Ми виїхали в січні 2024 в Німеччину. І перше враження - це жах. Начебто я потрапила на 15 років назад :fearful::fearful::fearful:.
Ну паперова волокіта я морально себе готувала, з паперами доволі часто, тому думала справлюся:rofl::rofl::rofl: Ага ,щаз.
Лікарні, перше запитання: "Як вони вижили в коронавірус?!!!!!!" :fearful::fearful::fearful: З їх ібупрофен і свіже повітря, від усього температура, перелом, цистіт і та усе ібупрофен :rofl:.
Переїзди по соцжитлу: за 8 місяців ми переїхали вже 5 разів:sob:. Знайти житло без знання мови, на джобцентр та ще й з собакою , це з ряду фантастики ( в мене вже більше 180 відмов, я їх зберігаю:shushing_face:). Один арендодавець начебто вже і документи дав, я в джобцентр все підписала, а він договір з іншими підписав, хто так працює. А нас ледь виплат не лишили.
Виплати::face_with_symbols_over_mouth: це треш!!!! Кожний переїзд і кожного разу тебе намагаються їх лишити, бо соціал не передає ваші документи, що це вони вас перевезли на нове соціальне житло. З нами була родина багатодітна, їх за 8 місяців 4 рази затримували виплати на 1.5 міс орієнтовно. Як хочете так і живіть, добре що поряд були українці, які допомогали один одному. Бо така ситуація була у всіх !!!
Школа: ми чекали поки соцпрацівників знайдуть школу більше ніж 4 місяці, знайшли. Проходила 4 тижні і нас перевезли за 1.5 години до неї в нове житло. А тут школи нових не хочуть брати, а в ту школу коли вона поїхала, насварили, мовляв далеко тобі не можна так їхати. І знову ж таки, допомоги О. ( Я не сиджу на місці і також пишу на емейли бо не розмовляю німецькою, курсів ще не було, а сама я весь цей час займаюся грьобаними документами і моя остання нервова клітина, вже вмирає).:face_with_symbols_over_mouth:
Я знала , що ми кращі, але нам не дають бути кращими, бо заздрять та бояться!!!! Тепер я в цьому впевнена на всі :100:.
P.s. для тих, хто примикає ядом будь ласка йдіть повз, виїхала тільки заради дитини. В західній частині була ВПО, бачила все що потрібно. Тому і повернулися з дитиною під обстріли. Але на другий раз вже виїхали за кордон, думали хоч якийсь спокій хоч трішки. Але я помилялася!!!:sob: Як же вдома під обстрілами і то спокійніше, бо моя нервова система вже просто йде у відмову.
Gogo_Sikvaruli 1 октября 2024, 08:49 2
Франція, нормально адаптувалися.є питання до адміністративних справ але все вирішую. Медицина так, біда, але вже звикли. За рік буде легше вам але це неточно
juliytut 1 октября 2024, 08:53
Та вже майже 10 місяць буде, легше ніяк. Тільки гірше:sob:
Gogo_Sikvaruli 1 октября 2024, 09:11 8
Нині гірше завтра краще. Вы в безпеці, все інше вирішується
juliytut 1 октября 2024, 09:17
Сподіваємося
Oksana_S 1 октября 2024, 08:51 10
Старайтесь, по можливості, вчити мову. Це ключ до всьогоь- роботи, розуміння місцевих особливостей. Спілкуйтесь з місцевими, як би не було важко, хай це буде одна бабуся-сусідка чи продавецб з магазини, але хтось, з ким зможете практикувати мову.
Папери, бюрократія пригнічують повсюди, тримайтеся. Швидко не буде, але потроху влаштується.
Стадія відторгнення, коли все чужи і люди не такі, може тривати довго. Мені допомагала думка, що влни вдома, це їхня країна і культура і я мая бути гнучкою, яезо не хочу весь час псіхувати, бо все не таке
Тримайтеся.
irenika 1 октября 2024, 15:58
В принципі реально, знайома вже працює там в музичній школі викладачем. Але на це пішло, звичайно, майже 10 років від приїзду
Iolanta 1 октября 2024, 16:05 1
Ну, так навряд чи вона не вивчила мову за 10 років
irenika 1 октября 2024, 16:14 1
Вже вивчила, звичайно. Але було важко
Lydmila408 1 октября 2024, 09:03 1
Наші в Данії нормально живуть.
