Миколай

У небі, небі темному,

Де ходить Миколай,

Листів вже назбиралось,

Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано

Мільйони побажань,

За голову хапається

Старенький бородань

Колись в молитві радісній

Прохали дітлахи

отримати цукерочки, 

ведмедики, ляльки,

Чи пряника, чи коника, 

чи книжечку, чи м’яч,

Тепер таке прохають всі, 

Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя, 

замовив гіроборд,

І це серед замовлень ще 

Далеко не рекорд.

Прохає Настя лялечку,

Таку, немов жива.

І у старця небесного 

СивІє голова.

Бо він пройшов крамницями – 

Отетерів від цін.

Та ж народити справжню

Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці – 

Якийсь магічний ЛОЛ,

«І ноутбук» - дописано.

Старець за валідол.

Тут просить Вітя Леґо,

Наталя Чічілав,

Олежик дрон потужний

Для себе забажав.

Іринка хоче епла,

Не старшого, ніж «шість»,

Сашко – боксерську грушу, 

щоби зганяти злість,

Ігорчик про навушники

Фірмові попросив,

«Щоб не якась дєшовка» - 

в листі наголосив.

Олеся хоче шубку

(і ляльці, і собі),

І золоті прикраси, 

і пірсинг на губі,

Василько просить тачку, 

щоб їзили батьки…

Поставили задачку 

Старому малюки…

і журиться старенький 

на хмарці крижаній,

Ніяк не зрозуміє, 

коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен, 

бо тупо завтикав,

Коли літ з 20 тому 

він скромність роздавав.

І діти виростали,

Батьками стали всі,

Не вміють відмовляти

Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,

без міри, ще і ще,

І забувають часом, 

З чого почалось все.

Коли на перше місце

Велична і свята

Ставала дуже скромно 

Сердечна доброта.

Коли святий Микола 

Від себе відбирав, 

А всім нужденним, бідним

У скруті помагав.

…У небі, небі темному, 

Де Миколай живе,

Великий жовтий місяць 

Усміхнено пливе.

І старець посміхається,

Багато бачив він…

Листи згрібає жменями – 

розпалює камін.

Йому старому й мудрому,

Все видно ізгори.

Він знає – тільки вибрані 

отримують дари!

:wink:

...З мережі Інтернет...