Сьогодні помер мій улюбленець, мій кіт, самий рідний, перший саме мій кіт - у нашій квартирі перший. Молодий, ще і два роки не було.
Ми думали, що з ним все добре. Їв, пив водичку, муркотів поруч.... і тут... хвилина і його немає. Встав з ліжка... і впав.... і все... немає кота. Плачимо всі, я просто не вірю. Всі засмучені, дитина, чоловік і я. Як пережити це? Я чекаю коли він прийде, ніби ось ось і він прибіжить до нас. Його запах, повадки. Блііііінннн.
Лакуся, ми тебе любимо завжди. Рідний наш. В серці навіки. Не знаю навіщо це тут пишу. Можливо…