Дуже сподобався текст, можливо і вам сподобається. В сьогоденні так мало залишилось дійсно чистих і теплих стосунків, і певно дійсно справжніх чоловіків, готових після тажкої праці зварити і привезти тобі тепленьку картоплю,замотану в покривалко))
"Ми були тоді ще такими молодими, що нас важко було назвати жінками. Але називали: в лікарні всіх так називали. Ми всі чекали народження дитини в палаті на дванадцять чоловік. Називалося це «лежати на збереженні». І була така негарна Свєта з великим животом. Ну, у всіх був живіт, всі були не дуже гарні — там ні душу, ні дзеркала не було. Але Світлана була негарна на обличчі і дуже повна, набрякла. Палата була на першому поверсі, чоловіки приходили до дружин і розмовляли через підвіконня. Телефонів не було, і жінки ворожили і тривожилися: чи прийде їхній чоловік? Не до всіх приходили. Це зрозуміло; працювали всі, їхати далеко, на околицю… І деякі жінки плакали вночі. У лікарні дуже сумно. А коли чоловік все-таки приходив, вони висловлювали любов і турботу. І питали: «Ти поїв? Ти знайшов чисту сорочку?»… А до цієї Свєти ходив рудий маленький хлопчина в кепці. Трошки кривоногий і теж не дуже гарний. І кожен день, кожен день! — приносив маленьку алюмінієву каструльку. Він її привозив, замотавши в ковдрочку стареньку. І в каструльці була варена картопля, ще тепла. Або суп з макаронами. Теплий. Він приїжджав після роботи на заводі, коли години прийому відвідувачів кінчалися. Але ми ж на першому поверсі були. І він мовчки передавав каструльку Свєті, а вона їла. Вона і мене пригощала, мій чоловік в армії був. Потім цей мовчазний рудий хлопець їхав з каструлькою і ковдрою назад. Години дві треба було їхати. І вони майже не говорили. А потім мене виписали. І цю Свєту років через п’ятнадцять я зустріла на вулиці. Вона знову була вaгiтна. І у неї вже було троє дітей. І вона красива стала! Повна, але дуже красива. І машина гарна. Діти теж гарні, вона так сказала. І життя хороше, красиве! А за кермом сидів цей рудий хлопець, чоловік. Він залишився негарним, як та алюмінієва пом’ята каструлька. Але в чоловікові головне — не краса. Головне, що всередині. Як в каструльці, в якій картопля залишалася теплою … І це тепло не зникає, навіть якщо їхати дві години. Навіть якщо все життя їхати — разом. "
Анна Кірьянова
Hungary2705 5 листопада 2018, 21:05 23
"Когда Бог раздавал красоту - я спала, а когда счастье - я проснулась."
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 21:38 4
Не родись красивой ,а родись счастливой ) Правду говорят)
Reina_ 5 листопада 2018, 21:11 9
Очень трогательно
Malinka_orijinal 5 листопада 2018, 21:13 6
Моя дочь родилась на 31 неделе и мы месяц добирали вес в больнице за Киевом. Ко мне каждый день приезжали мама и муж. Раз он, раз она. Кроме других родственников. Им ехать было неудобно и долго, не одним автобусом. Тогда у нас машины не было. Но у меня все было вовремя - и чистое белье и теплая домашняя еда. А когда в 10мес у малышки был бронхит, они по очереди с нами в больнице лежали. Я не была одна с ней) Ценю это. За моральную поддержку, помощь и за то, что я не знаю вкуса больничной еды.
Malinka_orijinal 5 листопада 2018, 21:14
Т.е мама была утром, а муж после обеда*
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 21:40
Это очень нас вдохновляет и наверное дает чувство нужности нам да ? Веру что нас любят ,понимают и ценят)
laura 5 листопада 2018, 21:15 8
Моя мама працювала колись з такою Свєтою. Чоловік такий рудий аж червоний, ноги колесом і вона така красавіца що вдень переляк можна отримати, знайшли один одного словом ...але як вони жили, тільки любуватися...щодня з роботи з квітами зустрічав. Моя мама завжди наводила приклад, що не в красоті щастя.
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 21:44 2
Це так, головне щастя, і певно не важливо чи гарний ти ззовні, а на скільки гарна твоя душа.
Ya_Ole 6 листопада 2018, 02:43 4
Можливо, їх секрет в тому, що вміють цінувати те, що їм дано...
Julka 5 листопада 2018, 21:19
Правда життя...
Malinka_orijinal 5 листопада 2018, 21:24 10
А про некрасивую женщину, то тоже была история. Была соседка по отделению патологии недоношенных - ну реально некрасивая. Лицо, шея, фигура.. ну Карлсон. Еще и прическа такая же. Может с макияжем она получше, но все равно очень не очень. А муж у нее стройный, красивый, внимательный - они на улице всегда под ручку прогуливались. Старшая девочка у них копия папа и младший сын, с которым она лежала, тоже на него похож. Я все время на них смотрела и не могла привыкнуть, такой дисонанс в типажах. Но, пообщавшись с этой женщиной, я поняла, что она очень красивая. Очень спокойная, интеллигентная, добрая. Она красивая внутри и потом не видишь недостатков. Узнав ее лучше, я поняла, что они гармоничная пара. Так что обертка в конфетке не главное.
ya_no4enka 5 листопада 2018, 21:26 2
я просила чоловіка сидіти вдома та відсипатись. нащо мені приїзди щодня, якщо у мене все є, а добиратись годину в один бік і годину назад?
