Американка народила малюка зі смертельною вадою, щоб віддати його органи хворим дітям.
Американка дізналася про смертельний діагноз свого ще ненародженого малюка. Вона вирішила, что після смерті дитини пожертвує його органи.
На 18-му тижні вагітності Кріста Девіс дізналася про страшний діагноз - у її дитини знайшли аненцефалію, за якої можуть бути відсутні великі півкулі мозку і кістки склепіння черепа. Діти з аненцефалією живуть не довше, ніж півгодини.
Девіс запропонували перервати вагітність, але вона відмовилася. Жінка доносила дитину, щоб передати її органи дітям із важкими хворобами. Кріста народила дівчинку вагою 2,72 кілограма. Малюк помер за тиждень після появи на світ. Її серцеві клапани пересадили хворим дітям, а легені віддали дослідникам, які шукають методи запобігання аненцефалії.https://tsn.ua/svit/mati-narodila-malyuka-zi-smertelnoyu-vadoyu-schob-viddati-yogo-organi-hvorim-dityam-1296162.html?fbclid=IwAR3crHNcS0Dqmi7D6d1DLyl3rXDIz_k52Apjpq4WERI4ZKKzak557ykG0-g
Iriska177 13 лютого 2019, 13:03
Iriska177 13 лютого 2019, 13:04
Iriska177 13 лютого 2019, 13:04
AMOR_FATI 13 лютого 2019, 14:29 3
Блаженное личико, улыбка.. все знает, ничего не боится...
многим духовным лидерам за десятки лет не удается добиться такого единства со вселенной и волей абсолюта..
Koosha 13 лютого 2019, 13:20 21
Як я бачу ситуацію. В мами стояв вибір чи вбити дитину власним рішенням чи вчинити так, щоб все йшло по волі Божій, волі природи. Дитина живе всередині мами, так, після нарадження їй відведено зовсім трішки. Але на той момент вона жила. І мама вирішувала чи вбити дитину вже, просто вирвавши з себе чи доносити.
Далі. Після народження в мами був цілий тиждень на знайомство зі своєю дівчинкою. І прощання з нею. Вона запам'ятає її своєю маленькою дитинкою, яку вона змогла потримати на руках, пригорнути. Дитина залишиться у неї в спогадах на завжди.
Далі. Чому всі пишуть, що дитина страждала. Я не лікар і, чесно, не читала про цей діагноз. Але відсутність мозку, я думаю, заперечує відчуття болю. Бо мозок - це ж центр, який приймає імпульси про біль, холод і т.д. В будь-якому разі,думаю, мама це обговорювала з лікарем.
Дитина, швидше всього, покинула цей світ в обіймах мами, а не будучи вирваною з неї.
Знову ж таки, швидше всього (бо не читала детально про це, але як уявляю завдяки книгам на схожі теми), дитина була у мами до самої смерті,під постійним наглядом медиків. Маю на увазі, вони мали б бути обох в лікарні. І лише після фіксації часу смерті дитину мають забрати на процедуру взяття органів.
Тут схиляюсь перед мамою. Коли стаєш мамою, ти розумієш, яке чудо маленька дитина. І ти розумієш, що для кожної нормальної мами це теж так. Ця мама в повній мірі зрозуміла - що таке це чудо втратити. Але вона допомогла зберегти це чудо комусь. Іншій мамі. І тепер частинка її доньки буде жити. Є свідчення, про те, що при трансплантації органів у людини може частково змінюватись характер. Тобто, частина іншого впливає на ту людину.
GreenRose 13 лютого 2019, 14:57 3
чесно сказати - не знаю як жінки живуть після того, як з них виривають по частинах дитину, коли перед нею лежить ручка, ножка, голова. Тому цілком розумію ту жінку, яка доносила і народила дитину, вона пережила тиждень щастя. А про донорство органів - то вже зовсім інша історія
mamakost11 13 лютого 2019, 20:57
я думаю, що її свідомість відщтовхувала думку, що її дитини не має шансів на життя. Вона надіялася до кінця. Але склалося так, що лікарі не помилилися. Дитинка померла. В них там звичайна юридична процедура зробити вибір давати чи ні згоду на використання органів для трансплантації. Вбити в утробі всоє диття точно не кращий варіант.
rehfuf 13 лютого 2019, 22:09
Koosha, вы так все правильно написали. И все правда.
Yasmine14 13 лютого 2019, 18:59
Никогда, не важно какая это будет кому помощь! Одно дело свои органы после смерти, другое- носить малыша на органы! Никогда!
Ksenya_Vitaly 13 лютого 2019, 20:44
https://www.facebook.com/pg/ryleiarcadia/posts/?ref=page_internal