Всім привіт!
У мене на очах сьогодні померла людина... Як же ми всі старалися надавати допомогу, а працівники швидкої не могли завести машину((( Не могли завести машину, люди... От як це все забути?! Це був чудовий чоловік, яких мало... Заходить водій вразвалочку і питає, чи дифібрилятор нести(((
Chuchasonya 15 января, 15:29 11
Все проходить- пройде і це. Дуже співчуваю втраті і тому, що вам довелося побачити смерть. Сподіваюсь він тепер в кращому світі. І бажаю вам ніколи цього не бачити з близькими людьми....
А стосовно водія...ну це його робота, рутина. Для вас- шок, для нього- те, що бачить кожного дня. На жаль, зірки іноді стають так, щоб здійснилося те, що має здійснитися саме в ту мить. От хоч вбийте мене, але я це помічала сотні разів. На жаль, кожному відміряв хтось роки, години, хвилини, секунди і коли той час приходить- все навкруги робиться так, аби це сталося, як би сумно це не звучало.
lektravi123 15 января, 19:28
Дякую Вам за підтримку! Реально у простих людей більше прагнення допомогти, аніж у спеціалістів...
lektravi123 15 января, 19:28
Я себе картаю за те, що не зробила неможливого, а вони ... сумно
Tovar4ik 15 января, 20:23 1
Не хочется расстраивать вас ещё больше, понимаю ваши переживания, может вам надо поддержать родственников умершего, им сейчас тяжело.
Сейчас столько смертей, много новых кладбищ, и не все погибшие захоронены по-человечески, где-то лежат кусками. Матери ждут и надеятся что вернётся сыночек. А те кто живы - насмотрелись на гибель своих побратимов. Хоть бы вернулись живыми те кто ещё уцелевший.
lektravi123 16 января, 06:48 1
Все розумію, але так важко на душі... я була впевнена, що вони його реанімують...
Tovar4ik 16 января, 07:08
Ужас конечно, держитесь, тяжело пережить потерю, через время постепенно будет легче.
lektravi123 18 января, 11:10
Дякую Вам за підтримку!
Yulya_Cherry 16 января, 10:51 2
Ви питаєте "як забути" - ніяк, замало часу пройшло.
Співчуваю вам! Це велика втрата, особливо, якщо це був чудовий чоловік.
Ви не думайте, що це швидка винна, так, могли би, а завели би? У кожного своя доля, свій час, в ми люди, безсилі.
Треба прийняти, поплакати, з кимось поговорити, дати собі на це час.
Обіймаю!
lektravi123 18 января, 11:10 1
Дякую Вам за підтримку!
Flame 18 января, 02:07 1
Для умершего человека это была лёгкая смерть.Он раз и умер .Не мучался ,не болел ,не страдал.Как говорила моя бабушка такую смерть ещё заслужить надо.Каждая душа выбирает свой путь и как она умрет.Вы же не знаете может у этого человека кто то есть из умерших с кем он хотел соединиться .А вы перестаньте винить себя ,что не смогли сделать большего.Вы старались и вы как и чем могли помогли.Отпустите душу умершего он в лучшем месте .
lektravi123 18 января, 11:11
Дякую Вам за підтримку!
Katusha 16 апреля, 20:05
Мені було 5 років, сиділа в селі на лавочці у бабусі, сусідський хлопець косив траву, приїхав його друг, спалахнула сварка між ними, потім бійка, цей друг схвалив косу і розпоров живіт сусіду. Я злякалася, не могла кричати, чи бігти за допомогою, чомусь мені здавалося, що звинуватять мене, бо нападник втік і більше нікого не було. Я підійшла, він взяв мене за руку і просив не боятися, з рота бігла кров, мені здавалося , що у нього рвота. Розтин показав, що шансів майже не було, задіті дві артерії, швидка б їхала мінімум хвилин 40 , мене ніхто не звинувачував, але я добре запам'ятала погляд його мами. Пройшло багато років і вже немає ні сусідки, ні вбивці- нікого, але завжди на сильний страх реагую однаково- рвотою, були періоди коли тиждень не могла нічого з'їсти і ніякі таблетки не допомагають, десь воно вкарбувалося в пам'ять(
lektravi123 17 апреля, 06:59
Жах...