Записи в Клубе Zabava_028 

"...Анна-Марiя входить у широкий довгий коридор, що закiнчується холом. У ньому стоїть шкiряна канапа, круглий стiл, кiлька череватих крiсел на гнутих нiжках. Iз холу ведуть троє дверей, однi з яких вiдчиненi в простору кухню.— Влаштовуйся, — каже мама. — Я приготую тости й каву.Анна-Марiя пiдходить до вiкна. Уздовж широкої вулицi тече рiчка, закована в ґратичасту огорожу, по обидва боки брукiвки припарковано автомобiлi. Перехожих майже немає. Тiльки парочка закоханих кидає крихти хлiба нахабним голубам.Мама повертається, ставить на стiл тацю з гарячими бутербродами й кавником. Проте Аннi-Марiї зовсiм не хочеться їсти.— Як ти живеш? — iз побоюванням запитує вона. — Чому ти…

Давно збиралась подивитись. Дісталась відповідного настрою та нарешті переглянула цей фільм. Що сказати...у невиліковно хворих зазвичай кілька стадій сприйняття свого стану: заперечення, протест, гнів, депресія, прийняття. Не кожен спроможен знайти

До сьогодні мені здавалося, що фільм, над яким було пролито найбільше сліз - це "Хатіко". Але, передивившись "Мачеху", зрозуміла - я помилялась.

Наскільки сильна любов матері до власних дітей. Наскільки сильно та безоглядно люблять діти свою матір. "Мама, хочешь, я буду ее ненавидеть?"

Взяла участь у причепуренні дитсадової ляльки. Чи то на холодну осінь, чи на єврозиму :)

…

Вдруге передивилась цей фільм. "Цей фільм збиває з ніг" - це саме про мої враження від перегляду. Дочитала відгуки і зрозуміла, що частина секретів навіть після другого перегляду пройшла повз

Нарешті, остання подушка набита та вдягнена. Кожному - по подушці!

…

Натрапила на статтю від імені матері - мовляв, як складно з цією школою та її домашкою. Як важко до опівночі разом з дитиною готувати уроки. Як важко вмовляти та цербером-наглядачем

Тепер ми малюємо на заняттях в ізостудії удвох - я та доня (5 років).

Я завжди здогадувалась про те, що малювання - це складно. Тепер я маю можливість відчути усю цю складність наочно, у повній мірі. :disappointed_relieved: