Буває так, що зовсім накриває - причини різні - просто втома, нерви, якісь проблеми на роботі чи ще щось, і стає зовсім так... недобре. В голові всілякі думки, які нічого хорошо не приносять. Але головна проблема в тому, що не знаєш, з ким поділитися, і чи потрібно взагалі.
От якщо розказати таке мамі, вона переживатиме - краще не треба. Розкажу сестрі, вона перейметься, і певно сформує якусь думку, яка в майбутньому матиме певні наслідки у ставленні до мене, до сім'ї, до чоловіка. Друзям? У них свого такого ж вистачає, для чого їм ще моє.
От і питання виникає - коли зовсім накриває, з ким ділитися цим і чи потрібно взагалі? Як у вас?
tanyaleo 23 березня 2018, 22:54
Стараюсь все держать в себе, хотя это тоже не есть хорошо...но когда делюсь с мамой, она очень переживает(((... поэтому все грусти остаются со мной. Вообщем сама с над собой работаю
Ksyuchka 23 березня 2018, 22:55
Бусінка, через кілька днів буду в Острозі, беру коньяк і до Вас - поплачимось разом) ок?
Ksyuchka 23 березня 2018, 23:02
) я проїздом) по дорозі на Рівне) Починаючи з 7 квітня 2017 р, коли син , катаючись на веліку, отримав перелом черепа - катаюсь по цій дорозі кожні 2-3 тижні, на консультацію їздимо)
Businka_2d 23 березня 2018, 23:05
Ох, який жах... То, можливо, вже краще, коли все загоїться, щоб родовище, і відмітити можна буде?
Businka_2d 23 березня 2018, 23:06
Щоб подовше
Margarita 23 березня 2018, 23:20
Я начинаю убирать. Психолог говорит что это не самое лучшее решение проблемы. Типа надо осознать, прожить и решить или отпустить ситуацию. Но проще убрать. Вчера вот не могла уснуть и в час ночи пошла вымывать кухню. Натирала фасады и успокаивалась. Потом уснула сном млаленца)
Businka_2d 23 березня 2018, 23:22
Так, психологи радять пережити, щоб постійно не вертатися. В моєму випадку пробачити собі. Треба-треба..
Tane4_ka 23 березня 2018, 23:49
С психологом. С женой брата родного.
K_shoes_ua 24 березня 2018, 00:02
Ни с кем не делюсь. Характер у меня такой, жёстковатый в этом плане. Сегодня накроет, завтра попустит, есть дела поважнее хандры)))
KnopkaZ 24 березня 2018, 00:05
Я стараюсь не жаловаться, не изливать из себя.. Пытаюсь отвлечься, успокоить эмоции. Потом холодной головой искать решение. За меня всеравно никто ничего не сделает. У меня есть хороший девиз для таких случаев : У меня есть Я, и вдвоем мы справимся:)Есть близкие друзья которые периодически "жалуются", их пытаюсь просто приободрить, сменить настроение, развеселить...- И Все , человеку уже лучше и он готов чтото менять..
Marianalov 24 березня 2018, 01:18
Нізким не ділюся, в мами специфічний характер сестрі по великому рахунку байдуже..
Сідаю в машину включаю улюблену музику і на обїзну, їду їду пофік на бензину можу 200км в одну сторону. Але це вже як зовсім накриває..
Juliaa88 24 березня 2018, 01:22
Так повелось,что рассказывают мне,сама уже нет,мне не помогает,сама перевариваю все,могу мама рассказать иногда,но когда успокоюсь,просто ситуацию
olga1978o 24 березня 2018, 02:16 2
Все в себе. Одних не хочу радовать а других огорчать. Бывает так внутри рыдаю а снаружи надо улыбаться. С мамой совсем чужие с детства
nastka2006 24 березня 2018, 10:20 3
Навчина гірким досвідом - краще подушці довіритись. В такому неоднозначному стані краще самій посидіти і поплакати, постраждати. Все сказане вами - може бути використане проти вас.
anastasija88 24 березня 2018, 18:16
Если прям совсем совсем то могу написать письмо. Там напишу все все все. После написания становится легче, а потом и вовсе попускает. Потом сжигаю. А вообще если плохо то думаю о бедных больных детках и их родителей. Это у них проблемы и им плохо, а я счастливый человек !!!