Автор : Ірина Левко
Я ще встигну набутись сама,У той час, коли виростуть діти,Може, буде тоді зима,Ну а може, цвістимуть квіти.
Я ще встигну набутись сама,Повертатись до чистого дому,Бо якщо там нікого нема - То й смітити у нім нема кому!
Я ще встигну набутись сама,І читати книжки вечорами,Бо в дітей буде своя сім'я -Вже не треба буде їм мами.
Я ще встигну набутись сама,Ну а поки - перу та готую,І від ранку до ночі синамВсю себе віддаю і дарую!
І я дякую Богу за те,Що у мене такі є турботи,Ну і що, що у хаті гуде,Наче там десь біжать бегемоти!
Неповторні ці митті в житті,Ми не раз ще захочем вернути,І я дякую, Боже, Тобі,Що це щастя змогла осягнути!
AnnaKubrak 17 лютого 2018, 21:39 1
Як гарного, до слiз
Natutka 18 лютого 2018, 08:37
В точку!
tatyana__777 17 лютого 2018, 21:46
Красиво.
Lapich 17 лютого 2018, 21:48
Очень красиво и в точку
NaTaShKa_13 17 лютого 2018, 22:01
Класно!
marina1791 17 лютого 2018, 22:10
Гарні слова,є над чим задуматись. А я так часто прошу своїх *бегемотиків* трохи дати мамі спокій)))) А треба цінити,що є зараз,а не потім. Дякую АВТОРОВІ.
Fotiniya_777 17 лютого 2018, 22:30
Спасибо!!! Все слова просто за душу берут. Нужно чаще читать их, а то терпения часто не хватает
Violettochka 18 лютого 2018, 01:04 1
Спасибо, в избранное!
nastka2006 18 лютого 2018, 02:33 1
Дякую)) збережу собі)) весь час чоловікові повторюю, коли він втомлений і роздратований... а вдома ґвалт, регіт і необхідно гратись, катати на спині і т.д.без перестану...........що скоро виростуть і ми будемо чекати від дітей хоча б дзвінка))
mamalapochki 18 лютого 2018, 14:58
Дякую
Antoninka 18 лютого 2018, 16:56
Дякую. Дуже гарно