Осінній казковий парк

Мене звати Артурчик. Я маленький хлопчик зі Самбора. Мені 8 місяців. Я дужне люблю осінь, тому що ця пора року унікальна. Вона може бути теплою і сонячною, сирою і дощовитою, а також холодною і сніжною наприкінці.... жодна пора року не є такою загадковою та багатогранною.

Найбільш за все я люблю, коли ласкаве сонечко по обіді заглядає в нашу домівку, тоді ми з моїми батьками йдемо в парк, що знаходиться поряд з нашим будинком.

У парку я буду йти, тримаючись за татову руку, і, шарудячи золотистими листям, наспівувати улюблену пісеньку пісеньку: тя-тя-тя....

Йдучи з парку я складу великий букет з осіннього листя, щоб забрати додому шматочок цього чудового світу. Поставлю у вазу і буду довго милуватися, згадуючи осінній казковий парк. Але перед тим як піти, затримаюсь ненадовго. Адже кажуть, що якщо загадаєш бажання, стоячи під дощем з листя, то воно обов’язково збудеться! Я загадаю, щоб мої батьки завжди любили мене і були поруч!