Мені от цікаво, як звертаються до Вас Ваші малятка? Моєму малому сьогодні 2 роки і 6 місяців :) По-іншому, ніж на ім*я мій синочок мене не кличе :) Так приємно почуватись його подружкою...але, все ж таки, не знаю, чи це нормально...?
"Маліцка, дай мені...", "Маліцка, на бався", "Маліцка, ходи сюда" і т. д...Свекруха вчора запиталась вчора його "А де Марічка?" - так він зразу показав, а коли запиталась "Де є мама?" - розгубився....
А як у вас?
Як ви вчите своїх дітей до себе звертатися?
Чи дотримуєтесь бар*єру "Мама-дитина"?
Я завжди хотіла бути подружкою своїм дітям, щоб вони не соромились мами і могли поговорити зі мною на будь-яку тему...
Іра О. 3 січня 2016, 13:44
Як на мене, мені взагалі не подобається коли діти звертаються до батьків по імені, будь ім 3 чи 30 років!!!!! Це взагалі не подобається красиво і поза моім розумінням(((((((
Zeffirka 3 січня 2016, 13:45
+
Іра О. 3 січня 2016, 13:46
На мене діти кажуть мама, старша мамуся, мамочка.
Radisna_N 3 січня 2016, 13:48
от чоловіку варто Марічка називати і пояснювати - так маму називаю я і всі дорослі, а ти - "мама"..бажано пояснювати через казку і ігри..Розумієте, мама - одна!!!! Марічок багато!!! Ваші стосунки індивідуальні.. Слово мама - в нас в поколіннях, в крові..Це потужна енергія!!! А хіба "Марічка" несе то вікове, підсвідомо сильне?
mary_n111 3 січня 2016, 18:19
Ми ж не говоримо про "підсвідоме". Звертання - це звертання. Основне - ставлення малого. На даний момент - воно мене влаштовує :)
Radisna_N 8 січня 2016, 09:48
раз влаштовує, значить так має бути, значить це і є ті індивідуальні стосунки..
christi 3 січня 2016, 13:48
Моему мальчику 2.3, меня он называет мама а вот мужа часто называет по имени и это из-за того что мы его так зовем и он так же делает, но иногда и папа, вообщем в большинстве конечно папа но за день проскакивает и имя. Чаще всего это если что-то просит у папы тогда и по имени кричит.)))
EleNa_Romashkina 3 січня 2016, 13:50
Меня Только по имени (( очень не нравится,я себя и самой плохо ощущаю из за этого и просила его,вот как попросишь один раз скажет мама и все ( меня даже чужие люди спрашивали, а Вы ему кто? :(
mary_n111 3 січня 2016, 18:29
Мені навпаки - дуже подобається :)
Ви, можливо, поясніть йому, що Вас дорослі кличуть на ім*я, бо Ви - наприклад, бабусі і дідусеві - дочка, татові - дружина, цьоцям і вуйкам - сестра чи подружка. А для синочка - мама. Тому, правильніше було б йому називати Вас мамою, мамочкою, мамусею, а не на ім*я. :)
Lynxx 3 січня 2016, 13:59
А насчет быть подружкой ребенку - это тоже как посмотреть) Мама должна быть прежде всего примером и авторитетом, а подружка - не обязательно. Подружки часто друг друга подкалывают, обижают (в шутку, по-дружески, мало ли что у них принято). И интересы общие у сверстников, а с детьми настанет момент, когда они будут кричать "Мам, ты ничего не понимаешь!"
Например, подружки моей дочери к друг другу иногда обращаются "Привет, лох". Это не обзывательство, а просто их фирменное приветствие. Мне не нравится очень. Поэтому хоть 100 раз подружка, а от дочки я такой фамильярности не хочу.
А доверять и быть подружкой - это разные вещи.
Автору: ребенок копирует обращение к вам, которое слышит в семье. В детстве с нами постоянно играли племянники (жили все вместе в общежитии), так они на свою маму говорили "мама тетя Вера")))
KatyaT 3 січня 2016, 14:14
++++
Про маму тетю Веру рассмешили :)
mary_n111 3 січня 2016, 18:36
я вже писала вище, що авторитет зі звертанням не має нічого спільного.
В більшості сімей, батьки для дітей не є авторитетом, хоча і дитина називає їх "татом" і "мамою". Тому, звертання - це не показник.
Ставлення до дитини визначає її ставлення до батьків.
Ставлення моєї дитини, на даний момент мене влаштовує. І навіть більше, можу стверджувати майже на 100%, що у нашій сім*ї для малого якраз "Маліцка" є більшим авторитетом, тому що, стараюсь не потурати його капризам, пояснюю, що і як треба робити, а чого робити не можна.