Krissi 5 листопада 2018, 21:36
У мене теж все було, але не було куди подіти старшу дитину. Тому чоловік приводив малу мені в пологовий, ми день гуляли, а ввечері він її забирав)))
Malynka 6 листопада 2018, 00:02
А в нас не пускають дітей в пологовий, хоч і в окремій палаті лежиш.
Krissi 6 листопада 2018, 09:25
Та я знаю, колись і в Україні мине ця дикість
mADAM_Elvira 5 листопада 2018, 21:49 3
До слез. Мой бы в жизни не додумался
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 21:51
Тоже очеень понравилась история.. Мой такой же )
Chudesato 5 листопада 2018, 22:00 6
Думаю,многие женщины хотели бы быть замужем за такой " кастрюлькой")))) главное забота,о таком муже и самой хочется заботиться))))...
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 22:06 3
єто точно)) такой "кастрюльки" бывает очень не хватает)
Valen 5 листопада 2018, 22:01 4
В нас 3-є з невеликою різницею. Коли мала 3-го народжувати чоловік зломав голеностопного, зробили операцію, поставили пластину і 5 гвинтівки викрутили. На збереженні неділю лежала і він вранці та ввечері на костилях до мене приїздив. Так як ми і перших разом народжували, то я і уявити не могла як може бути інакше. Задумалася лише тоді, коли дівчина по палаті сказала, що вже щодня зустрічає хлопця на костилях " Оце молодець, хороший чоловік в когось". Так і на костилях на пологах був, а забирав, сподіваюсь і ми такими щасливими будемо через багато років)
Alenushka_sp 5 листопада 2018, 22:07 4
Щастя,добра і кохання Вам!! Якщо є такі чоловіки, значить не все ще втрачено в нашому суспільстві ! )
Valen 6 листопада 2018, 13:02
Дякую)
wella 6 листопада 2018, 08:50 1
Спасибо,что напомнили мне,как мой нежно любимый муж ездил ко мне после работы на другой конец города,когда я лежала на сохранении...Он привозил банку жареной картошки с гарбузом и банку квашеной капусты с луком и маслом.Мы ели всей палатой,а нас было 8 )))
Alenushka_sp 6 листопада 2018, 15:19
Не за что! ) Пусть все у Вас будет только так тепло и в любви ! Пусть сохранятся ваши чувства! это такая редкость сейчас (
wella 6 листопада 2018, 15:24 5
спасибо вам большое,мы стараемся!
В конце этого месяца мы отмечаем 22 года нашей свадьбы)))
Rosya 6 листопада 2018, 10:55 1
Так тепло написали.що плакати хочу((.
Nataly_lev 6 листопада 2018, 14:10
+++ да, очень трогательно!
zolu6ka 6 листопада 2018, 12:15 1
Люблю теплую вареную картошку!
Lolaya 6 листопада 2018, 14:58 9
Є у мене подруги з дитинства, ми народились в одному гуртожитку, батьки дружили і ми дружимо все життя. Прекумались усі вдоль і впоперек. Дівчатка з двійні і у них є ще старша сестра. Коли іх мама т.Таня народила, д.Ваня запив, бо вже мав у 1 кімнаті, дві дівки і ще дві, мав забрати через тиждень. А він чекав на одного хлопчика. І д. Ваня нівкакую не хотів іти в роддом, так розстроївся. А мій батько був і сусідом і другом тої сімї, а ще і носив шикарні кучері до плеч, бакенбарди і вуса і вважав себе красенем писаним, ну так як зараз, модно мати бороду і бути в тренді)) Так от, вони ж на спільній кухні і ще з одним другом, вмовляли Ваню йти до жінки, нести суп, який варила моя мама. Тоді д. Ваня каже піду у роддом, як дадуть 13 зарплату або як ти вуса збриєш. А батько вусатим ходив мало не з школи, і збрити їх то було харам і це всі знали)))) Довго тато не думав, перукарня на 1 поверсі, поки кипів чайник, папа вже прийшов лисий як макогон, безвусий, і без бакенбардів. Сів пити чай а його ніхто не взнав, мол мужик ти хто? А батько і каже, все що міг те і збрив, бо на зарплату ніяк не повпливаю. А тепер, якщо ти мужик Ваня, бери суп і дуй в роддом, поки у Танєчки молоко не перегоріло, і будеш ти хорошим батьком, бо у тебе нема вибору- бо повна хата дівчат. А потім як народилась я, д. Ваня пожарну люлюку пригнав під роддом з роботи, щоб мого тата на третій поверх з супом підсадити) Отак дружать наші сімї більше 40 років.
Greeno4ka 6 листопада 2018, 18:29 1
Як чодово, мати таких сусідів, так дружити!!
Aelita 6 листопада 2018, 20:24
Lolaya ,растрогали до слез!).Спасибо.Настоящие друзья!!!Воспитывайте в таком же духе своих деток!!
Lolaya 6 листопада 2018, 20:39
Дякую. -"Собственньім примером!!! Только собственньім примером можно воспитать ребенка" так говорить мій батько, скільки його помню)) так що буду старатись)))
Rosstyle 6 листопада 2018, 15:46
Як картопля і суп могли бути теплими, якщо він з заводу їхав? Чи я просто не романтична?
Sanechka 6 листопада 2018, 19:04
Завёрнутые ж написано
Svetlin 6 листопада 2018, 18:02
Ох Светка)))
И я Светка))) и в роддоме я была такой "красивой"ээххх. Набрала 26 кг, нос огромный, волосы три волосины и те жирные))) и муж красавчик рядом был все время, и сумму теплый и всё медсестры ожвали когда он приходил и тоже наверное мне "завидовали")))