КАЗКИ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ. Надія-Зоряна Гора
Автор: Надія-Зоряна Гора
Видавництво: Олег Зень
Палітурка: м’яка обкладинка, 188с.
Формат: 60х84 1/16
ISBN: 97*******01-450-8
У збірці « Казки забутих Предків» оживають давні могутні Боги та духи, сіють знання наділені мудрістю волхви. Головні герої – їх прямі нащадки – потрапляють у незвичні та небезпечні пригоди. Проте тісний зв’язок з природою, шанування законів предків, відвага, кмітливість, справедливість, і, звичайно ж, кохання допомагають здолати всі перешкоди. Природа в казках сприймається як жива, невід’ємна від людини, зрозуміла і закономірна у своїх радощах і болях.
Грізні стріли Перуна
Розкололи небеса.
Дана з острахом зітхнула
І відро перевернула.
Щоб в гармонії нам жити,
Рід слов’янський не ганьбити,
Треба нам Закони знати,
Книги мудрії читати.
Про Богів і про волхвів,
Славних наших праотців.
Щоби знали ми довіку,
Що Дажбожії ми діти.
Що був Рід всьому Творцем.
Разом з першим Ковалем
Світ земний вони створили
І людей там поселили.
Лада – матінка всьому
Вчить нас ласки і добру,
Берегти вогонь священний,
Коровай пекти духмяний.
Велес з нами в поле йде,
А Ярило плуг несе.
З ними сієм, з Спасом жнем,
До Лісовика у ліс ідем.
Під покровом Перуна
З нечистю іде війна.
Мокоша з Долею прядуть
Золотого дня майбуть.
Стрибог віє на просторі,
Водяик живе у морі.
Чур і Пек тобі сторожа
Від Мари, Біди, Негожі.
До природи прислухайся,
Роду свого не цурайся!
Н.-З. Г.