Radisna_N 3 січня 2016, 14:03
"мама тетя Вера"))) :) :) тоже таке чула
Agata55 3 січня 2016, 14:14
До трех лет была Ира, потом родились двойняшки, изредка начало проскакивать мама, сейчас и Ира, И мама Ира, И МАМА)))
Lapich 3 січня 2016, 14:26
Нам 6,5. Юля и Сережа. Реже мама и папа. В разговоре со мной, если речь идет о папе, он говорит папа " папа звонит", " мы с папой сходим".. тоже самое и в разговоре с мужем обо мне . И мне это нравится . У нас нет обрашенмя к моему брату и сестре мужа дядя-тетя, есть Саша и Таня, никак иначе. Часто и бабушку-дедушку по имени. Моих бабушек зрвет по имени ( его прабабушки и прадед). Он знает кем мы вюуажлый ему приходимся, но мы не делаем из этого трагедию, что по имени зовет. Все отнсятся у этому нормально.
.
Elena_K 3 січня 2016, 14:58
Дома меня все по имени называют,дочка до 2-х лет и по имени, и мамой называла. Сейчас, в 4, мама/мамочка, а на днях говорит: полежи со мной, мой чемодан! :-)
Когда начинала разговаривать, то слово " мама" очень долго не говорила, так я пару недель наверно ей все время повторяла " мама, мама, мама" и тогда свершилось чудо))
Племяннику 8 и он до сих пор папой не называет своего отца, все Дима, Дима. Недавно мне этот Дима сказал, что ему так хотелось бы слышать от сына слово "папа".. Капец, мне аж самой обидно стало за него.за столом сидели, а малой все Дима да Дима, я говорю- а кто такой Дима? Тогда он нехотя: папа.. Но тут сестра виновата, редко говорит о муже "папа". Но, блин, ребенку 8 лет и такое..
Nika_Natali 3 січня 2016, 15:00
Дочка нас с мужем называет : мама, мамуличка, мамуся, папа, папуля, папочка. А ещё мы семья котов...))))) мы дома с мужем обращаемся друг к другу котик, кицюня, так доча иногда может позвать кого-то из нас "кицюняяяя" и так хитро улыбается)))))
Lena_Gerasimenko 3 січня 2016, 15:04
Сначала, когда только начал говорить, было: мама, папа, баба... Потом, когда начали учить, что маму зовут Лена, папу Олег, а бабушек Галя и Женя, так и стал говорить мама Лена, папа Олег. Потом я объяснила, что он может называть меня просто мама, и постепенно мама Лена прошло... Остались только бабушки и дедушки с именами, их же по двое, чтобы было понятно о ком речь.
mary_n111 3 січня 2016, 18:41
в нас теж малий так каже :)
з однією відмінністю - тільки мене називає на ім*я :)
тому, я себе відчуваю "особливою" :)
kseopatra 3 січня 2016, 15:05
...а мой ребенок не знает меня по имени. Называет мамой, мамочкой (ей нравится окончание "-чка" ко всем словам его лепит) а когда слышит что, кто-то зовет меня по имени, вообще ему невдомек к кому обратились. Начинает искать глазами, кого же позвали. В доме меня все по имени зовут, вся семья по имени, а ребенок до сих пор не понимает, кто это такая.
mary_n111 3 січня 2016, 18:42
:)
AnetMarket 3 січня 2016, 15:25
Старший, научился за папой говорить - мася, и теперь не магу переучить. чувство как будто я чужая(((((( Меня муж так всегда называет
Kirra 3 січня 2016, 15:28
Мамуня, мамуся, мамусечка. Нам 2 и 8.
Julia_Gor 3 січня 2016, 16:02
Мамочка Юля))возраст почти три
Yuliya 3 січня 2016, 17:11
Вживайте частіше слова "мама, тато". Я в дитинстві теж батьків називала по імені, тому що всі так називали, а дідуся і бабусю звала пап і мам, тому що батьки так звали. Зараз мені 28 років, а дідусь і бабуся для мене " пап і мам" - просто не можу по іншому називати.
Коментар видалено
mary_n111 3 січня 2016, 18:43
про МАСЮ розсмішили :)
Olga_Gris 3 січня 2016, 17:43
Брат чоловіка, дорослий, звичайно, кличе маму тільки "мамчик". І коли аферист вночі подзвонив свекрусі типу "мама, я в біду попав", то зразу мав що слухати:):):)
mary_n111 3 січня 2016, 18:44
яка "мамчик" уважна :)
kamalex 3 січня 2016, 17:57
только МАМА... по имени только когда говорит перед сном - Мама, а знаешь кого я люблю больше всех? свою Аннушку (меня Аня зовут).... Так слух радует :)