Київська журналістка Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово “срака”. Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами
«Як і бабуся, зараз часто кажу „воно тобі так треба, як до сраки карі очі!“ у значенні „не до місця“. „Всраться і не жить “ вигукую, коли з чогось дивуюсь. „От сральня!“ — кажу, коли бере досада.
Ще бабця казала такі перли: „Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать“, — тобто, „не шкода зовсім“. Ще від неї записала таке: „жінка без сраки — як село без церкви“, „він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б“, „в сраку годне“, „як не срачка, то пердячка“, „як голодному срать“, „як у борщ срать“ (про недоречність), „всрись — а покорись“, „хто всрався? — невістка“.
Коли з’явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:
»Як півсраки з-за куща” — кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.
«Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться» — коли щось неякісно роблено.
«В сраці був, гімно видів» — коли людина говорить про те, про що не має поняття.
«Сери-перди-грійся» — коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.
«Не хочеш срать — не мучай сраку».
«Як не гівно, то засрана тріска».
«Голою сракою по рапатій дошці» — значить, ніколи.
«Самотній, як палець в сраці».
«Коханий — сім разів у сраку пропханий».
«Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо».
«Хитра срака пердить тихо, а смердить — на все село» — про бабів-пліткарок.
«Пішов, як за море срати» — коли довго когось немає.
«Не плети гівно дівці в коси» — не наговорюй на чесну дівчину.
«Ах ти москаль в сраку граний!».
«Щоб тя гівно доганяло» — щоб не було тобі спокою.
“Їсти — не срати, можна почекати”.
«Гарна, як срака навиворіт».
«Срав пес» — себто, ніц не вийде.
«Сидить, як срака в гостях» — тихо.
«Пасує, як сраці фіранки».
«Всрайся, та не дайся» — так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
«Як приємно в полі срати — розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки».
Є навіть пісня про сраку: «Летить сова, летить сова кругом села, ручки-ножки підкорчила, хлопцям сраку вистерчила.А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте, сову в сраку поцілуйте».
Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.
Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?
І ця, і пов’язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії — як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського «Дитина у віруваннях і звичаях українського народу» — перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання — 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: «Що це таке?». Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано — типу «бандурка», «криниченьку копав». Але були значно прозоріші вислови — зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.
«Смішно козі, що срака в грязі» — про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні — з Полтавської і Черкаської областей:
«А гімна мерзлого не хочеш?» — про забаганки.
«Чого крутишся, як гімно в ополонці?»
«Срала, мазала, ліпила — не хватило кізяків».
«А там того шумовиння, як на сраці ластовиння» — про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Загадка з Хмельниччини: «Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить». Гімно це. Ще там казали: «Теля в сраці, а баба довбнею маха» — коли хтось розводить паніку наперед.
З Яготинського району під Києвом порівняння «Срака-кочерга» і приказка «Шукати в сраці шкварка» — це доколупуватися до чогось, придиратися.
«Сраку в жменю — і гайда» — Самбірський район, Львівщина.
Elluna 11 липня 2017, 08:10 1
Даже не дочитала, а уже смеяться больно)))))
Elluna 11 липня 2017, 08:14 1
Коли собаці немає праці, вона шукає дирку сраці
KatrinaT 11 липня 2017, 08:57 5
Одно дело иногда выругаться, другое-писать про это статьи и смаковать каждую букву. Перебор. Мне не нра(
Nata1979 11 липня 2017, 09:16 4
Фу! Яка гидота.
lazy_girl 11 липня 2017, 15:06
+
Olga08 11 липня 2017, 09:20 5
Ох насмішили, майже всі вислови знаю і користуюсь інколи,)))
Читала колись в неті про різницю в сварливих словах між москалями і хохлами, то в українців все зводиться до сраки і гімна)))) а в росіян до статевого акту(ну типу їб..ь, бл..ь.
Malinka_orijinal 11 липня 2017, 09:52 1
Моя бабушка говорит: " Значить, як в срацi мачина ". Про что-то незначительное и неощутимое. Или: " Правильно собака сере, та неправильно кладе". Про неверные выводы.
Viksya 11 липня 2017, 14:51
Я валяюсь просто! В сраці мачина :joy::joy::joy::joy::joy::joy::joy:
Elenn 11 липня 2017, 09:57 2
Про людину яка поспішає чи поспіхом щось не дуже старанно щось робить бабка казала : " Срав, пердів, з гори летів".
Lemurchik 11 липня 2017, 09:57 3
Подружка часто каже: " Всрався Іван, бо його били, а чого били?! Бо всрався" ))) Приміняє в дурацьких безглуздих ситуаціях....замкнуте коло.
