Якщо хтось запитає чи повинні йому допомагати мама/папа, дідусь/бабуся та інші родичі, то Клумба починає вирувати і дружно скандувати "НІ" - самі собі народили, пожалійте батьків, дайте людям пожити-дожити, треба було думати.... і таке інше.
Сама на таке наткнулась.
А тепер я розширу трошки цю тему через свою сім’ю.
Зараз у мене є дідусь, мама і папа, мамина сестра - моя тьотя і її дочка. Ми всі підтримуємо хороші відносини, зізвонюємось майже кожного дня - я з мамою, вона з дідусем, дідусь з іншою дочкою, вона зі своєю. Така собі цепочка в різних варіаціях, всім передаємо привіт і не нав’язуємось і не набридаємо один одному.
Моя мама з сестрою були завжди рівними в сім’ї. Нікого ніколи не обділяли і не виділяли. Ми з сестрою одні діти в сім’ї, тому вся любов батьків була приділена тільки нам. Але бабуся з дідусем нас не розділяли, хоча зі мною бачились частіше і сестра жила без батька.
На дні народження нам дарували гроші в однакових сумах, на всі інші свята теж. Дідусь і бабуся завжди намагались допомогти мамі і тьоті, підтримували їх фінансово, особливо в кризу при розпаді союзу чи коли хтось хворів. І ніколи цим не попрікали.
Ми завжди їхали до них з подарунками, везли речі, які вони не могли собі купити чи жаліли на них грошей. Тобто частина грошей все-таки поверталась до них.
Зараз мої батьки допомагають мені. Не фінансово, тобто не купюрами. Купують малому речі, памперси. Все те, що я не можу купити на 860грн.
В свій час (до декретної відпустки) я допомогала мамі - виплачувати кредит на ремонт, купувала їй одяг, косметику, була можливість допомогти канцтоварами (вона вчитель), тарила побутовою хімією. Знаю, що мама кожну копійку відкладає, економить на собі, тому завжди везу подарунки, як би не було важко.
Для нас це звично допомагати, не залишати в біді. Я знаю, що і дідусь, і мама, і папа завжди дадуть 100-500грн.
Як ви думаєте, я зможу спокійно жити, якщо хтось із них в біді, захворів? Як зможе моя мама, наприклад, поїхати на курорт, знаючи, що в мене немає що їсти? Вона прилетить з торбою харчів. І буде плакати вночі, бо в мене щось болить, а вона не може забрати цей біль собі.
Я не уявляю іншого життя, інших стосунків у родині. Не уявляю, що хтось мене не підтримає чи вижене з порогу.
Так склалось, що в мене зараз дуже важкий період в житті. Мене намагаються підтримати всі. Це не означає, що я гребу гроші лопатою. Тьотя передала речі від племінника, папа накупляв іграшок малому, купив мені пальто і куртку (я не просила, мені просто його купили і принесли), мама мене відгодувувала кілька тижнів, дідусь приїхав, побачив правнука і дав 2000 грн.
Для мене це звичні речі, так було все життя. Цитую маму - Ти моя дитина і я живу для тебе. Немає тебе - немає мого життя.
Це не значить, що вона принесла своє життя на алтар. В неї свої інтереси, бажання, вона не ходить зачуханкою, робить манікюри і фарбується в салоні))))
І я просто в упор не розумію чоловікових батьків. Таке враження, що його мені збагрили і глибоко при цьому видихнули. І ще активніше почали жаліти і допомагати старшому синові. В нього все добре, не хворіє) він просто улюбленець)
А от мій син, їм недовнук, серпом по відомому місці, бо не від того сина дочекались першого. І мене просто бісить їх вічне ниття як їм важко, немає грошей і все решта.
Я в них ніколи нічого не просила і не попрошу. Ми точно один одному "ніхто". Була от ситуація, коли чоловік шукав роботу і я платила штраф за нього. То його батьки сказали - продайте машину (яку купив мій батько). Але такої "політики партії" я не розумію і не зрозумію.
Тому вислів "Ніхто нікому нічого не винен" не про мою родину. І я щиро рада.
P.S. Дівчата, не сваріться. Я не аналізую і не вимагаю у чоловікових батьків ніколи нічого. Просто дуже контрастно видно навіть саме відношення, інтонації в розмові. Я так само їм допомагаю, каюсь, не грошима, але купую речі, одяг, взуття (вони живуть в селі і там 1 магазин з космічними цінами, а їздити кудись вони не хочуть), так само возила хімію, і взагалі все, що попросять. І грошей ніколи за це не брала. У свекра було в нормі подзвонити і сказати - привезіть блок цигарок і спайку води.
