Декілька років я читала цей розділ, раділа за кожного, хто ділився тут своєю радістю і мріяла, як колись сама напишу про своє щастя. Але все було не так просто, і як виявилося, одного бажання в плануванні сім"ї замало(((. Діточок ми з чоловіком хотіли дуже, і пробувати почали одразу після весілля. Перший рік пролетів якось майже непомітно: в мене було навчання, робота, мало вільного часу, думали з"їздимо на море, і все вийде. Коли минув рік, я зрозуміла, що щось не так і вирішила звернутися до лікарів. Після цього була купа аналізів, процедур, лікування, операція в чоловіка, а потім і в мене, і все заради однієї мети - маленького янголятка. Інколи находила хандра, опускались руки і небуло жодного бажання і сил боротись, але чоловік завжди підтримував, і ми далі продовжували працювати над спільним проектом. )))
В травні було 10 років як ми разом, чоловік пригутував романичну вечерю, ми посиділи, поговорили, (я як завжди поплакала) і чомусь для себе твердо вирішила, що саме в цьому циклі у нас все вийде. В тому, що я вагітна, була впевнена майже зразу після овуляції, і коли на 10 день тест (яких я за 4 роки перевела десятки) показав слабеньку другу полосочку я майже не здивувалася. Радість моя була безмежною, але випускати її на зовні боялася, лише бігала в лабораторію здавати кров на ХГЛ в динаміці і чекала 4 тижнів, щоб зробити УЗД, на якому сказали, що вагітність маткова, потрібно лише розслабитись і насолоджуватись своїм станом. А потім було 9 щасливих місяців очікувань, переживань і радості, які пролетіли дуже швидко.
Загалом вагітність проходила спокійно, лише раз потрапила на збереження з невеликими виділеннями(рвали зуб, я перенапружилась і трохи поскорочувалась матка), які швидко минули; і в третьму триместрі трохи почав підніматися тиск. Лікаря для пологів я вибирала довго, і чомусь була впевнена, що це буде чоловік, і тому коли домовилася з жінкою була в шоці сама від себе (ну всі вагітні зі своїми причудами) ))). У зв"язку з моїм лікуванням беспліддя, недавньою лапароскопією і стрибаючим тиском мене на 37 тижні положили в патологію щоб поспостерігати і вирішити чи потрібно кесерити. При поступленні було розкриття на 2 см, (що мене дуже порадувало) і лікарі дали зелене світло не природні пологи і сказали, що вже скоро народжу. Це скоро затягнулося на 2 тижні, під час яких я постійно прислухалася до себе, чи нічого не болить, не тягне, і наче на манну небесну чекала на відходження пробки. І якщо спочатку в мене були якісь відчуття, схожі на тренувальні схватки, то з кожним днем їх ставало все менше. Було вже таке враження що я зі своїм животом (про який мене дуже часто питали, чи це часом не двійня) не розлучуся ніколи))). І от черговий раз після огляду мені сказали що зрушень немає жодних, матка не відкривається, а дитина велика і мене будуть кесерити. Страху перед операцієюне було ніякого, але від думки що я вже от-от побачу своє сонечко я виплакала напевно річну дозу сліз. І ось 29 січня о 10.20 год на світ з"явилася наша донечка, а так як мама була у відключці, то її викладали на груди таткові, чому я дуже рада, зараз між ними дуже сильний зв"язок. Єдине, що я пам"ятаю в оперційній, коли виходила з наркозу це слова анастазіолога :"В тебе дівчинка, 3,900 кг і 55 см "- і це найкращі слова, які мені колись доводилось чути. Коли я її побачила, то зрозуміла, що все що довелося проти - це дурниці, і за таке щастя потрібно боротися! В пологовому ми пробули тиждень: все було добре, малявочка набирала вагу і нас виписали додому. І от коли ми з донечкою спускалися по сходах, а на низу нас з величезним букетом і сльозами на очах чекав татусь я зрозуміла, що я найщасливіша на світі!!!
Зараз Яринці вже 2 місяці, а таке враження, що лише вчора вона з"яилася на світ, що лише вчора я вперше обняла і поцілувала своє янголятко. Тепер я точно знаю, що мрії здійснюються, потрібно лише вірити і просити Божої допомоги!
IvannaM 2 квітня 2015, 17:12
Хай росте здорова
Niko4ka 2 квітня 2015, 17:13
Вiтаю Вашу родину!!!!
Irinka 2 квітня 2015, 17:14
о, как трогательно! Пусть малышка растет здоровенькой и продолжает радовать!
Julija1706 2 квітня 2015, 17:15
Історія така як в мене, тільки ми чотири роки ходили і їздили по янголятко, якому зараз вже 2,4 роки. Також кесерили
Lenkin 2 квітня 2015, 17:17
Всіх благ Вашій родині! Вітаю з народженням донечки!
SvetikSemicveti 2 квітня 2015, 17:19
Здоровья малышке и родителям! Очень рада,что все получилось. Вы молодцы.
Podarka91 2 квітня 2015, 17:19
Вітаю!! Це дійсно велике щастя! Ще й донечка!))А у нас другий хлопчик і тепер я точно розумію, что неважливо який рід, аби здоровий!))))
mmarina28 2 квітня 2015, 17:20
Добра и здоровья всей семье!!!
Mariam 2 квітня 2015, 17:20
Вітаю Вас! Нехай росте здорова і щаслива.
Olyunja 2 квітня 2015, 17:20
Вітаю вас!!!!!! Будьте щасливі та здорові!
Snezhka22081992 2 квітня 2015, 17:21
Здоровячка вам!!!І на цьому незупинятися!
Alionchos 2 квітня 2015, 17:23
Так трогательно)! С долгожданной принцессой вас)! Пусть растет здоровенькой и счастливой под мирным небом!
Ozornaya 2 квітня 2015, 17:24
Ви молодці,що не опустили руки. Хай росте малятко здоровеньке,а Вам бажаю насолоджуватись кожною миттю проведеною поруч з нею!!!
Mira_Bella 2 квітня 2015, 17:30
Поздравляю вас с вашим счастьем! Молодцы что не сдались! Оно того стоит:)
Yepik 2 квітня 2015, 17:34
Всех благ)))
Lananik 2 квітня 2015, 17:43
Я аж прослезилась. Вспомнила,как мой ангелочек появился на свет. Спасибо,что оживили чувства. Желаю Вам и Вашей семье здоровья и счастья!!!
Elena_Rudenko 2 квітня 2015, 17:49
Щастя Вам! Терпіння! Натхнення!
Nadia_Nadyusha 2 квітня 2015, 17:54
Дуже дякую всім за теплі слова!
IrinaS 2 квітня 2015, 17:56
Поздравляю вас с доченькой, пусть растет счастливой!
Marusya 2 квітня 2015, 17:59
Вітаю з довгожданною донечкою!)