Затримка розвитку в 4,8 стор. 2

Доброго  дня. Допоможіть порадою чи можливо поділіться своїм досвідом.

Сину 4,8. Проте хлопчик проблемний. Доношений, кесарський по показникам. Розвивався відповідно норми. Так розмовляти почав років з 3, це саме саме почав. Тобто до цього лише звуки, склади і то не охоче і в даному питанні розвиваємося повільно. Так зараз, якщо я запитую, він знає назви всіх предметів і на запитання їх називає, зрозумілою нормальною мовою, знає декілька віршиків, пісеньок і мені на прохання їх розказує. Проте, коли щось просить то каже «нема кампотіка» «нема яблучка» «мультікі»  т.д. Лише коли я роблю зауваження з приводу того, як потрібно правильно просити, то каже «мама, дай мені яблучко» і так далі. На прості запитання не може дати відповіді. Каже коли хоче щось чи не хоче просто словом, і відповідає на запитання на які точно знає відповідь. Тобто, коли я запитую, «де ти був?» від відповідає «в садочку», але коли він не був в садочку а був з чоловіком дома, і я запитаю це саме запитання, то він скаже «в садочку», а коли пояснюю що ні, він засмучується і починає плакати. Так само і з іншими запитаннями. Таке враження, що він не розуміє, що я його питаю. Якщо спитаю смачно чи ні – то скаже смачно, і лише тому, що це слово було в моєму запитанні. І т.д.

 Плаксивий, дещо агресивний, б»ється. Не критично, не сильно але таке є. З дітьми в садочку і з сусідськими не грається і не те що не хоче, а ніби боїться дітей. Тобто по поведінці бачу, що йому цікаво, проте дуже боязно. Ось може гратися в піску на дитячому майданчику, а коли туди підходить інша дитина, то він втікає. Саме втікає, ніби його образили.

Ніякого критичного моменту чи негативного досвіду з приводу спілкування з дітьми не мав.  В меншому віці до 1 року, нормально грався з дітьми, але якось я цьому особливого значення і не надавала. З 1 року до 3, ріс у бабусі з дідусем (життєві обставини) ми з чоловіком забирали його лише на вихідні. Бабусю з дідусем любить і вони його не ображали. 

До всього ставиться з острахом. Ніколи не візьме ніякої їжі яку він не знає. В садочку їсть лише хліб і п»є водичку чи чай. (дома нормально сам харчується як всі діти) проте звичними для себе продуктами і з нового нічого не візьме, ні від мене ні від чоловіка.  Тобто якщо я скажу лизни, вкуси чи вмочи пальчика – нізащо це не зробить. Відмовиться, а якщо наполягатиму, то почне плакати, до істерики. Лікуємося лише свічками. Не можу змусити випити ні сиропчик ні таблеточку. Не діють ні умовляння, ні пояснення ні тиск. На виховні моменти реагує при цьому адекватно, досить слухняний. Чистить зубки, одягається, робить зарядку. Дитина як дитина.  Дома активний, веселий.

Проте при всьому цьому вміє читати і писати. Як дитина звісно, проте читає зовсім правильно, любі тексти і відповідно пише. Я не змушувала. З малечку любив книжечки і навчився сам, по інтерактивним іграшкам, ну звісно з допомогою батьків. Проте це були улюблені ігри. З іграшок цікавлять лише книжки, зошити, альбоми,  літери, пластилін пісок кінетичний. Машинки ситуативно, не на довго і будь які інші іграшки також лише нові і на короткий час. Планшет /телефон не даю. Мультики не довго (збдебільшого смішарики/фіксики) десь годинку перед сном.

Огляд неврологом /логопедом/психологом/ майже в 4 роки - незначно відвищений внутрішньо мозковий тиск. Затримка психоемоційного розвитку.  Інших особливих порушень не виявлено.  Психолог вказала на його маніпуляцій ні здібності, проте вазала на його лінь і небажання створювати соціальні зв’язки, але нормальний розвиток. Прокололи кортексин пили нейроксон/гліцин і когнум. Особливих покращень нема.

Повторний огляд(через півроку)  всіма лікарями – рекомендація проколоти курс – цериброкурина/нейроксон/когнум. Почитала побочки – боюсь.

Ось що маємо.

Дякую всім.