А ось другі родичі з маленькою дитиною після 2 -ох років в Польщі повернулись в Покровськ.Тьфу тьфу вже в Тернопіль переїхали..
Їм в Польща не зашла зовсім.
juliytut 1 октября 2024, 09:05
В мене знайома в Харків вернулася з Польщі, каже не можу там.
Lydmila408 1 октября 2024, 09:14
Наші теж нили нили і в червні повернулись в Покровськ.
Ми були в шоці.
4 роки дитині.
Слава Богу вже поїхали звідти.
А в Данії все нормально..Вже і бабушку з Покровська забрали туди.
irenika 1 октября 2024, 09:21 3
Тримайтесь, більше нічого не можу додати.
Знайома ще кілька років тому заміж за німця вийшла. Мову вчила ще до переїзду, з житлом ясно що проблем не було, і його зп теж так-сяк вистачало.. Каже, що в перший рік ридала просто щодня(( Через рік стало легше. Головне - вчити мову, щоб розуміти людей. Ну і дещо в їхньому способі життя нам не зрозуміти :crazy_face:
Emma____ 1 октября 2024, 09:43 7
Були в Польші з початку війни. Адаптувалися швидко і я і діти. Школа під домом, взяли одразу. Мову вивчили швидко. Жили нормально, нарікань немає. Повернулися додому в Київ бо тут вже більш меньш і чоловік теж тут, а сімя на відстані це не сімя
Комментарий удалён
Комментарий удалён
GlamKid 1 октября 2024, 10:08 2
А Ви працюєте? Можливо, чоловік не сильно хоче влаштовуватись
Комментарий удалён
GlamKid 1 октября 2024, 12:50
Зрозуміло
Chuchasonya 1 октября 2024, 10:10 13
Скрізь гарно де нас немає. Без знання мови ви в жодній краіні не знайдете гарну роботу. Прибиральниця- це максимум. Ви обрали одну з найскладніших краін. Добре лише тим, хто має гроші і гарних знайомих (родичів) там. Всі інші, як правило, повертаються.
Виплати...Ну почекайте. Вони вже третій рік виплачують , скільки ж можна? Розумієте, якби приймали лише із зон бойових дій, тоді діло одне, але ж наші поперли на радощах туди звідусіль. Там тільки із Західноі певно 50% потікали від війни, живуть на виплати, а своі будинки здають за бешені гроші украінцям... Знаю що говорю, була там, з ким не спілкуєшся- в усіх то діти, то сестри з братами в Польщі, Німеччині, Чехіі...От не можуть платники податків Європи кормити усіх. Тому лише знання мови і пошук роботи. Це вкрай складно, але реально.
До речі, в Чехіі наших дуже багато, в кожному магазині Праги є обовязково , як мінімум 1 украінець, а то і більше. Наші скрізь. Вже відчуваєш себе в Украіні, бо скрізь чути наших, до війни такого і близько не було. Мова набагато легша. Можливо вам подумати в сторону іншоі краіни?
А стосовно медицини... Моій подрузі у Парижі призначили для дитини з ротовірусом колу і банан. Але цю ж саму подругу в Парижі вилікували від раку у 4 стадіі. Чоловік мій теж в Чехіі отримав травму хребта, то зробили операцію і через 2 дні вже виписали. Операція усспішна, все дуже добре зробили. Тобто, не все так там погано з медициною, як може здатися на перший погляд. Але ж в Німеччині треба місяцями чекати, аби потрапити до спеціаліста. Ми до цього не звикли, а вони вважають це нормою.
