Колись, ще за дівування наших пра-прабабусь, для української жінки вийти на вулицю без намиста – це було все одно, що вийти голою. Чи то свято, чи храм, чи звичайний день за роботою – шию господині прикрашала низка майстерно вироблених намистин. Адже це, насамперед, – оберіг, захист від злих духів і недобрих людей.
Ці коралики робила для себе. Чим несказанно тішуся)) ношу із задоволенням. І не тільки до вишиванки....
Натуральний корал, різьблений білий корал, бронзові бусини і фурнітура під старовину. Поєднала з кулонами з мікровишивкою)))
Belikova 20 грудня 2017, 14:20
Клас!
Gural 20 грудня 2017, 14:21
дякую))
Ekaterina_R 20 грудня 2017, 14:46
Красота. Видно, что сделано с душой.
Gural 20 грудня 2017, 14:51
спасибі, приємно)
Kaminskaya_Kseniya 20 грудня 2017, 14:52
По-моему, кулоны сюда не вписываются. А без них очень даже...
Gural 20 грудня 2017, 15:03
Дякую за коментар)) Взагалі-то я збиралась туди дукачі чіпляти, але так щось припала до душі та мікровишивка, що я не встояла))- замовила собі ті кулони і поєднала.
Mirymir 20 грудня 2017, 15:28
А мне очень кулоны нравятся! А где вы их заказывали!? Я первый раз такую красоту вижу!!!
Gural 20 грудня 2017, 15:52
Мама моєї учениці таке вишиває) Купила собі і тепер я дівка. Ще чекаю від неї набір з лисичками: кулон і перстень. Потішуся як буде готово
Tetyana 20 грудня 2017, 15:35 1
Дуже гарно, мені теж сподобались кулони, ні в кого ще таких не бачила.
Lerra 20 грудня 2017, 15:48
Краса! Краса! Краса! Бракує слів.ви молодець! Чудовий опис!
Gural 20 грудня 2017, 16:00