Я писала про відношення, не тільки батьки мають все віддавати дітям чи випровадивши їх у доросле життя, перехреститись і забути. . Має бути ВЗАЄМОдопомога.
Lelia 6 квітня 2016, 08:49
Мне очень помогла мамина фраза: "Воспринимай любую помощь с благодарностью, тебе ничего не должны". Изменить что-то в умах людей невозможно (тут хоть бы с собой справиться), меняю свое отношение к ситуации. Голодные времена были и у нас, дело не в этом)))
Alena_odegki 6 квітня 2016, 09:21
+
Mac_Simova 6 квітня 2016, 09:22
+++
Mac_Simova 6 квітня 2016, 09:23
К маминой фразе
A_nastasiia__ 6 квітня 2016, 08:49
это все конечно очень мило и здорово что есть кому помочь в трудную минуту, главное что бы у вас это не вошло в привычку.
закончились деньги за неделю до ЗП... а! позвоню маме - она же пожалеет и даст... и так всю мамину жизнь.
madamInna 6 квітня 2016, 10:01
))) но разговаривали же дальше))) я вам отвечала
madamInna 6 квітня 2016, 10:02
или вы хотите писать "мудрые весЧи" и чтобы все думали - ооо! вот это гуру)))
NomadY 6 квітня 2016, 10:04
Оля, от Ви не ображайтесь, але Ви прочитали щось таке, що я не писала або у Вас просто немає настрою. Задайте конкретне питання і я Вам відповім. Я не вимагаю допомоги, не плачу, що не допомагають. Я просто описала ситуацію. А от моїм батькам образливо, що до мене отак ставляться.
Inich 6 квітня 2016, 08:49
Автор,у Вас прекрасная семья,о которой мечтают многие. Я знаю это чувство настоящего рода,родства,родни. Когда я была маленькой,то у меня была именно такая родня. У мамы было три сестры и была жива бабушка. Все разные,с разным достатком,но постоянно друг другу во всем помогали. Если у кого-то стройка,то вся родня там. Если праздник,то все едут с подарками,сумками и помощью на кухне. Если горе,тем более. Я каждое лето проводила у своих теть по очереди. Это такое чувство непередаваемое,когда все вместе друг за друга. Теперь моей мамы и теть нет давно. Все разошлись в разные стороны. И моя семья-это сын и муж. И мне жаль,что сынулька мой никогда не почувствует,как это здорово,когда большая и дружная родня есть. Но уж точно я не скажу,когда он вырастет,что теперь ты сам и твоя жизнь это твои проблемы. Как? От того,что он станет взрослым,он же не перестанет быть моим ребенком.
NomadY 6 квітня 2016, 09:40
я рада, що Ви мене правильно зрозуміли
Rozalia 6 квітня 2016, 09:04
Я сама мама і живу ради своєї донечки.А слова Вашої мами вразили мене до сліз.Хоча в мене з чоловіком є батьки та вони хочуть щоб ми допомогали їм.А нам інколи потрібна була допомога навіть не фінансова,а просто словом.Бо пожинилися ми дуже рано .І в мене виникало таке відчуття ,що просто здихались.А мені лишається тільки заздрити таким стосункам, як у Вас з мамаю.
madamInna 6 квітня 2016, 09:15
Оля, вы немного не поняли Автора. тема такая - именно семья своим примером закладывает в человеке видение семьи
Ann_a 6 квітня 2016, 09:17
А я думаю, автору больше обидно за мужа, к которому такое отношение со стороны его родителей.
NomadY 6 квітня 2016, 09:45
Оля, я описала те що є. Мені не дають батьки постійно гроші. І машина з 1985р. коштувала 8500грн. була подарована батьком, коли в мене була загроза і я не могла ходити, доводилось їздити на таксі по лікарнях.
K_a_t_r_i_n_a 6 квітня 2016, 09:27
Повезло. Мне бы так...
Chupa_chups 6 квітня 2016, 09:39
Знаете, одно дело говорить о том "как я поступаю", другое - "как поступают другие". Я не могу изменить их отношение, только свое к ним )). В ситуации мороза проще думать, что никто не должен, чем накручивать себя "а могли бы" ).
NomadY 6 квітня 2016, 10:06
ну якщо заспокоювати себе цим, то так) я просто написала, що не всі допомагають, бо "треба", а просто це закладено інстинктивно батькам допомагати дітям і навпаки
Ann_a 6 квітня 2016, 13:22
Как видите, у некоторых эти инстинкты атрофировались.