Висновок один: якщо ви виіхали із ціллю емігрувати, то треба вчити мову і шукати роботу, сподіваючись лише на власні сили. Якщо на час війни і плануєте повернутися додому- я би іхала у іншу краіну, більш прийнятну до нашого менталітету. Ну ще є третій варіант- життя в Украіні триває. Є міста які більш-менш спокійні. Люди, які приіхали , наприклад, до нашого міста із Покровська- дуще щасливі і взагалі не збираються нікуди іхати. Це мій особистий приклад, бо люди арендують наше житло.
irenika 6 октября 2024, 11:27
Майже з усім погоджусь.
Єдине - серед них теж люди різні. Розумні розуміють, що не всі такі, і не всі хочуть тільки виплат. Але дисонанс справді є((
Nothing 6 октября 2024, 11:33
Згідна
optsale 6 октября 2024, 11:42 2
Так, я тому й пишу, що є різні люди, це факт. Але "кружите меня, кружите" це ж не з нашої подачі пішло, але ця концепція спрацювала на ура.
Хтось встояв, хтось злакомився і пішов у відрив.
Проте, 3 рік як не як. Гості - це тиждень,ну два. Три роки- це уже не гості, а тягар.
Дивно, що люди цього не хочуть розуміти.
Комментарий удалён
neSanta 1 октября 2024, 10:14 29
За 2,5 года жизни здесь могу точно сказать, что Вам никто не должен и на блюдечке приносить не будет. Ваша жизнь здесь зависит только от Вас.
Поэтому за 9 месяцев язык хотя бы на уровень А2 Вы должны были выучить самостоятельно, это не сложно при желании, возможностей куча и Вам легче.
Квартира… не надо хранить отказы, зачем они Вам? Думать какие все негодяи? Уже после 5-10 отказа надо было сесть и подумать: а что я делаю не так? Пошуршите по чатам, спросите как составляли письма те, кому удалось снять жилье, какие есть особенности поиска в вашем городе, включите платную функцию на иммоскаут, загрузите Schufa в профиль, активно пользуйтесь при составлении писем чатом GPT. 180 отказов это дохренища, что-то идет не так.
Медицина. Если Вам реально плохо, Вам помогут. А если верить в корвалмент и ждать назначения 100500 ненужных препаратов как дома, то да тут не по адресу явно.
Выплаты. Спасибо что они есть, и немаленькие. Да, с бумагами надо повозиться. Но тем не менее, курсы, жилье, страхование и кучу всего оплачивают. Вам надо лишь поднять жопку, заполнить, съездить и отдать. Да, напомнить о себе в сотый раз. Есть другой вариант- идите работать, не зависьте от ДЦ. Работы валом и никакой социаламт о Вас не забудет, что заработали, то Ваше.
«Я знала , що ми кращі, але нам не дають бути кращими, бо заздрять та бояться!!!! Тепер я в цьому впевнена на всі» - тут смешно ))) кто Вас боится? Что Вы сделали для интеграции и чтобы не зависеть от выплат? Любят тут тех, кто не ноет, а учится и работает. Возможности дают, главное сказать об этом.
Короче, нытье в сторону, хвост пистолетом, думайте как исправить ситуацию, ищите жилье, работу, курсы. Все это можно делать параллельно. Да, сложно. Но реально.
Я к этой стране не привыкла, и не смогу тут чувствовать себя как дома. И накрывает тоска от того, что буду тут жить как в гостях наверное всю жизнь. Но ехать домой чтобы не дай боже детей хоронить, точно нет. Ради них я здесь, они не слышат бомбежки и тревоги, учатся. Тут для них есть перспективы, в отличие от дома. А к остальному можно привыкнуть.
Nothing 4 октября 2024, 13:09 1
Я не знаю, як в Німеччині чи інших країнах Європи. Я знаю,як в Польщі. Польща не надає тимчасовий прихисток українцям котрі вже отримували його в інших країнах Європи. Але дозволяє легально знаходитися на своїй території допоки діє закон про надання тимчасового захисту українцям.Можна жити,працювати і навчатися.Але мед.страхування або купуй приватно або працюй і сплачуй податок на здоров'я.
