Цього тижня був у мене ювілей 30, не знаю чому, але святкувати не було бажання- вдома чоловік і син хворі на скарлатину і вдома карантин - ніяких гостейще два тижні. В цей день приймала усі поздоровлееня, крім одного, якого багато років вже і не чула. З меншим малюком вийшли в на прогулянку і думаю - треба зайти в магазин і хоч щось купити смачного - посидіти ввечері, але чомусь не хочеться. Так і просто повечеряли, ще такого не було, щоб я не святкувала. Зранку дзвінок, що помер тато, не хотіли вночі дзвонити. І кілька тижнів тому все з ним було в порядку. Прожив рівно 30 років мого життя... жив він давно окремо і ми дуже рідко спілкувались, бо і я уже 13 років не живу в рідному місті, і ніколи він не цікавився моїм життям, але усвідомити, що тепер його немає - це страшно і сталось це саме в день народження. Чому все так несподівано швидко?
Nysechka 18 грудня 2017, 13:07
В прошлом году узнала что беременна, а через 2 часа узнала что папы больше нет.
GreenRose 18 грудня 2017, 14:36 2
На все воля Божа, не вірю в випадковості, точно впевнена, що все відбувається з якоюсь ціллю в залежності від того, як ти живеш. І хороше і погане стається у житті кожного з якоюсь метою, або є наслідком певних дій. Маю надію, що якщо душа дійсно існує- то це дасть можливість переосмислити все зроблене і оберігати нас з того світу, можливо ця дата буде для нього щось значити. Бо я завжди хотіла хочаби простої уваги, якоїсь участі в житті
Terevenka 18 грудня 2017, 21:34 1
Все верно Валентина пишет. Если одна свеча не помогает, то напишите папе письмо, в котором в первую очередь выскажете всю свою обиду, а потом простите, и попросите прощения. Можна так-же просто поговорить с ним в слух. Представьте, что он сидит перед вами, и скажите все что не успели, но хотели бы.
Если обида очень глубокая, то необходимо проделывать такое несколько раз. Это действует!
Valentina85 18 грудня 2017, 21:46
плюсуюсь, хороший совет, мне тоже надо так сделать, спасибо
GreenRose 18 грудня 2017, 22:29
Дякую, буду пробувати, не хочу тримати то в собі, так паскудно
YulyaLuchik 18 грудня 2017, 19:31
Бабушка умерла в день рождения мамы(
Fatina_16 20 грудня 2017, 17:13
Примите соболезнования, на все воля Божья...
AlenaKarel_ka 23 грудня 2017, 22:56
У моей племянницы в её ДР умерла бабушка мужа
AlenaKarel_ka 23 грудня 2017, 23:10
А вам соболезную
GreenRose 23 грудня 2017, 23:46
Дякую, з часом уже трошки легше стає, повсякденні турботи притуплюють біль
vorona1 24 грудня 2017, 23:02
Мне кажется,что ваш отец очень сильно переживал за ваши с ним не состоявшиеся отношения. Знаете как бывает-недомолвки, обиды,а годы идут и кажется что мы безсмертные. Вижу вам не безразлично и это хорошо,значит вы не потеряли связь с отцом. Просто поговорите с ним, скажите все,что хотели бы сказать. Хочется плакать-не держите. Слезы не всегда плохо, в данном случае они как освобождение и очищение. Ваш отец прошел свой путь,считайте что его миссия окончена. А дальше-ваша. И как будете относится к своим родителям при их жизни и после-это ваш путь. Нет ничего греховного (если вопрос в этом заключался) если захотите отметить свой день рождения как и раньше. Отец ушел, и вряд ли он хотел бы,чтобы вы в такой день сильно печалились каждый свой день рождения.