Коментар видалено
NomadY 6 квітня 2016, 10:20
та хто ж говорив про посадити на шию?
Коментар видалено
Brungilda 6 квітня 2016, 10:11
Автор,вас приятно читать,такой мягкий слог.По сути сказанного приятно ,что у вас растет сын может он нам в зятья попадется.
Все кто пишут о: "никто ни кому не должен" -вызывают во мне недоумение и жуткий псих.Особенно когда одному ребенку должны а второму........родственники жены помогут)))
NomadY 6 квітня 2016, 10:20
Щиро дякую)
Ailin 6 квітня 2016, 11:12
Мечта сбылась +++++ У меня также свекры думают! Родители жены помогут! Вот это так бесит, это ж Ваш родной сын!!! Одному (30 мужику) трусы еще покупают (хотя есть жена), а у другого даже никогда не спросят есть ли на хлеб! И для тех, кто сейчас подумает что я типа требую деньги: в жизни бывают разные ситуации-а если уволили с работы, кто-то сильно заболел или еще что-то, то к кому обратится за помощью - к чужим? Если так рассуждать как здесь многие, то половина не должна рожать детей вообще! А вдруг форс-мажор, а Вы силы не рассчитали и не на что жить!!! Я своего ребенка рожала для себя, и буду его воспитывать самостоятельным, но если я буду знать, что он где-то далеко и тяжело работает, то буду помогать ему всем чем смогу! И я буду ДОЛЖНА это делать, потому что когда я его решилась родить!!!! И я в ответе за него, пока живу!
Ann_a 6 квітня 2016, 13:19
Мечта сбылась +++++++++
Vasilisa_3 6 квітня 2016, 10:24
всё что мы делаем в жизни- важно.
всё что окружающие не делают для нас- социально и для социума- норма)))
меня однозначно не любят и не воспринимают 7миллиардов населения земли.
но у меня есть круг людей - охваченных моим вниманием))) иногда заботой. смысла рефлексировать от равнодушия свёкров нет :-Р
и времени, кстати, тоже
NomadY 6 квітня 2016, 10:27
взаємно, просто дратують коментарі, що дитину народжували для себе, я вважаю, що це продовження і гордість родини і хоча б в психологічному аспекті близькі родичі повинні дарувати дітям любов, а не відгородитись стіною, бо це ваше.
Mac_Simova 6 квітня 2016, 10:34
Любить должны! Никто же и не спорит...Не любить - это как-то вообще не природно!
Lena_K 6 квітня 2016, 23:25
Мама в отпуске. Наверно у вас очень много интересных дел ) и совершенно не возникает потребность самоутвердиться, сравнивая себя с другими )
tanya33 6 квітня 2016, 10:30
В семье даже вопрос такой не должен стоять "должен/не должен". Семья это любовь поддержка и забота. Никто никому и ничего это больше подростковая позиция, максимализм. Другой вопрос когда паразитируют члены семьи на таких отношениях
IRINA_F 6 квітня 2016, 10:31
Автору - Вы все очень правильно написали, такой и должна быть настоящая СЕМЬЯ! никто не ДОЛЖЕН! Но помогают по щедрости души, добросердечности и любви к своей семье! А те кто развлекаются и живут в свое удовольствие, когда их детям плохо, пусть даже и взрослым детям - пусть продолжают, если могут спать спокойно при таких ситуациях.
lorisel 6 квітня 2016, 14:11
+++++++++++++++++++++++++++
Rozalia 6 квітня 2016, 11:29
Я повністю погоджуюсь з Татьяною...
wird_ 6 квітня 2016, 11:30
Близькі люди повинні допомагати один одному в складній ситуації. Не через те, що зобов'язані, а через те, що хочуть це зробити і приємно це робити. Але якщо люди не допомагають один одному, значить не такі вже й близькі або думають, що в них ніколи не буде скрутної хвилини.
Коментар видалено
Gorlova 6 квітня 2016, 13:10
у нас все так же, только со всех сторон взаимопощь, я считаю это нормальным. меня тоже искренне удивляют комментарии "вам никто ничего не должен". если нормальные отношения в семье то все как то естественно происходит. мне кажется так говорят люди у которых как раз не очень отношения в семье, где никто никому не помогает ни словом ни делом...
Ann_a 6 квітня 2016, 13:28
Вот именно, что естественно. Оно ж видно, если у детей трудные времена. Не представляю, как можно сказать, я тебе ничего не должна. Но мамы разные бывают...
