Ну от, власне, і Дімич на початку червня. Підріс і возмужав)))
Спочатку ми потрапили в село до батьків чоловіка на один день, який розтягнувся на три.
Фотографувати часу було мало, тим більше, що фотоапарат Дімич "захова" навіки, а з телефоном ще досі не подружусь.
Основний акцент я зробила на живності: корова, кури, курчата, каченята, кролі, телятка, коза, свині. Ми почали мукати, рохкати, мекати і все решта.
Найбільше сподобався пес Бетховен, який норовив облизати Дімича, давав йому лапу і ще покатав на спині.
Ще ми побачили купу техніки - трактори, мотоблоки, косилки і навіть підводу з кіньми.
Дімич заліз в піднавес до діда і зробив революцію з вудками і гаєчними ключами.
Тепер фото. 
Про другу поїздку напишу детальніше, та як здили на мою батьківщину, де народилась і жила певний час. Тут назавжди залишилось моє серце. І це перша поїздка за 2 роки.
Ось мій дідусь, йому 86 років. Вперше зустрічає правнука на своєму порозі. Бабусі , на жаль, з нами немає вже 4 роки. Дуже важко від того, що вона не побачила Дімича, а він не зустрів мою справжню маму.
Тут ми були цілих 3 тижні. Дімич ледь не збожеволів від простору, зелені, маленького друга Няка.
Ще не встигав розплющити очі, а вже біг до дверей і виривався як вихор на подвір’я. Я бігла за ним, питаючи себе котра година і коли я врешті-решт спочатку потягнусь, а тоді вже бігтиму кудись.
Ось і Няк, якого ми віджали в сусідів скелетом і відгодували до стану кабачка на ножках.
А ось так палять стерню і таке враження, що кінець світу.
Це моя 30ти річна гойдалка) і кабак Дімича, ціла церемонія щоразу на ньому посидіти. Качали з дідусем мед, крутили медогонку, похкали димарем. Дімич постраждав двічі - від оси і бджоли, все закінчилось нормально, але тепер навіть мух боїться.
Потім Дімич впав на рівному місці і я, вигрібаючи пальцями землю з рота, молилась і рахувала зуби.
Ось такі щоденні поливання городини)
Потім Дімич на тому ж рівному місці впав вдруге, набив гулю на лобі і стесав ногу. Спить сердега...
Ловимо дощик))))
Щовечірня церемонія виловлювання курчат із загорожі і переміщення їх в хлів на ночліг
Щовечора тероризував годиною "У?" маму) нічого, начитались книжок)
Ми загоріли, виросли (хто в шир, хто у вись), провели 75% часу на вулиці, скупили всі машинки в місцевому магазині, набрались позитиву і подарували його іншим. Я виполола 7 соток бур’янів)
Я відпочила серцем. Ніби, це не Дімич дитина, а я повернулась у своє. Правда і наридалась, коли їхала у Вінницю.
Тепер хочу осінню поїхати знову.
TanyaMamaMatheus 22 серпня 2017, 00:17 5
Классно как))
NomadY 22 серпня 2017, 00:19
та да) приїхали у Вінницю, то перших два дні сидів під дверима і ридав. То "папа", то "гуляти"
Lidok 22 серпня 2017, 00:22 2
Класс, какие Вы позитывные!!!!!!!
Сижу и реву!!!! Дети так быстро растут, а я младшего так мало фоткаю, дура я набитая!!!!
У нас есть похожее фото где младший с расквашеным носом((((
Бедный Димыч, как же оно ему болело(((
Olya_feja 22 серпня 2017, 09:32
Я тоже расплакалась чего-то. Трогательно....
Lidok 22 серпня 2017, 00:22
Класс, какие Вы позитывные!!!!!!!
Сижу и реву!!!! Дети так быстро растут, а я младшего так мало фоткаю, дура я набитая!!!!
У нас есть похожее фото где младший с расквашеным носом((((
Бедный Димыч, как же оно ему болело(((
NomadY 22 серпня 2017, 00:24 1
Кричав несамовито, але в нас ще ж ГВ, то це ліки від всіх бід. Вся красота почервоніла вже на ранок, я навіть не відразу охопила площу пошкоджень.
Так от, серпень вже майже пройшов, а в мене лише 4 фото. Ну не можу я з телефона фотографувати.
Valery_19 22 серпня 2017, 00:24
І я мрію повезти свого "городского жителя" на села, але він боїться мою тітку ;)
Valery_19 22 серпня 2017, 01:16
Перевиховання навряд, вона тяжеловес з причудами! Так скажем творча людина))
Valery_19 22 серпня 2017, 01:18
Ловить усі магнітні бурі і затемнення
NomadY 22 серпня 2017, 01:20
Хоче творить, хоче витворяє))))
MARINA_ZELENSKAYA 22 серпня 2017, 00:26
Супер! Масса эмоций! Море фоток, которые будут каждый раз воскрешать эти эмоции!
