Незнала в який розділ то написати , тому давайте знайомитись . Мене звати Наталія і я пишу вірші .Хочу подякувати всім за підтримку у вчорашньому записі . Я його видалила так як всі відповіді на свої питання та сумніви я отримала, і отримала більшості підтримку і "чарівний копняк" . Дякую всім і кожній що знайшли час мені написати. Тепер до справи. Обіцяла вірші - напишу. Попереджаю - вони не редаговані спеціалістом.(якщо чесно, читаючи сучасну літературу в мене буває очі на лоб лізуть , і тоді я не дуже то й починаю переживати, що в мене не редаговано .) Критиці буду рада .
цей вірш написала місяць тому ...
Літо дитинства.
Бувають моменти у щасті простому,
прийшла ностальгія й ти хочеш "додому",
ти хочеш до мами і хочеш до тата
і час повернути й важливе сказати
тому , хто живий, ще у часі , ще в тому,
солодкому часі , тоді, там , удома.
Ти хочеш у літо , в те , безтурботне,
де бігло дитинство в тінях прохолодних,
і мрії твої ще поки не збулись,
та казка бабусі ще не забулась,
де грядки не сполоті зранку чекали,
а ми у "квача" на вулиці грались ,
де череду пасли в пахучому полі,
й ловили літаючий пух із тополі,
і щастя найбільше скупатися в річці,
і випити спрагло компоту з порічок ,
за хвіст стрекозу прудку впіймати,
а потім у снах навчитись літати.
І літо дитинства то є найтепліше ,
і найдорожче ,найвеселіше ,
і безтурботне, солодке, мрійливе,
повне надій і трішки грайливе .
Та літо минає і осінь приходить
й дитинство втікає, лиш в гості заходить
у снах , що так солодко радують душу ,
і іноді спокій буденний порушать .
Буває , що літо дитинства побачиш
у дітях ,онуках ,що весело скачуть
і дещо впізнаєш занадто знайоме ,
і лиш посміхнешся, й не скажеш нікому.
І спогади треба в душі оживляти .
Всі родом з дитинства - це слід пам'ятати.
І літо дитинства у всіх особливе
Воно нарідніше , солодке й щасливе.
masandra 4 серпня 2018, 16:30
Згадала літо у бабусі, на жаль моїм дітям такого не літа не згадати( Свекруха померла , а мама у мене не бабуся(
Divashka 4 серпня 2018, 18:11
І своє літо згадую часто.
ROLOSSS 4 серпня 2018, 16:46 2
Пусть закидают тапками но мне не понравилось(
Divashka 4 серпня 2018, 17:25
І вам дякую. Ви, можна сказати, моя перша аудиторія яка критикує. Тому я вдячна за критику.
Lenochta 4 серпня 2018, 17:34
Но за душу берет, всё-таки, честно! ;-)
Divashka 4 серпня 2018, 18:12
Дякую вам. Буду наступного разу краще перевіряти
Annetti 4 серпня 2018, 19:09
Це і моє дитинство.Дякую. Пишіть ще, легко читати. "Живі" вірші.
Divashka 4 серпня 2018, 20:07
Дякую вам.
Meta_ 4 серпня 2018, 19:54 1
Настроєвість чудова, але не вистачає милозвучності(" і іноді", "в те" і так далі), вставні сполучники, постійне "і" на початку строфи свідчить про погане володіння ритмом, римування просте, варто римувати не просто різні частини мови, але й форми. Віршований розмір не сталий, це ріже слух. Намагайтесь читати вірші вголос, виразно. Коми, тире, двокрапка, крапка з комою, трикрапка, знак оклику, питання - це ваш голос, як ви ними користуєтесь, так і читатимуть ваші вірші. На жаль, з пунктуацією у вас біда в цьому плані, суцільний текст з комами. Над віршем ще треба попрацювати. Нехай щастить!
Divashka 4 серпня 2018, 20:07
Дякую за таку обширну критику! Буду працювати над цим!
Chudesato 4 серпня 2018, 20:07
Я прям вернулась в детство ,в деревню,там я была счасливой.И череду с дедушкой пасла и на рыбалку с ним ходила ...и много ещё хорошего было и только в мыслях вернёшься туда ,в свое далёкое лето(
Elenn 4 серпня 2018, 21:29 1
Как трогательно и душевно.
Пишите еще
Mila1960 5 серпня 2018, 00:33
До слез... Вспомнила родительский дом... пустой уже. Свое детство. Спасибо Вам.
GalinaMaks 11 жовтня 2018, 11:52
Замечательный стих.
Как прочитала свои чувства и душевные воспоминания.
Спасибо!