Marys 4 октября 2024, 18:32 1
Інші країни не надають право на работу без оформленого прихистку чи робочої візи. Легально можна жити тільки поки в тебе є дні безвізу, потім ти вже нелегал. Викинути з країни тебе не намагаються, але й проблем набагато більше.
Nothing 4 октября 2024, 20:52 1
Надають.Польща точно. І якщо влаштуватися на роботу, отримувати хоча б мінімальну зарплату, то можна подаватися на карту часового побиту,яка надає право на легальне проживання протягом 3 років, мед.страховку,навчання працю і перетин кордону з іншими країнами Європи.
ChildrensPlace 1 октября 2024, 10:16 9
Мы в Словакии уже больше двух лет! Тяжело только мне наверное! Супруг в командировках постоянно ему не особо нужно интегрироваться, малой счастлив! Говорит жизнь заиграла другими красками как переехали :rofl::rofl::rofl:Хотя мы и в Харькове жили не плохо. Язык не очень сложный, но я буду учить уже 3 раз. Так уровень А1 есть и начальный А2 беседу могу поддержать со словаками но этого мало. Работа только на заводах как повезет кто-то пристроиться будет легко кому то не очень! Цены за два года выросли очень, жилье очень дорогое причем тоже селят каждому по комнате! Редко можно снять однушку на 3 или 4-х. Медецина как и везде печаль. Я теперь поняла почему многие словаки беззубые:crazy_face::crazy_face::crazy_face:у них не парятся с лечением сразу вырывают. Спасают ситуацию украинские врачи но цена консультации часто от 50 € и это без анализов. Сервис на все просто ужасный, люди ленивые и никуда не спешат от слова совсем. Мы уже 10 лет путешествуем и точно знаю что Украина до войны самая лучшая страна в мире.
Grsvetlana1967 1 октября 2024, 10:27 5
В мене донька рік прожила разом із своїм сином і свекрами в Нідерландах. Повернулася додому,в Харків,до чоловіка. Було важко? Так , важко!!! Онук ходив до школи,вона працювала на складі. Звичайно,що потрібно вчити мову і шукати роботу. Потрібно пам'ятати,що це ви до них приїхали, а в них інші звички,мінталитет,мова. Вони не зобов'язані вас утримувати третій рік.
il_sole 1 октября 2024, 10:38 5
Живемо у Німеччині вже 2 рік. Ви знаєте, мені загалом подобається. Нещодавно отримала підтвердження мовного рівню В2. Це при тому, що до того, як я потрапила у Німеччину, моє знання німецької було на рівні «Айнс, цвай, драй Поліцай» :joy:
Так, є недоліки з бюрократією та медициною, але адаптуватися можна до всього. Для мене це краще і спокійніше, ніж сидіти в очікуванні і боятися, куди ж на цей раз прилетить :(
il_sole 1 октября 2024, 14:52
Ми це - дитина, чоловік і я. Чоловік офіційно працює з самого початку. Я займалася волонтерством, вивченням мови, налагодженням зв’язків. Дитина майже 8 років (на той момент) через 2 тижні пішла до школи.
Якщо ми були зайняті, то тут як раз табір був у нагоді. Більше ніж половина людей у цьому таборі, це - українці. То ж ми одне одному допомагали, якщо треба було «посидіти» з дітьми. Ну тобто діти гралися на подвір’ї, а дорослі просто наглядали.
il_sole 1 октября 2024, 14:53 2
Ще дуже допомагала і досі допомагає місцева церква. Вони організували кілька гуртків для українских дітей, тож іноді з ними там теж можна було залишити дитину.
Olala13 1 октября 2024, 22:40 5
Буває по-різному ,нижче ви пишете що ви з чоловіком , тут і розмовляти немає за що
Justyna 1 октября 2024, 11:01
Спочатку жила думками, що ще трошки і повернемось. Далі прийшло розуміння, що найближчим часом точно ні. І стало легше.
