Одного теплого літнього дня яскраво світило сонечко і його жовто-гаряче проміннячко ненароком потрапило на купку сухих гілочок, що їх зібрав маленький Хлопчик в парку. Тільки-но сонечко торкнулося сухих гілочок, як звідти вискочив маленький яскравий Вогник. Вогник дуже зрадів, що потрапив з сонечка на землю і чимдуж почав стрибати і бігати по околицям лісу, розкидуючи скрізь маленькі гарячі іскринки радості. Ці іскринки потрапляли на сухе листячко, віти, траву і невдовзі в парку утворилася ціла зграя маленьких бешкетливих вогників. Лісові звірята повистрибували зі своїх домівок зачувши веселий гамір вогників. Побачивши маленьких незвичних прибульців, що були схожі на краплинки сонячного проміння, лісові мешканці мерщій запросили їх до себе в гості. Сонячним вогникам дуже сподобалась гостинність лісових мешканців і вони лишилися жити в затишних дуплах білочок, хатках бобрів, гніздах птахів і в кролячих нірках, обігріваючи звірят в холодні дні і даючи святло в темряві. Лише один маленький Вогник лишився без домівки, його ніхто не запросив до себе в гості, через, що він дуже сумував. Вогник подумав, що мабуть він не досить яскравий і тому його ніхто не помічає. Нерозумний Вогник почав гасати по лісу, вишукуючи все, що горіло, і поступово перетворився на велику і загрозливу пожежу. Тепміново приїхала Пожежна Машина, вона почала наздоганяти Вогник і гасити його білою піною та холодною водою, аж поки Вогник не став зовсім маленьким. Бідолашний тікав як міг. Вогник вже майже погас, коли по дорозі йому трапився той самий знайомий Хлопчик. Хлопчик дуже любив гратися з вогнем, але побачивши, що вчинив маленький Вогник з його улюбленим парком дуже засмутився. Пожежа знищила багато прекрасних дерев та кущів, які росли багато років і під зеленими вітами яких так любив гратися малюк. Маленький Вогник пообіцяв, що ніколи так більше не робитиме і якщо з ним обережно поводитись, то він принесе багато користі людям і звірям. Хлопчикові стало жаль свого маленького друга і він забрав його до себе додому. Маленький вогник поселився в затишному каміні в кімнаті малюка і обігрівав весь дім довгими зимніми ночами. Хлопчик любив дивитися на радісне полум*я свого маленьког друга, але з тих пір почав обережно з ним поводитися.