Чому ростуть діти? стор. 2

Вона ще ніколи не була у ляльковому театрі.

Це верше за її 2.4 роки. Ми трошки хвилювались і виїхали заздалегідь, щоб прикрасити прогулянку морозивом і часом на роздивляння усіх травинок біля Замку на Горі.

"Пивет театый!" , перше, що Вона сказала почувши веселі передзвони Лялькового, який сповіщав -вже 12-та година. 

Ми пішли за квитками невагаючись, я відчула, що діло буде, хоча, ще сидячи вдома,сумнівалась, бо вистава все ж таки з 3-х років  і дівча в мене непосидюче.

Всю  внутрішню казкову Душу театру описувати не буду:) Краще зазирніть особисто:)Там є на що подивитись, на кожному поверсі^^

і От  ми в залі  Ніби у іншому вимірі. І Вона тиха, але зачарована дивиться навкруг і пошепки розповідає мені, що бачить сонце та луну, що ми чекаєм і скоро буде казка. Я затамовую подих, аби не злякати цю дивовижну метаморфозу, яка сталась із моєю Невгамовною дівчинкою.

Всі 45 хвилин  ми  випили одним ковтком, я навіть  обмурашилась і розчулилась до  стану  мокрих щік- та не  від раптово дорослості своє донечки,а  від змісту, від меседжу вистави: 

Батьки в очікуванні хоча б дзвінка від свого єдиного , вже дорослого сина. З надією , що стук у двері це не сусіди за сіллю. Вони по -своєму божеволіють,  у своєму "одинокому" мікровсесвіті.Так траплається, коли діти дорослішають. І от Батько знаходить давнозабуту валізку із дитячими речами  і вручає своїй дружині як дарунок. * Вже тут  я намагалась нечутно всмоктати в себе усі сопелі шо вже поспішали до підборіддя*

Серед речей знаходять ляльку.Улюблену ляльку сина , тут і починається казка...

А чим  вона закінчується- вже додивіться та дослухайте  у Ляльковому театрі^^

"Чому ростуть діти"

Так називалась наша камерна вистава. Субота, 12:30,Прем*єра, і всього навсього  лишень 9 глядачів... Ця вистава заслуговує більше оплесків. І як показав наш випадок можна не чекати 3-х років:)))))

Я у захваті . "Сам п*ю і Вас зарошую"^^

Ну і на останок дуже цікаво на які вистави з дітками ходите Ви? і куди? Лялькові театри Києва, які ще порекомендуєте? Дуже-дуженьки хочеться зробити театр традицією^^