NomadY 22 серпня 2017, 00:27
Фоток в 4 рази більше)))) а емоцій і не порахувати
MARINA_ZELENSKAYA 22 серпня 2017, 00:28
ЗдОрово!
Lyampampusik 22 серпня 2017, 00:27
Супер! Какой хорошенький он у тебя!!!
NomadY 22 серпня 2017, 00:31
Росте) Питаю - ти вредний? Да!
Чесний)))
Lyampampusik 22 серпня 2017, 00:32
))
AnastasyaP 22 серпня 2017, 00:28
Вот это отдых,супер!!!
NomadY 22 серпня 2017, 00:31
Дякую) відпочили дуже касно
SvetlaNkaSPLab 22 серпня 2017, 00:39
Димыч-красотун мамы !
NomadY 22 серпня 2017, 00:43
Спасибі) Вже міняється личко, раніше був моєю копією
SvetlaNkaSPLab 22 серпня 2017, 00:46
Все-равно он твоя копия только мужская)
natajnna 22 серпня 2017, 01:27
Классные фото! Малой супер! А дом в селе возле свекрови купили или передумали? Помню в вашей теме были сомнения.
NomadY 22 серпня 2017, 01:29
Свекруха вирішила, що ми зіп'ємось)))) закатала скандал і всі питання відпали
natajnna 22 серпня 2017, 01:32
Все, что не делается – то к лучшему!
Brungilda 22 серпня 2017, 03:21
Супер, спасибо
NomadY 22 серпня 2017, 09:01
Дякую)
ksanty 22 серпня 2017, 06:35
Такой клевый! класс!
NomadY 22 серпня 2017, 09:01
Дякую)
veta_ta_ta 22 серпня 2017, 07:14
Так все описали по -родному.Не знаю почему ( пост очень позитивный), но реально слезы выступили на глазах.
NomadY 22 серпня 2017, 09:01
Це ностальгія)
LuLuda 22 серпня 2017, 07:59
Такой душевный рассказ..
Димыч - уморительный)))
Мне, ребенку асфальта, очень интересны фото
NomadY 22 серпня 2017, 09:00
Фото відносно подій мало)
Але там тааак добре
LuLuda 22 серпня 2017, 09:02
Вижу даже по этим фото, что для Димыча там был непочатый край работы :))
NomadY 22 серпня 2017, 09:13
Це точно) він так швидко звик і так допомагав дідусеві)
pinklink 22 серпня 2017, 08:06
Классно у селi)) Дiдусь щасливий)
NomadY 22 серпня 2017, 08:59
Дуже)
Uligi 22 серпня 2017, 10:11
Димыч похож на Вашего деда))) очень прикольный рассказ))))) я прям вместе с Вами его прожила)))
NomadY 22 серпня 2017, 12:45
Правда схожий?
Ludochka99 22 серпня 2017, 10:51
У младшего тоже,на ногах живого места нет!пузик и бока счесаны!лицо норм
А дед научил его ,когда падает,надо говорить:-кто не падает,тот не растёт)
NomadY 22 серпня 2017, 12:45
В мене ходяча біда
lorisel 22 серпня 2017, 11:51
хорошие фотки)) Я вот хочу высказаться на счет кота. Меня всегда удивляли люди,кот. держат животное и не кормят его. Молодцы,что забрали кота. Если честно, я б таких извергов удушила б. На фига ты заводишь,если ты моришь голодом??у меня нет слов. Я б их посадила на цепь и неделю еды б не дала.Пусть бы попробовали,гады.
NomadY 22 серпня 2017, 12:15
Не болить(
Musetto 22 серпня 2017, 12:56
У бабусі мого чоловіка також така політика і не тільки на рахунок котів, але й на рахунок собак, які сидять на прив'язі, але моя свекруха добра до тварин, тому щодня собаці носила їсти, а потім його до себе забрала, а коли я гладила собаку, то бабуся чоловікові казала, що "чудна вона в тебе"
NomadY 22 серпня 2017, 13:23
Так воно і є. В мене дідусь не терпить ці ніжності з котами. Але хоч не б'є і годує
Rozamimoza 22 серпня 2017, 15:02
Прям все фотки с моего сынишки слизали)))) Мы в год и два целое лето у мамы в селе были. Кайф!
NomadY 22 серпня 2017, 15:05
Я б ще лишилась, але оформляємось в садочок
Rozamimoza 22 серпня 2017, 15:27
Мы тоже в началк августа пошли, а сад на ремонт закрыли! Ха ха(((
NomadY 22 серпня 2017, 15:30
Ого. Ми ще комісію проходимо
KanapeSHka 22 серпня 2017, 18:24
Ми теж з Вінниці..а скільки малому,бо бачу повний рот зубів?
NomadY 23 серпня 2017, 01:41
Ми хрестили і робили рік в один день. Згадую з жахом. Обійшлось все десь в 5000грн
KanapeSHka 23 серпня 2017, 01:44
А де робили?мабуть у вас людей було не багато
NomadY 23 серпня 2017, 07:49
В кафе Старе місто, 15 чол