Сто років не їздила електричкою, а минулого тижня вирішила згадати юність і гайнути нею разом із дітьми до батьків на Черкащину. На київський вокзал ми приїхали завчасно: до відправлення електропоїзда "Київ - Гребінка" залишалася аж година. В розкладі жодних змін. Знайшли потрібну касу, запитала, з якої платформи рушатимемо. Але жіночка з іншого боку каси здивовано відповіла: "Так у нас же тут ремонт, з платформи Північна зараз нічого не ходить". В розкладі жодних змін!!! Мені співчутливо продають квиток і відправляють на Петрівку - звідти, виявляться, в той самий час, що й раніше, ходить моя електричка. Додому вертатися неохота, хлопці аж плачуть, так у село хочуть до діда й баби, тому беру обох за руки - і на метро.
З Вокзальної до Петрівки з пересадкою на Хрещатику - добралися. Ще й доволі швидко - до поїзда залишалося півгодини. Погода була непогана, тому, чекаючи, розмалювали крейдою всю платформу, погралися в класики, адже жодної лавочки щоб посидіти не було. За цей час набігло немало таких, як я. Люди стояли і очікували бодай якогось повідомлення про електричку, обурювалися і перепитували чи справді звідси їхати. Я вирішила набрати довідку Укрзалізниці, безкоштовний номер. Глухо. Всі спроби виявилися марними, почути мене ніхто не схотів. Є в них ще платна лінія, але я пожаліла грошей на таку недоброзичливу структуру. Та й оголосили наш потяг. Сіли. Людей було небагато, дітвора заснула, а я роздивлялася. За останні п"ять років практично нічого не змінилося. Такі ж, як і раніше, вагони, така ж система. Ближче до Борисполя, як і колись, зайшли контролери-касири. Перевіряли квитки і продавали місця: з білетом - одна сума, без - наполовину менша. Жінка поруч дала десятку і махнула рукою, мовляв, мені без папірця, аби відчепилися. Контролер дав якусь решту і відчепився. Так було й раніше. До слова, я за три години в дорозі заплатила щось більше одинадцяти гривень. Чого тільки за цей час не було. Збирали гроші, співаючи пісень, продавали газети, багети, насіння, різні мочалки і "драялки", пиво, чай, колготи, шкарпетки, пиріжки смажені й печені... Але найбільше здивувалася, коли побачила літню жінку, років за сімдесят, вже згорблену, в старезних капцях, яка, як і зо п"ять років тому, носила ті ж самі солодощі. Вигукувала на весь вагон: "Джеки, нірвана, йо-ма-йо (так називаються цукерки). Ледве пересувала ноги, а проте ще перегиркувалася з пасажирами, що обурювалися постійно відкритими дверими між вагонами, і доки я їхала, зо три рази пройшла із товаром. Приїхала вражена. З голови не виходила одна думка: які ж ми, українці, злидні...
Elena_ru 22 квітня 2015, 18:23
Ооо, как это знакомо! я тоже этой электричкой в село ездила, летом еще и народу полно, стать негде, не то что сесть((( с детьми не рискую ездить, теперь только машиной
Irynochka 22 квітня 2015, 18:27
Елктричками ніколи не іздила. Але ви гарно свою подорож описали. Крім того літературно і з деяким сарказмом. Отакі ми украінці. А так хочемо в європу....
EleNa_Romashkina 22 квітня 2015, 18:35
Странно які такі?То что бардак с электричками согласна,а то что ходят по вагонам так этот же бардак в верхах и человек работает,а не тупо сидит с протянутой рукой.А откі злидні то в верхах гребуть собі усі!!!От українці....Позорище они,а не люди!
Tashechka 22 квітня 2015, 18:54
Так що говорити про заміську електричку, коли міська як заманеться ходить.. Ніколи не знаєш, чи буде вона по розкладу чи ні. Саме головне, що на касі також.. А стан потягів теж вражає.. Ех...
Konfetik 22 квітня 2015, 19:02
Я уже 13 лет как на электричке не ездила, но вы так описали,что как вчера прям.
NathaliaYa 22 квітня 2015, 19:55
Є й інші електрички, я до батьків часто їду на Рівне, там 3-чі на день ідуть підвищеного комфорту, трохи краще, з дитиною легше їхати. Там не співають, не продають і більш-менш чисто)))
kavalja 22 квітня 2015, 20:17
Я нечасто їжджу електричками. Підвищеного комфорту є, справді чистіша і на годину швидше їде, але ходить вона тільки вихідними два рази в день: туди і назад. Тому не завжди виходить.
Melanya 22 квітня 2015, 20:03
Ой прям вспомнила как раньше на дачу ездила Киев- Нежин) А електро поезда повышенного комфорта к Вам не ходят? Они хоть идут быстрее, да и "базара"там нет, хотя может уже что то поменялось? )
kavalja 22 квітня 2015, 20:21
Вихідними: туди і назад. Раніше вона ходила частіше, а потім скоротили, мабуть, як "нерентабельну". Маса людей щоденно їде на роботу в Київ електричками, а їх називають збитковими...
Melok 22 квітня 2015, 20:29
Так классно написали...Вспомнилось как девочкой-подростком ездила с родителями в село электричкой Киев-Мироновка,так же продавали пирожки и газеты.Запах электрички ни с чем не сравнимый...Как буд-то совсем недавно все это было.
Ariadna_Lev 22 квітня 2015, 20:51
да шо Вы говорите))))))) я каждый день таким транспортом пользуюсь, правда направление Нежинское, бывает что место только есть в тамбуре)))))))
Olyunja 22 квітня 2015, 22:16
Ой, а я років 7 виїздила електричкою Київ-Козятин,все було як ви описали.!