької обл. навчатися де кури по дорозі ходять. Але ж в долі не все так просто. І там німці дівчат находят..... Аналізую далі. Було це в жовтні аж 26 числа. Коли мені 29 стукнуло...в Києві сильний туман, всі рейси запізнюються на 3-5 годин. Але то таке. В мене сьогодні день народження. І я щаслива. І літак на 5 вечора. І тут почалося коли я вже збиралася в дорогу. А знаєте що почалося? Мене чекали маршрутки, електрички, автобус і 179 пасажирів літака. Після мене закривалися всі двері. Коли ти запригуєш остання і все рушають...
Білетів на літак продали більше ніж пасажирів в салоні. І коли система тебе вибирає з 8 людей (які залишилися перед посадкою) і ти все таки летиш ти почуваєшся благословенним.(Багато хто сварився тоді, я мовчала-молилася. Я ще ніколи так не молилася як тоді)
Мене підганяли всі. Стюардеси, працівники аеропорту, навіть водій автобуса який підвозить до літака сказав що "біжи і ти встигнеш". І таки да. Встигла.
І сьогодні шеф сказав, що я не така як завжди і не так вигляжу. Три рази приходив і казав що мене потрібно оглянути і послухати. Все таки потім забрав мене і оглянув. Виписав до п'ятниці лікарняний, дав рецепт, насипав в шменю желейних мішок і відправив додому. Ох як на мене зараз зуб інші працівники точуть на роботі за те що мене відправили додому...
Але я посилаю благословення своєму шефу за сердечність, розуміння і турботу.
А і справді, життя чи доля чи той хто стоїть за спиною посилає мені тільки хороших людей.
І таких в мене прикладів багато. Казалось би що взяти з оточуючих та знайомих? Але наприклад, фраза однієї жіночки, повністю змінила моє життя. Хоча життя міняла я, але без її фрази я би нічого не зробила. Дякую вам жіночко за хороший пендель!
А Наташа з кашалоту Amor_fati також колись мене видалила з її групи. В мене таке розчарування прошло... але я це стало поштовхом для саморозвитку. Дякую Вам також.
Дякую небесам, що мені зустрічаються тільки хороші люди. Навіть якщо хвора відчуваю свою окриленість.
Elenn 16 грудня 2019, 15:21 2
І що ж то за фраза жіночки, що змінила Ваше життя?
А по темі, щастя Вам, гармонії і всіх благ.
Olyunja 17 грудня 2019, 21:43
Olyunja 17 грудня 2019, 21:46
Я би вам порадила не "рубати з плеча". Поїдьте туда хоч на три міс по безвізу і побудьте з ним. В любий момен можна приїхати назад і рубанути з плеча.
Iren_Irena 17 грудня 2019, 21:46
У меня там мама и родственники, сюда не хотят ни за какие коврижки, даже в отпуск) то радиацию от Чернобыля постоянно вспоминают, то продукты не те, воздух не тот..
Вот им там хорошо, пусть там и сидят.
laskass 16 грудня 2019, 15:24 2
Олюня,Ваша или не совсем Ваша фраза,короче -это и есть жизненное кредо! Желаю Вам и дальше встречать только хороших людей. В Вашей ситуации с тем обидчиком,думаю его нужно простить и отпустить. Вам Господь взамен посылает хороших людей. Всегда стараюсь так поступать,но не всегда получается((( Тут на Кашалоте иногда читаю,а такие перетакие,чёто там спросили,а в ответ спасибо не дождались. Так вот всегда стараюсь сказать спасибо искренне,а если не всегда получается,то мысленно благодарю человека за совет,подсказку.
maksim 16 грудня 2019, 15:34 5
Хороший ангел -хранитель у Вас
maksim 16 грудня 2019, 15:36
По поводу того случая Вас отпустит позже . Пока не время .
Olyunja 16 грудня 2019, 15:56 1
Це мабуть вимолила мені бабуся з мамрю його.
maksim 16 грудня 2019, 15:59
Olyunja 16 грудня 2019, 16:23 7
А ще хочеться сходити в церкву і впасти на коліна.
Я була в одній католицькій в нашому місті, була на екскурсії. Вразило тим що зайти може кожен і не важливо хто ти і як втягнутий. Там нікого немає. Тільки свічки і біблія. Ніхто не зобов'язує тебе купляти свічки і одягати хустку, хреститися не вчать, і попа немає ( на свята є).Заходиш в слухай тишу і себе.
Lynxx 16 грудня 2019, 16:33
Ну то сходіть
annushka777 16 грудня 2019, 16:43 1
А в нас і православна церква така є))) ходжу саме туди, бо там так як ви описали. Тихо і спокійно, а зранку можна на службу попасти - жіночки співають так гарно, а священик службу править навіть якщо взагалі людей немає. Ще й лавки поставили, сиди скільки хочеш
Olyunja 16 грудня 2019, 16:56
Annna 16 грудня 2019, 16:38
Включите рождественскую комедию и расслабьтесь! "Болейте" в удовольствие - плед, фильм, чай с лимоном.
О смысле жизни подумаете позднее.... если не забудьте :wink:
Расскажите, чем закончилась история с шефом, он так и подкатывает?
