У мене перевідкриття роману "Марія" Уласа Самчука. Як раніше дратував цей твір, а тепер, коли я сама зазнала щастя материнства, захлинаюся від тих соковитих образів, що їх дарує автор. Маленька Марія смокче мамине молоко. Марія тішиться первістком Романом, навіть коли той зригує. Марія виношує дитину - і не вона, а безмежне щастя розпирає їй живіт на останньому місяці. Корній одного чудового вечора із злісного дітоненависника перетворюється на чуйного батька... Наскільки ж натуральний, з самого життя узятий, гімн материнству, сім"ї, шлюбу, праці на землі - не можу не висловити свого захоплення тому, як МУЖИК (!) сягає глибин жіночої психіки в…