В моєї " міні", є персональна рибальська вудка з усіма наворотами.:arrow_down::arrow_down::arrow_down:..
В її віці, в мене максимум, це була вудка, виламана з горіха, а вже як потім вияснилось що вона в одне "мєсто", тобто нею корів ганяти і то не факт, що вийде, коротше, , вибирати речі, з "вумним" личком, які як "диряве сито" годятся, я МОЖУ, ПРАКТИКУЮ, ВМІЮ. Щоб я ше в "жизні" себе так знайшла, як заходжу всякий непотріб))) гг
Відволіклась я чуть. Так от , не годиться, з горіха, от з молодого клинка то інша справа...Бабмбук на той час, то взагалі була така розкіш для нас, з братом,як зараз айфон для малих шмаркачів.(Во цінності колись були, не те що зараз!) Колись мама таки купила вудку з бамбука, і брат, від щастя, "постіг дзен"))))Правда, вудка, зараза, зламалась скоро, і довелось обходитися економ варіантами що були вдома. Поплавок залишився на пам'ять про ті щасливі моменти.
Брат ( мій "лічний мотиватор" ) змушував мене, шукати по подвір'ї пір'я з гуски, на поплавки, бо ж треба з плавучої птахи і щоб не тонуло. Я ж не дуже хотіла то робити, але після мотивації, що він дасть мені гривню (яку він мені так і не давав), я, наче працівники фабрики, які ждуть третій місяць зарплатню,давала останній шанс. Потім ми тирили в тата гайки, щоб зробити грузила, там тре була спеціальна система щоб зав' язати "грузило" так, щоб його можна було переміщати по "льоскі" не відв' язуючи, коротше, це вам не бияки з горіха ламати. Ще треба було стирить в сестри червоний лак, щоб поплавок, оформити, як слід.
Потім, коли вже вудка готова, черв'ячки, в відерці чекали своєї щасливої миті, залишалась одна проблема - де ловити? Тре було договоритись з сусідом, який тримав ставочок, і ми йшли на переговори.Сусід давав добро, і ми, як віп персони, шурували на ставок. Якщо кого там зустрічали, хто був "чужий", то тоді був мій "звьоздний час" і я, включивши максимум "абаянія" кричала( що є сили), йтим гівнюкам, що ставок орендований і "нєфіг тут шастать", а то зараз господаря позву. Коротше, ми ще й на треть ставки були "волонтьорами сторожами" і чесно відпрацьовували свої віп пропуски.
Потім, сам процес рибалки мене утомляв, не так фізично, як морально.
Як виявилось, на рибалці не можна балакати, бо всю рибу розлякати можна, а це мені ой якек підходило, бо мене пробивало на" пагаваріть".
В решті - решт, я йшла додому, ображена, що мій артистизм, гідно не оцінили. Вдома я чекала на брата, і смажила яєчню і кришила салат зі свіжої цибулі.
Саме цікаво те, що на саморобні вудки все ловилось. Без приманок, без примочок.Взагалі раніше все було інакше, не змінилось лише те що риболовля- це не моє. Що не скажеш про чоловіка і міні - вони годинами можуть стояти, перекиувшись лише пару фразами.... Гени- це страшна сила. Так - то.
А ви любите риболовлю???
Ksyuchka 27 серпня 2019, 11:45
Чоловік рибак, син з 3-4 років їздить з ним, в тому числі на нічну роболовлю.В малого його особистих рибацьких прибамбасів на 5 тис)
Ksyuchka 27 серпня 2019, 11:46
Зараз йому 10 років
Divashka 27 серпня 2019, 12:02
))))) В моєї малої так само!!! Там приманки, всякі цяцьки)))) я навіть не вникаю, там вища математика для мене!!!
Ksyuchka 27 серпня 2019, 18:18
чим би дитя не бавилось, аби в телефоні не сиділо)
megera 27 серпня 2019, 14:02 1
Дуже. Але ніяких спінінгів). Рибалю з 7 років. Вудка була з фундука і бамбукова.
Divashka 27 серпня 2019, 14:26
То це вже скільки років досвіду в вас?)))
megera 27 серпня 2019, 15:56
31. Але я нечасто зараз рибалю.(
Liliya35 27 серпня 2019, 14:25 1
Рыбачила только в детстве с папой в селе. Плохо получалось - молчать не могла и меня отправляли домой)
Сейчас не вспомню даже как удочку держать(
Но рыбку люблю. На выходных кум порадовал - настрелял рыбки и пожарили на костре)
Divashka 28 серпня 2019, 10:28
Які красені!!!
juliytut 28 серпня 2019, 08:21
Прям мое детство описали:grin:
Старшие братья они все такие наверное)))
Divashka 28 серпня 2019, 10:29
Це точно))))) Але скільки щасливих спогадів!!
Lolaya 28 серпня 2019, 10:01
)))))))))) Читаючи вас, зловила себе на думці, чи ви часом не моя сусідка. Такий знайомий стиль написання, як наче ми на лавочці сидим тириндим і зернята лускаєм отак точно!
А по тємі то я як в анекдоті
— Синку, дай мені хліб для підгодівлі рибок.
— Я його з'їв.
— Тоді дай мені кашу.
— Я її теж з'їв.
— Тоді доїдай черв'яків і підемо додому.
) Якщо на рибалці вкусно кормлять, то я її люблю, а як сидіти пів дня на стільці з палкою, то нєєє, ет нємойо.
Lolaya 28 серпня 2019, 11:25
Я не сноб))))))))))) Живу на Новій Умані, поки не преїхали в цей район я толком і не знала де це, хоча це ще далі від центру ніж Городецьке, ото село, хіба що без городів, в халаті і хоч босий можна піти в магазин, ніхто і не гляне в твою сторону, але там чудово, тепер мені подобається дуже.
Lolaya 28 серпня 2019, 11:28
В Городецькому хотіли дім купити, але не зійшлися в ціні, дорого. Пригород самий настоящий, всі хто має копійку не відмовились би мати там хатину )))))))))))
Divashka 28 серпня 2019, 22:59
Та я чим більше додому , до батьків, приїжджаю, тим більше бачу що наше село - село олігархів!