Как объяснить 3-х летнему ребенку, почемупапа нехочет с ним разговаривать по телефону?почему он не приходит домой ночевать?
Как объяснить 3-х летнему ребенку, почемупапа нехочет с ним разговаривать по телефону?почему он не приходит домой ночевать?
Теги: развод
Adams 23 вересня 2011, 22:01
Что значит какую правду сказать? Бывает несколько правд? Правда в данном случае, что папа бальше в семье не живет, вот и все, без подробностей. Подробности можно рассказать, когда ребенок подрастет и сможет делать адекватные выводы. Если, конечно, я правильно оценила Вашу ситуацию.
P.S. Я была в разводе. Развелась с мужем когда дочери не было еще 2-х лет. Уже 10 лет как у нее другой отец. Все что писала - личный опыт.
Adams 23 вересня 2011, 22:11
Мне почему-то кажется, что советы сказать ложь, дают как раз те, кто не был в разводе.
Adams 25 вересня 2011, 18:28
А мой последний комментарий - это просто мнение о написанном выше.
Maximka8707 25 вересня 2011, 19:13
Adams 25 вересня 2011, 23:07
Это мое мнение. Как поступить решать Вам.
Танюшка 25 вересня 2011, 18:34
в знайомих моїх батьків була така історія: чоловік пішов з дому коли хлопчику ще й півроку не було і не виявляв бажання бачитися з дитиною років до 8. мама хлопчика на питання"а де мій тато?" відповідала, що він космонавт і полетів надовго в космос. в один прекрасний день тато хлопчика об'явився з купою іграшок і цукерок (малому солодкого не можна, якісь проблеми зі здоров'ям). так от через півроку хлопчик зібрав свої "пасочки" і перебрався до тата, бо він купує тому іграшки, цукерки і не заставляє вчитися (можна навіть школу пропускати). дійшла справа до суду і в хлопчика спитали з ким він хоче жити (з 9 років в дітей про це питають) і малюк відповів, що звичайно з татом героєм-космонавтом, який на нього ніколи не свариться і купує йому все що він хоче
ПИ.СИ. знаючи це, я своїй доці на її питання - де ж дівся її тато чесно відповіла, що він покинув нас і ми йому не потрібні, в тата зовсім інші пріоритети в житті і сім'я в нього в список цих пріоритетів взагалі не входить. мої слова підтверджуються абсолютним ігнором дитини з боку її батька. і доця все зрозуміла (тоді їйбуло трошки більше 1 рочку). а щодо мене, я не розумію для чого я маю героїзувати (космонавт, льотчик, розвідник) чи виправдовувати (поїхав далеко і не може зараз приїхати) чоловіка, який наплював на мою дитину і нашу сім'ю?
Nihochyha 4 березня 2012, 20:01
Поддерживаю на 100%. Нужно найти силы сказать правду - и не выгораживать ни себя. ни бывшего. С ребенком на такие темы нужно разговаривать как со взрослым. Обьяснять, конечно, как было и как должно было быть. Но при этом не забывать говорить ребенку, что он(она) важна и самая любимая для мамы.
Мигалина Надюша 25 вересня 2011, 22:27
Спасибо большое всем,за ваши точки зрения.Попробую прояснить ситуацию.Муж в один не совсем прекрасный день решил,что он устал от проблем и ему нужно от нас отдохнуть.Отдыхает до сих пор.Вещи свои не забрал,не звонит.Как будто нас в его жизни не было.Честно?Жду его каждый день,надеюсь,что придет.В тоже время я не представляю как мы будим жить,если он вернется. Я не смогу ему верить,а если нет доверия то.......