R9bina 1 октября 2024, 11:21
Співчуваю. Бажаю знайти вже оренду, тоді не буде таких проблем із соцжитлом і переїздами. Ми шукали квартиру через фірми, що цим займаються, це простіше, бо у такої фірми зразу декілька будинків під здачу, вони знайомі з тарифами джобцентрі і зразу можуть підказати чи є в них житло, де можна з тваринами. Ми теж в Німеччині, але збираємось повертатися. Та в мене свої причини, а пристосуватись я до всього можу.
Zaina 1 октября 2024, 12:05 18
Я хочу тоже высказать свое мнение и готова, чтобы закидали тапками:)) Автор, уж извините, но Ваш пост- это нытье. Нельзя расчитывать на плюшки заграницей, хотя многие так и живут, кому как повезет. Язык, как Вам и сказали- ключ ко всему, а Вам он не подходит, как понимаю. Если там там так плохо-возвращайтесь, есть а Украине возможности на Западной Украине. Куча работы есть.
Медицина: да, бюракратия, бумажки, ждать термина долго, но если надо, то сразу помогают. У подруги, например, диагноз рак матки на ранней стадии- мгновенно сделали операции, дали инвалидность, отправили на 2 месяца бесплатно на воды,спа,....санаторий типа, а она еще не довольна была питанием. Мы все с Марса что-ли? Кому и за что надо платить? Да..война, они помогли, а дальше вы сами, как говорят. Приехали, так будьте добры, хоть в уборщики, если не можете другое в этой стране, либо возвращайтесь. А вот это...жить под под бомбами на третий год войны уже не проходит.
Zaina 2 октября 2024, 07:15 1
Там, де подруга...вона розповідає, що можно вільно потрапити до лікаря з дуже проблемную хворобою. Ви стільки часу чекаєте аналізів....кошмар?:(((( Запитаю сьогодні, як у неї було. Вам бажаю здоров'я, щоб все було добре.
Esteer 2 октября 2024, 18:58 1
У меня подруга в Барселоне уже лет 16 живёт.Говорит пошла к врачу,типа тут колет,там..А врач говорит..Праздники сейчас начнутся.. Иди танцуй...Молодая разнылась...Танец все снимет)))Но она там балдеет жить...Всегда говорит свою страну я нашла..Помирать есть где)))
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Olala13 1 октября 2024, 13:26 6
Все що ви написали то мала частина реальності , в Німечені треба мати як і в Україні свата брата кума , багатьом дали норм житло з першого дня , а інші по 2 року живуть в різних смітниках . З лікарями взагалі не зрозуміло нащо та страхова , дитині нічого навіть не виписують , не те що дорослому . Довгого можна розповідати . За арабів котрі ріжуть людей серед біло дня
tina_1983 1 октября 2024, 21:17
+++
juliytut 2 октября 2024, 10:03
Так 1000 відсотків правда.
Комментарий удалён
Oksana_S 2 октября 2024, 10:34 5
Я вас читаю і не розумію, чого ви від Німеччини хочете.
Комментарий удалён
Комментарий удалён
Zaina 1 октября 2024, 13:48 1
Я робила тему про адаптапцію закордом 1.5 роки тому. Можливо зараз інші реалії.
https://kashalot.com/club/post-73837977/
Gogo_Sikvaruli 2 октября 2024, 13:21
Я живу здесь и ребёнок ходит в эколь примейр, есть английский. С колледжа начинается ещё и испанский. Со мной начинают говорить по английски все, внешность славянская переходят на френч когда убеждаются что я хорошо говорю. Это парижский регион,
Unitra 2 октября 2024, 23:39
Английский учат с 6 лет. С 11 добавляют второй иностранный. Чаще всего немецкий или испанский. В старшей школе, с 14 лет можно и взять третий язык. Но тут дело в качестве обучения. Они не парятся ни о чем. Поэтому языки хорошо знают либо те, кому действительно интересно, либо те, кого родители контролируют.
Esteer 3 октября 2024, 08:10
Сейчас увы молодёжь вообще учить языки не хочет.Сейчас Тик ток,инстаграм..И прочее зло..Мы в 13 странах работали,и часто знают свои диалекты и больше ничего(