Дівчулі, давайте поговоримо.
Я з Києва, маю можливість поїхати але чомусь не хочу, не можу тут все кинути. І мама їхати нікуди не хоче, а вона одна, залишити не можу. І в вікнах навпроти у багатьох світиться, а це як вогники оптимізму.
В усіх групах тільки і розмов про "виїхати", а є такі хто не хоче, не питаю про "не може", а саме не хоче нікуди їхати зі свого міста і буде вдома?
bondar_vv 4 марта 2022, 18:50 1
Я не хотіла....до сьогоднішнього ранку....
Тепер хочу...але чекаю поки сестра збереться....
bondar_vv 4 марта 2022, 20:36
А до нас 4 ракети прилетіло 24 числа....і ще 3 через 4 дні. Не буду писати куди саме. ПВО в місті не має. А від гулу сирен скоро збтжеволію. Я не планую за кордон...Але хочу дітей вивезти блище до кордону....Боюся.. бо якщо таки наважимось, то їхатиму сама без чоловіка з сестрою та 2 дітьми. 10 років та 1.5 роки.
DvornikS 4 марта 2022, 20:43 5
Це вже не сама!
Сестра дiтки
Все буде добре
bondar_vv 4 марта 2022, 20:44
Сама за кермом.... та варіантів не має.
anastasia_n 4 марта 2022, 18:53 10
Я буду дома , не хочу никуда ехать
Hungary2705 4 марта 2022, 18:56 2
Мої дівчата, категорично проти виїзду.
Старокостянтинів бомбили, полякались, але сказали, що не поїдуть нікуди.
Innet55 4 марта 2022, 18:58 1
Не хочу, но если с ребёнком случиться горе, я себе этого не прощу. поэтому сегодня я думаю о том, чтобы уехать, но не за границу.
Lynxx 4 марта 2022, 19:34 3
Я не хотела, но старшая дочь меня дожала именно этими словами. Младшие не могут защититься, они полностью зависят от мамы.
svetochek 4 марта 2022, 22:42
В мене таж сама ситуація(( старша "дожала" (( Дуже боюсь за меншу.. Планую вивіз..
olgabartez 4 марта 2022, 19:00 6
І ми нікуди не хочемо, це наша земля, сюди ще від царського режиму тікали мої предки, тут народились мої батьки, я і мої діти. Це наша земля!
Smekalka 4 марта 2022, 19:00 7
Киев, тоже никуда не хочу. И вроде есть куда, если будет совсем грустно. Но не хочу ехать в никуда.
SunInna 4 марта 2022, 21:58
Тоже не хочу в никуда
klausS 4 марта 2022, 19:06 11
Киев, дома. В коридоре, но все вместе. Как лагере)))
Да, бывает как накатывает... Но потом попускает.
SunInna 4 марта 2022, 21:57
Меня накрыло только раз, когда ракета попала в дом на Лобановского. Сейчас держусь и верю в хорошее сидя в коридоре))
Mytya 4 марта 2022, 19:22 5
Я тоже не хочу никуда ехать с родного дома.но боюсь за жизнь детей
kseopatra 4 марта 2022, 19:26 4
...я конечно не в Киеве, в Днепре. Пока спокойно, ехать никуда не хочу. Но если вдруг вражеские войска войдут в город, я беру ребенка и сажусь на первый поезд. Ждать, думать и размышлять не хочу.
Комментарий удалён
kseopatra 4 марта 2022, 23:30
...значит будем в бункере сидеть, не вижу сейчас никаких причин уезжать.
ksusha23 4 марта 2022, 19:28 2
Мої сестри не хочуть,,,, можливість є, але вони вірять що скоро війна закінчиться і все буде добре
ksusha23 4 марта 2022, 19:30
Я виїхала за 270 км тільки тому що повезла дітей,, кожного ранку прокидаюся з думкою щоб їхати назад на Київ, до рідного дому,, але сестри проти і тероризують мене що на мені відповідальність за дітей,, от і сижу в свекрухи,, а з нею ой як не просто:open_mouth::dash:
SunInna 4 марта 2022, 22:00
Якщо вже поїхали будьте там, а час покаже. Теж вірю що скоро все закінчиться на краще
Odessitka 4 марта 2022, 19:33 6
Мы дома,муж не хочет уезжать,столько труда и сил потратили для того,чтоб купить свой угол,потом на ремонт и обстановку-оставляли копейки на пропитание-остальное на стройматериалы. И каждый свободный час ,муж шел на квартиру и своими руками из убитого жилья-сделал уютное гнёздышко. Я вроде настроена бежать,но ..пока ждём.
ksusha23 4 марта 2022, 19:35 3
Мы тоже с мужем дом по кирпичику 18 лет складывали, ,, но чесно, в такой ситуации кардинально изменились ценности...
