Своя фамилия. Обидно ли это для мужей, и почему? стор. 7

Хочется жить на своей фамилии.Это ни с чем не связано, просто я к ней привыкла. Она мне больше нравится. Муж, узнав, перестал со мной разговаривать. Я не могу понять, почему? Что тут такого неприемлемого? Почему я не могу иметь права на свою фамилию? Как это повлияет на семью в целом и на отношения в ней? Хорошо, если спросите мужей.  Муж отказался объяснять причину своей обиды. А я ее в упор не понимаю. Тему обдумала с обеих сторон. Представила, что мы все на моей, но муж решил вернуть свою. Ну и нормально, если ему так удобней. Или я что-то упускаю из виду?

Ни разу не качаю свои права. Хочу всерьез разобраться в проблеме. Отсюда и много вопросов.


Теги: смена фамилии

360 коментарів

  • Коментар видалено

  • aljaska 10 березня 2016, 23:23

    я меняла фамилию, сначала тоже были мысли свою оставить, но муж сказал, что если мы семья, то фамилия должна быть одинаковая у всех, в общем я с ним согласна, сейчас не жалею, привыкла уже)

  • Laanna 10 березня 2016, 23:52

    у меня наверное уникальная семья-муж не зотел чтоьы я брала его фамилию, объясняя это тем что это ни на что не влияет и ничего не меняет. зато беготни в связи со сменой бумажек будет много. я уперлась и вщяла его фамилию. меняла только паспорт, код и загран.
    я не очень поняла ваш случай-при заключении брака вы взяли фамилию мужа а сейчас передумали? ему обило. он навероне ищет причины вашего решения... поговорите спокойно с ним.

  • Kosmonatka 11 березня 2016, 14:33

    Хороший муж)) Понимающий))
    Да, я взяла его фамилию. И хотела бы с ним поговорить на эту тему.

  • OksanaKor 11 березня 2016, 01:31

    У нас теж родина унікальна. Мало того, що ми з чоловіком маємо різні прізвища, так ще й дітей поділили (син носить моє дівоче прізвище, прізвище свого діда, на честь якого названо дитину, а донька - татова доця і носить його прізвище). Зараз я вже 100 разів пожалкувала, що ми так вчинили. Треба було хоча б дітей на одне прізвище записувати, а то сестра з братом - а прізвища різні. Постійно доводиться пояснювати і в школі, і в поліклініці, що це діти від одного чоловіка... І що це ми, батьки, по молодості дурконули, випендрилися і от - тепер такі казуси.
    А з іншого боку я щаслива, що мій син продовжив рід мого батька. Бо у мого брата - дівчинка, малесенька зовсім (через 3 дні буде рік), і ще невідомо, чи захоче вона повторити вчинок своєї тітки, щоб продовжити наш рід. А навіть якщо і захоче - то чи народить вона хлопчика? Коротше, тут багато можна вигадувати на тему "а що було б", але склалося так, як склалося...
    Стосовно чоловікової образи. Певно, десь у душі вона й була. Однак були і фактори, що стримували його від наполягання на зміні прізвища. На момент нашого шлюбу він ненавидів свого батька, і вже років 5 з ним не розмовляв. Хоча мої свекри живуть разом, не розлучені. Це раз. Другий фактор - зміна цілої купи документів. Не буду перераховувати, але зазначу, що міняти потрібно було аж 5 документів + була одна довідка, дублювати яку чи міняти було неможливо... Тому ми й залишилися кожен на своєму.
    А взагалі я хотіла, щоб ми поміняли прізвище на дівоче прізвище його бабусі - Мова. Мені воно страшенно подобається... Мрію, що донька у 16 років, коли оформлюватиме свій перший паспорт, напише-таки це прізвище у своєму документі... :)

  • Irina_mama 16 березня 2016, 13:35

    Ох и намудрили Вы, действительно, устанешь объяснять. Вообще не нужно идти наперекор. Недавно слушала лекцию одной дамы, ведического астролога, нумеролога. Она рассказывала о том, что если в роду не рождаются мальчики, нет продолжателей фамилии, то не нужно этому препятствовать. Все равно так и будет. Есть вымирающие роды, т.е. так должно быть.