Olyunja 16 грудня 2019, 17:00
Ну ще обіймав два рази
( по дружньому), відправляє мене на Паску в санаторій, для оздоровлення, купляв вкусняшки на різдвяному ринку і головне "чує" мене і мої побажання).
Але ж він жонатий то, що мені з його?
Olyunja 16 грудня 2019, 17:27
Романтично як...
Olyunja 16 грудня 2019, 17:28 1
Анна,ви мені цим питанням тепла добавили в душу!!
І вам дякую)
Zzrzz 16 грудня 2019, 17:05 2
Одужуйте, женіть погані думки подалі.
У вашому житті багато хороших і добрих людей, цінуйте їх, думайте про них.
innusya20 16 грудня 2019, 22:06
Не знаю сколько вам лет, но считаю, что после 30-ти пора избавиться от комплексов. Через каждую строчку в вашем тексте читаю "что люди скажут". Не надо так сильно слушать мнение окружающих о себе. Это не важно. Важно как вы к себе относитесь.
Olyunja 16 грудня 2019, 22:40
Да? Навіть не думала про те що скажуть люди..дякую все одно за критику
nastka2006 16 грудня 2019, 23:43
Одужуйте швидше !
Якась у вас перезагрузка настала, видно,час прийшов))
З шефом безперспективняк повний, краде ваш час, сили.
Olyunja 17 грудня 2019, 10:19
Він своєю турботою формірує мою жіночу самооцінку.
nastka2006 17 грудня 2019, 11:10
До речі, вчора як раз, переглядала лекції Сатья... і він досить зрозуміло дає визначення відносинам з одруженими чоловіками.
Olyunja 17 грудня 2019, 11:12
AMOR_FATI 17 грудня 2019, 02:36
Вообще почти не читаю кашалот последнее время, а тут потянуло ночью в "кабинете библиотеки" открыть эту тему, чтобы не скучно.
И так затянуло, понимаю что мне нравится, слог оригинальный но держит внимание. Думаю неужели divashka пишет свой рассказ здесь... У неё отличный слог и рассказы.
Потом понимаю что не рассказ а быль. Думаю это же талант, интересно знает ли автор о том что в его словах могут быть большие деньги, да и имя писательс кое..
А тут опа и карма сработала))) обо мне тоже речь. Неслучайные случайности :wink:
Слог супер. Оригинальный. Несмотря на кавер. Или именно благодаря ему. Ирония, немного треша, здорово одним словом. Как знать, может именно здесь и зародится талант будущего писателя :thumbsup:
Olyunja 17 грудня 2019, 10:14
Але все одно дякую Вам на доброму слові.
AMOR_FATI 17 грудня 2019, 11:10
всему свое время... возможно и литературному таланту суждено быть признанным не сразу, но на то есть все основания - для успеха)
Пусть открываются новые нужные двери!
Всех благ!
AMOR_FATI 17 грудня 2019, 11:22
Когда-то мне было так плохо морально.. я начала писать, "взахлеб", получились такие произведения, что у самой иногда дыхание перехватывает, когда перечитываю..
но много из них так и не привела в готовый формат для публикации, и уже много лет спустя садилась несколько раз чтобы ликвидировать пробелы. так вот: не выходит..
И тогда я помню пришла мне мысль. Что каждое состояние и даже самое паршивое - это возможность. Тогда душа была как оголенный провод и видимо подключилась к какому-то вселенскому творческому эгрегору..
А потом все налаживается, и нет той болезненной чувствительности, которая рождает произведения, которые способны затронуть самые тонкие струны души..
И не только в этом.. анализируя многие кризисные моменты, и работая уже потом с людьми в пограничных даже порой состояниях, я с уверенностью могу сказать, что кризис - единственный толчок для старта, порой совершенно нового и неожиданного для самого человека. Потому кризисы я люблю больше, чем счастливую праздность. И да, часто цепляю людей именно такими состояниями: отрицание, неприятие, конфликт, преграды и тд.. именно такие состояния способны перекроить привычное понимание происходящего.. что в принципе мы с вами и прошли в истории нашего виртуального знакомства ) и особенно, когда мне импонирует человек с его потенциалом, но он привык смотреть в одну лишь точку и простыми разъяснениями не способен (все люди так подолгу себя ведут) - выйти за рамки своего обыденного мышления..
Так что еще неизвестно, чем прекрасным обернется для вас этот период хандры )
ВСЕХ БЛАГ!
Письмо не забрасывайте )
Marinka_B 17 грудня 2019, 11:56
Вы умеете благодарить, наверное, и плохого людям не делаете, не смиряетесь с плохим, ищете, как выбраться. И все получается). Так и должно быть, выздоравливайте)
Olyunja 17 грудня 2019, 12:04
Это качество у меня недавное появилось. Я после хорошего спасибо комусь, стаю счастливее.
В душе просто цвету и пахну.
Спасибо большое. Обезательно буду здоровой.
И вы будьте здоровы)
Marinka_B 17 грудня 2019, 12:12
Olyunja 17 грудня 2019, 19:12
☹☹☹Капец