Поки вклала своїх жевжиків, старшенький заснув... Вийшла і хотіла сказати йому, що у нас, виявляється не зоопарк, а корпорація монстрів - не менше. Бо ж як можна засинати півтори години???
Але пост не про це=) Сьогодні я почуваюся щасливою. Тому що в одній із наших кімнат стало порожньо!
Як мало насправді людині треба для щастя. Суть в тому, що в нашому новому (ну пару років йому) будинку є перший поверх, де ми вже живемо, а є другий, де живуть наші коробки і трохи діти (в одній з кімнат дитяча). Так от сьогодні я нарешті взяла себе в руки і розібрала (точніше транспортувала з кімнати в гардеробну) весь "срач". І тепер вона порожня і поки що виглядає чистою і незаплямованою.
Пишу і розумію, що ця нісенітниця реально нікому в клубі не потрібна, але ж, блін, чоловік заснув, і порадіти за мене нема кому=) А намагалась я розібрати ту кімнату вже дуууже давно.
А що сьогодні хорошого сталося у вас? Давайте зробимо пост позитиву!
Malenkaya 2 листопада 2017, 22:23 2
Поздравляю вас! Счастье в таких мелочах и есть)))
А у меня сегодня ничего особого не случилось, все как всегда)
Businka_2d 2 листопада 2017, 22:24
а давайте перевіримо - був сьогодні момент, коли Ви посміхалися? В мене це буває, коли я серджуся на дітей, а вони раз - і як заобіймають і зацілують мене, як тут не розтанути=) теж щастя
Malenkaya 3 листопада 2017, 06:40
Да, бывает такое))) или как скажут чего-нибудь))) но наши дети у бабушки на каникулах. Но вы правы , был приятный момент, муж забрал с работы и мне не пришлось ехать на маршрутке)))
KapInkA 3 листопада 2017, 12:14
Отлично! не останавливайтесь на достигнутом!
На волне позитива снесите горы.. По себе знаю - как разберешь завал домашних дел - аж дышать легче. И так приятно строить планы по заселению опустевшего пространства!!!
Mama_bb_8 2 листопада 2017, 22:32
Я забрала три посилки і всіма задоволена. Одна з них - ехо мікрофон elc. Дочка чекала його аж 5 днів, і щодня питала, чи скоро вже приїде посилочка?! Та виявилось, що терміново потрібен ще один- наш меньшенький boss baby теж проявив не абияку цікавість до цього ґаджету))
Шодо вкладання дитини спати- не варто силувати ні маля, ні себе. Є ритми активності мозку "сон-бодрствование", і доки не поийде черга ритму Сон- нічого і ніхто не змусть диьину заснути. Коаще цей час провести за спокійними іграми, купанням, читанням, тощо.
Mama_bb_8 2 листопада 2017, 22:40
Співчуваю...
У нас спрацьовує вкладання за ритмами. Головне не упустити момент)
gricenko 2 листопада 2017, 23:12
А де ви купували мікрофон?
Elenn 3 листопада 2017, 07:59
У моїх сусідів зверху ритм " бодрствування" був учора в опів на другу ночі, а мені о 6:00 ранку на роботу підйом :( і бодрствування у них не за спокійними іграми, читанням чи купанням...
ksanty 2 листопада 2017, 22:40
у меня день разочарование
Хоиела икры наметать-такое г получилось(((видно придется.думать автра над чем то еще
Tatya 2 листопада 2017, 23:13
Может желатина мало или масло не достаточно охлажденное?Я тоже икру делала мужу на торт.
ksanty 2 листопада 2017, 23:21
воды как на полпорции((( а масло оченьохлажденное,видно такойжелатин,но переделывать нет времени,будет сметанныйкрем(((
Tatya 2 листопада 2017, 23:33
Я из сока делала и в нем же разводила желатин .Я как вспомню это "метание",у меня спина еще дня 2 болела)))))))
Dariya 2 листопада 2017, 23:52
Как я Вас понимаю)) я потом могу просто сидеть с чашечкой чая и любоваться результатом своей работы))
Businka_2d 2 листопада 2017, 23:57
вже є
Dariya 3 листопада 2017, 00:30
Ого Вы энерджайзер)) я бы после такой проделанной работы спать пораньше завалилась))
Businka_2d 3 листопада 2017, 00:41
Так завтра є ніхто не дасть спокійно посидіти і позайматися улюбленою справою в тиші))) але вже все, лягаю баіньки)
Ludaluda 3 листопада 2017, 00:35
Я вперше за 6 тижднів сперлась на зламану ногу!!Я її відчула!!!Да,болить,не стану повністю ,поки що,але можу спертись вже)))І свою дюймовочку 9.5кг в 8 міс змогла ,опираючись на костиль,донести вже з кімнати на кухню.!!!)
Пишу про радість ,а сама на ніч розрридалась((
Businka_2d 3 листопада 2017, 00:42
Ой, ой, ой... Як я Вам не заздрю. Як же Ви таку умудрились? Добре, звісно, що все майже позаду, але, як згадаю, цю безпомічність, неможливість повністю доглянути малечу, аж сльози навертаються...
Ludaluda 3 листопада 2017, 00:55
Очнулась-гіпс)
Elenn 3 листопада 2017, 08:04
Ой, Ludaluda , як я Вас розумію . Я ще влітку зламала, а досі нормально ходить не можу :(