  • OksanaKor 16 березня 2016, 15:35

    Ні, в нашому роду народжуються хлопці. У моїх батьків - донька і син, я і брат мій. Але брат - і сам пізня дитина, і одружився пізно, і майже у 30 став татом... А я народила сина у 21, коли моєму батькові було 42. От і вирішила порадувати дідуся продовжувачем роду. А якщо у брата буде ще й хлопчик - ми тільки щасливі будемо! Просто на час появи мого сина усе в нас склалося так, що іншого прізвища, аніж моє дівоче, навіть не розглядали. А от синова дівчина не проти перейти на наше прізвище, і діток майбутніх записати. Хоча у її батька через це обірветься рід, не буде продовжуватися прізвище... І в невістки моєї (братової жінки) лишилося дівоче прізвище, але дитина носить батькове, тому рідкісний рід Енно закінчується на двох дівчатах - невістці та її сестрі.((( Шкода. Треба було малій хоча б подвійне прізвище дати.

  • KidFit 11 березня 2016, 01:42

    Я тоже очень не хотела менять свою фамилию, т.к. на мне род заканчивается, а моя покойная бабушка очень не хотела, что фамилия ушла в небытие. Но муж очень настаивал и обижался - аргументируя тем, что семья должна быть семьей - с одной общей фамилией на всех. И я, скрепя зубами, согласилась, чтоб ему приятно было. А про дороговизну смены документов - это все отмазки. Да, время надо потратить, а денег это требует минимальных.

  • OksanaKor 16 березня 2016, 15:40

    +++
    Я хоч і написала про складнощі з заміною документів, але насправді просто не хотіла чоловікового прізвища, бо і воно негарне, і весь його рід - ублюдки рідкісні... Чоловік на своєму лишиться до смерті - це ясно. Але продовжувача роду в них не буде, бо ось-ось доньці виповниться 16, і я вмовлю її взяти інше прізвище, не батькове. Якщо треба буде - піду на будь-які жертви заради цього. Хоча в принципі вона дівчинка, і може вийти заміж та змінити прізвище на чоловікове. Але раптом не вийде? Тоді краще перестрахуватися і позбутися нарешті цієї гидоти...

  • KidFit 16 березня 2016, 16:05

    У меня муж тоже хотел поменять фамилию отца на девичью мамы, потому что из-за отца-пьяницы они натерпелись за свою жизнь...а девичья фамилия мамы его - красивая, но все осталось только на словах...теперь мы все на его отцовской фамилии. Так что дочке надо решать насчет фамилии в 16 при получении паспорта - потом руки могут не дойти.

  • KidFit 11 березня 2016, 01:43

    У меня был коллега на работе, который при женитьбе взял фамилию жены )) все были в шоке в загсе - но они так решили. И вообще суть не в этом, а в том, чтобы семья была счастливой - не важно, с чьей фамилией.

  • 4 коментарі
  • Irina_mama 16 березня 2016, 17:29

    да, странно и сложно все это. Я когда замуж выходила, не очень хотела менять фамилию, хоть моя и не была благозвучной. С документами возиться не хотела, но муж был категоричен. А сейчас все вроде правильно, все на одной фамилии. А моего отца род закончился, не осталось никого в роду с этой фамилией.

  • KidFit 16 березня 2016, 19:13

    Ирина, у меня аналогичная ситуация (( очень жалко, что именно на мне фамильный род заканчивается. Хотя фамилия у меня тоже была не ахти ))

  • Irina_mama 19 березня 2016, 19:33

    Лучше на этом не циклиться. Мы с сестрой это много обсуждали. Я к этому философски отношусь. Значит так нужно, что род заканчивается.

1 2 3 4 5 6 7
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Повернутися до Клубу