Mac_Simova 7 квітня 2016, 08:26
В этой теме начались недопонимания, потому что люди по-разному восприняли слово "должны"
Если имеется ввиду слово должны (обязаны), то нет, никто вам ничего не обязан (если Вы достаточно зрелая личность и имеете свою семью), скорее Вы уже обязаны своим родителям помогать...
А если воспринимать слово должны, как "должно быть желание у близких помогать друг другу", то да! Потому что это естественное желание, не обязанность...
Gorlova 7 квітня 2016, 11:31
каждый это воспринимает по своему и это нормально) все мы люди
Katrinel 6 квітня 2016, 13:18
Считаю дети должны помогать родителям а не наоборот, но только детей нужно так воспитать. Мне приятно, когда мама подарит что-то, но самой дарить мне намного приятней. А также приятно осознавать, что я независима и самостоятельна, что упорная учеба и труд позволили мне жить не ожидая ни от кого помощи. Когда у меня финансовые трудности я живу по принципу "ножки по одежке", терпеть не могу кредитки. Я знаю, что родители мужа тратят все деньги на младшую сестру мужа, устроили ей свадьбу, учат в институте, дают тысячи на взятки. Но мне плевать, я не жду ни от кого ничего. Мне унизительно брать деньги у мамы, я стараюсь все вернуть при первой возможности. Мы с мужем оба такие, стараемся всем-всем помогать, но никогда не просить о помощи. Я тоже думаю, что помогать это не обязанность, а выбор, который делают люди доброй и щедрой души. Волосы дыбом встают от рассказов, что на пенсию родителей слетаются дети и все подчищают, причем не алкаши и наркоманы, а вроде обычные нормальные люди, которым всегда "надо" и "мало".
Alena_odegki 7 квітня 2016, 02:01
Katrinel !!! Вы моя родственная душа!!! )) респект за мнение!
Katrinel 7 квітня 2016, 18:29
Спасибо Алена, думала или закидают тапками или мимо все пройдут, рада, что Вы отписались, дружим)))
Alena_odegki 7 квітня 2016, 22:29
дружим ))
Olkish 6 квітня 2016, 13:54
у мене така ж ситуація як у Вас) 100% така.
Я тоже не доганяла і не доганяю рідних чоловіка...ні в чому...
Но я прийшла до простого висновку: 1) не буду нікому навязувати свій спосіб життя і мислення, я живу так як я важаю за потрібне, в решти своя голова на плечах. Так, коли мене спитають - дам відповідь
2) Насильно милим не будеш - тому старатись "сподобатись" також не буду. Головне щоб я собі подобалась і своєму чоловіку/дитині - це моя сім"я
3) ставлюсь простіше до всього - так, вітаю і т.п. з ввічливості, культурно і т.п. Но в крайності впадати переживати як там і що, старатись догодити - не буду, для чого?
П.С.: не всі люди такі як Ви і у всх різне виховання і світосприйняття. Тому і ставати дибки чи підлаштовуватись під когось - заздалегіть програшна ситуація. Вибирайте хорошу середину)
Nataliia 6 квітня 2016, 14:42
Вот по поводу должны ли помочь родители...мои живут через дом, для моего сына лучший человек в мире это деда. Он с ним иногда гуляет, иногда мы ходим на обед в выходной, бывает мама варит малому компот и приносит )))) а свекровь живет в двух остановках метро, и внука за 1,8 она видела до 10 раз. Мы содержим ее полностью, она на пенсии, мои родители работают. Внимание, вопрос: должна ли свекровь проявлять инициативу видеть внука? Должны ли мы также содержать моих родителей, чтоб равноценно типа было?
Alena_odegki 7 квітня 2016, 02:06
Внимание, вопрос: должна ли свекровь проявлять инициативу видеть внука? - нет не должна! если не хочет,не нужно ))) Вы,ведь,не для того "содержите" ее,правда? или Вы,таким образом,хотели купить любовь к внуку?
2. думаю,если Вашим родителям понадобится помощь,так же будете помогать,но не для равноценности,а потому что,такие люди ))
Nataliia 7 квітня 2016, 07:19
Это я к тому, что тут писали про равноценную помощь, всем помочь надо одинаково и проблем не будет, и вме будут друг друга любить и будут благодарны )) вот я и написала, для примера.
Olia1 6 квітня 2016, 15:26
Когда взаємодопомога- это да. А когда деньги тратят не понятно на что, а близкие должны "недоедать" а отдавать детям, а дети чужой тете на развитие ребенка. А мама на что?
Noiabrina 6 квітня 2016, 15:52
Вам очень крупно повезло с семьей !