mamaEsenii 4 марта 2022, 19:34 5
ми дома і є можливість на західну,там рідня,але не тікатиму,не можу і не маю права,напевно ми ще в Дніпрі не лякані,тому поки що патриотизм перемагає страх
albish 4 марта 2022, 19:49
Как хорошо сказано
mamaEsenii 5 марта 2022, 16:28
Дякую)..нам таких багато
AnnaNevi 4 марта 2022, 20:03 3
Я не хочу їхати. Завжди прислуховуюсь до себе, під різними емоціями є глибинна впевненість, і спокій. Коли проревусь, коли випускаю поверхневі почуття відчаю, заземлююсь даю собі тепло, піклування, відкладаю телефон,страх відступає.
Я залишаюсь. Ми гуртуємось з сусідами, ділимось тим що маємо, мої батьки в Києві, мені так правильно.
SunInna 4 марта 2022, 22:04 2
І от мене гріє думка, що в будинку залишились люди, правда тритина, але ж залишились. І багато з малими дітками. Ми теж згуртувались і підтримуємо онтн одного.
Alisha 4 марта 2022, 20:09 3
Я в Києві. Є можливість поїхати але без батьків. Не можу. Навкруги бахкає, але мені вдома вкупі спокійно. Десь глибоко всередині щось каже лишатись. В мене серце розірветься якщо я поїду.
Dimon2005 4 марта 2022, 20:36 1
Я тоже долго думала и решила сегодня что я больше так не могу+ до давила мужа . Завтра будем уезжать.
SunInna 4 марта 2022, 22:08 2
Кожне рішення правильне
Anna354 4 марта 2022, 21:36 1
Мы дома, меня уже начинают бесить вопросы собираемся ли мы уезжать. Все, кто уехал, или не работали, или работали не официально. Мне же надо будет увольняться. То пока в городе спокойно, сидим здесь
IraLr 5 марта 2022, 17:51 1
Наверное, ещё и зависит от работы. Не выйдет гос служащий - никто не заметит особо. А вот магазины, аптеки, транспорт и подобные сферы очень важны.
Anna354 5 марта 2022, 20:24
Это само собой. Меня перевели на удалёнку, но нужно постоянно быть на связи. Подруга работает в собесе, тоже не может бросить работу.
Anna354 5 марта 2022, 20:26
Да, у нас относительно спокойно, только в первый день воинскую часть бомбили. Но видела видео с вокзала, очень много людей уезжает
Комментарий удалён
SunInna 4 марта 2022, 23:02 2
Ви сильні! Тримайтеся
Liliya_Pesok 4 марта 2022, 23:41 1
и я не хочу уезжать. из нашего ЖК из 800 квартир осталось примерно 150 не более... так примерно везде. После вчерашнего отчаянья в словах Зеленского меня накрыло. Но ехать, дорога тяжелая, мы вдвоем с ребенком, после ковида,как в небольшую сумку взять все необходимое? куда ехать? надолго ли ? ну и наши западные партнеры сегодня добавили пессимизма... Как то надо брать себя в руки ...
SunInna 5 марта 2022, 12:35 2
От і я не розумію як поїхати просто в нікуди. На скіль все затягнеться? Починати там заново жити чи чекати, а скільки чекати? А як повертатися і чи повертатися взагалі? Якщо все скласти до купи от і не хочеться нікуди їхати.
LENA73za 5 марта 2022, 06:33 8
Мы не уезжаем,наверное я немного чекнутая)))(это из слов мужа),т.к не могу морально бросить работу-аптека,людям нужна помощь,если все выедут,кто тогда теробороне медикаменты отпускать будет,да и жизнь не останавливается и детки болеют,и сердечники,да,что там говорить у многих разные поблемы10день без отдыха.Самое радостное,это вечером дочку и мужа обняла-вот это круто,день продержались.
SunInna 5 марта 2022, 12:41 3
Ви не чокнута, а справжня молодчинка якщо встигаєте думати за когось ще! Сили вам і терпіння
IraLr 5 марта 2022, 17:52 1
Спасибо вам за позицию и мужество.
IkaSmile 5 марта 2022, 08:35
Ми теж вдома, кожного дня родичі дзвонять з Іспанії і Канади їхати до них, жити є де, робота в моїй сфері є , мови знаю , колеги по роботі з Польщі теж пропонують роботу, житло, школу, перший день думала виїхати , доїхала до кордону і вернулась додому , не можу залишити чоловіка, батьків
Чоловік день і ніч просить щоб виїхала шо цому так спокійніше буде (
SunInna 5 марта 2022, 18:52 1
Які в нас таки сильні жінки! І я не можу кинути маму і домівку, тут все своє, рідне.
IkaSmile 5 марта 2022, 19:47
На даний момент багато чого тримає нас тут