Lemurchik 11 липня 2017, 09:59
Ще одна каже))) Срав пес, перділи гуси
Viksya 11 липня 2017, 14:52
:-)
Elenn 11 липня 2017, 10:06
А ще згадала. "Боїться, як суха срака попелу" , тобто НЕ боїться.
Foxama 11 липня 2017, 10:13 5
Срало мазало, глини не хватило.
Хто всравсь? Невістка.
Вот такие слышала от бабушки :)
Девочки, вы чего, это же часть культуры украинского народа, ругательства, из песни слов не выкинешь :) мне не противно, читаю с интересом.
Mithuna18 11 липня 2017, 10:58 3
Правильно Foxama, именно часть украинской бытовой культуры! Из песни слов не выкинешь:) Но им, наверно, роднее русские ругательства, где за основу берутся мужские гениталии.
Mithuna18 11 липня 2017, 11:03 1
"Шукати в дупі меду" - дуже перебірливий;
"Всрамся, но не дамся" - думаю, пояснення не потребує;
"Нарешті, всрався" - запізно щось зробив і т.д.
Musetto 11 липня 2017, 12:20 4
"Налякали їжака голою сракою" чула таке
Lemurchik 11 липня 2017, 14:54
Точно))) є таке
Elenka2016 11 липня 2017, 12:44
Я знаю "повна пазуха цицьок й оберемок ср@ки"- про пышные аппетитные формы)
И ещё "розкажи ср@ци сон" - в контексте "не неси бред")
Elenka2016 11 липня 2017, 12:49
Вообще непонятно зачем в этой теме в очередной раз приплели сравнения с русскими ругательствами.
Такие и в Камасутру прилепят про агрессию и пр.
Коментар видалено
Malinka2007 11 липня 2017, 14:56 3
У нас кажуть: "Ловка, як срака в вовка" )))
My_land 11 липня 2017, 15:43 1
Вспомнила, девушка мой, царствие ему небесное, всегда говорил - насеру твоiй матерi. Это единственное его ругательство.
Elenn 11 липня 2017, 17:22
А у мене бабуся казала те самое, але якось на зразок " Срав пес мамі твоїй"
Maryana32 11 липня 2017, 18:25 2
моя говорила "насерматера",що значило "зробити шось як небудь"
Ksjunia 11 липня 2017, 16:58 1
А еще, я слышала в местности, где сейчас живу, если кто-то кому-то мешает или надоедает, "як прищ на сраці"
Haly_Ort 11 липня 2017, 19:03 5
чула все це з самого дитинства))) від бабусі, сусідок) і що цікаво, що як навіть лаяли, то це не було страшно і принизливо, не деструктивно, а перше - соромно і одразу ж - смішно... от де народна психологія)))
Коментар видалено
lenusik 11 липня 2017, 19:32
Супер! ) люблют такие выражения
AMOR_FATI 11 липня 2017, 19:53 2
Моя мама любить сказати "Дай сраці сіна" - всядься все! (вляжся, вгомонися).
А взагалі смішно дуже, вважаю українську не тільки самою співучою, але й самою кумедною мовою )
Ніби й роздосадований - але смієшся, бо мусиш )
Це ментальність яка складалася роками на нашій землі від тяжкої долі, неволі, бідувань.
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
....
Леся Українка
Haly_Ort 11 липня 2017, 20:20
і, вибачте, не можу пройти: українська - найспівучіша і найкумедніша))
AMOR_FATI 11 липня 2017, 20:40
А что не кумедна )
вот как по-русски: забавная, смешная... нет, улыбки не вызывает ))
Viksya 11 липня 2017, 22:49 1
Бедная Леся так болела такие боли испытывала. Всегда, когда трудно, вспоминаю слова: " щоб не плакать, я сміялась"
Elena11 11 липня 2017, 20:38
Как хорошо, что такого срама, я не слышала никогда!
vtuf777 11 липня 2017, 21:32
Мне одной неприятно что церковь сравнили с, ну вы поняли
Viksya 12 липня 2017, 12:37 9
Вот Вы смоделировали именно ту ситуацию, когда по отношению к кому-то используется эта украинская лайка. Только в Ваши словах море злости и презрения, а в этих фразах лишь ирония и подшучивания. Не пойму чем срака хуже вашего бЫдла :joy::joy::joy::joy::joy::joy::joy:
Kjkj2211 12 липня 2017, 12:47 7
И как Ваша мармеладная душа среди быдла выдерживает?! Может тормоза немного натяните в высказываниях? Лихо несет Вас, очень лихо...морду бы не разбили на такой скорости..... Темень в душе и крики о церкви....проще нужно быть и чуточку добрее)) не все в этом мире ромашками пукают...
Коментар видалено