https://kashalot.com/club/post-4047337/ частина 1
Частина 2
Відкрила двері і на мене закричали відразу 3 лікарі, які сиділи на дивані і мріяли спокійно суботу пережити. Виявилось вони подумали що я в колготах, а то були мої бинти. Ще була одна особливість у нашого пологового, не можна перебувати і своєму халаті, а видавали такий непотріб що всі були схожі на біженців. Халати були без ґудзиків і ми мусили підв*язуватись бинтами. Уявляєте картинку. На вулиці стемніло швидко. О 18.00 у мене відійшли води, я собі тихенько сопіла, але верещати і кричати не могла дозволити, ну така я. О 19.00, коли акушерки сіли пити чай я повз їх кімнату хотіла пройти в туалет і тут за їх фразами я зрозуміла що в туалет не треба йти і чай вони будуть пити пізніше. Пологи були стрімкі, і в 20.20 народився мій Сашко, хоч я не знала ще що він Сашко. Від якогось заспокійливого я відмовилась, Сашку поклали мені на живіт накрили нас ковдрою і пішли пити свій чай. А потім забрали моє сонце і мене перевели у кімнату післяпологову. Очей я за всю ніч не закрила ні на хвилину. Під вікном на дереві сидів сич і дивився на мене а я на нього. Вранці принесли Сашка, у нього були такі розумні очі, мені аж страшно стало. Я боялася що він щось скаже:). Чесно. А потім його забрали а я стала просити у дівчат закрутити кран, бо щось гуде, виявилось що гуде в голові і в мене температура, але то дурниця, минуло.
Дітей мотали у пелюшки, свої речі не дозволяли, мій почав їсти і какати після кожного годування, тому мені весь час не вистачало пелюшок, у дівчат були інші проблеми, у них не було молока, діти були голодні і плакали і не какали взагалі, мені перепадали пелюшки.
Примчали батьки і родичі, я їм передавала через віконце записки зі списками потрібного, а вони мені харчі. Були в цих списках і такі речі, як лампочка на 60 і патрон. Це щоб у туалеті можна було зробити світло, його там не було. Зате там були миші, персонал їх боявся і вони ходили у туалет в сусіднє відділення, а породіллі мусили ходити туди бо нам не можна виходити з відділення. Коли мені тато все це передав і я допросилася викликати електрика виявилось що там все складніше і світла не буде. А далі нам розповіли як користуватись туалетом з мишами, треба спочатку постукати дверима а потім їх відкрити і коли туди попаде світло з коридору – то миші розбігаються. Як Вам така ідея?
На третій день мені поміняли сорочку, треба було шоколадку дати, а я не знала, то я віддала санітарці 5 шт шоколаду і вона мені ще халат з ґудзиками знайшла. Оце вдача, правда?
Все було б весело, якби не одне, у мене шви не гоїлись і мені пеніцилін кололи, а у Сашка потім дисбактеріоз почався, а потім атопічний дерматит, але ми все потроху перемогли і пережили, а тих умов я не могла забути довго і тому різниця між моїми дітками 13 років.
А на ще одну дитинку мене сестричка заманила. Мені було вже 37, я ходила гуляти з її донечкою, вона така маленька і цікава дитинка і я відчула що я почувась гарно, здорова, чому б і ні? Так у нас з*явився Рома. Але це вже зовсім інша історія. У мене на той час була одна проблемка, міома, але її видалили під час пологів і все у нас добре.
Написала я це все для тих хто часто жаліється на погані умови в пологових будинках, на погане відношення до жінок, все забувається з часом а дітки залишаються і радують нас.
Galina77 14 августа 2016, 00:51
Навеяла ваша история.Часто вспоминая свои роды 20 лет назад в далеком 1996 году и тоже миома решилась на повтор только через 19 лeт.У нас тоже не было душа, но каждый день нас поливали из чайника на гинекологическом кресле и мазали зеленкой.Детки были не с мамами нам приносили их только на кормление, а мой сынуля в это время сладко спал и не хотел питить из маминых двух бидонов молоко.
NathaliaYa 14 августа 2016, 00:56
все знайомо, але нам принесли діток наступного дня і все, робіть що хочете
Galina77 14 августа 2016, 01:19
У вас было по-новому ведь столица, а у нас по старинке в Житомирской области, хотя как вспомню как медсестра старалась деток быстро разнести, носила по двое, шла очень быстро, а потом в дверном проеме очень быстро поворачивалась боком и у нас у всех замирало серце.В 2015 рожала на Красном Хуторе и мой малыш сразу был со мной и муж был почти на родах и бабушки приходили проведать, но я почти не спала сынишка был очень беспокойный, поэтому очень чувмтвовалась разница, когда ребенок сразу с тобой и когда приносят только на кормление и есть возможность немного отдохнуть
Beata 14 августа 2016, 12:09
И меня поливали на кресле и мазали зеленкой,бр-р-р. И трусы не разрешаи одевать, тряпочки вообще нечто!!!! А почему трусы нельзя одевать? Дочку родила в 2011 это комфорт))))
anges_Marquis 14 августа 2016, 00:52
Смешно им, а я вот месяц назад в таких условиях побывала, и даже хуже, все думаю об этом пост написать, но не пишу, потому что это в России было, чтобы шумиху не поднимать. Но я в шоке. 21 век, а я так встряла. Это были самые ужасные 5 суток:(
NathaliaYa 14 августа 2016, 00:57
все забудеться, головне здоров"я Ваше і дитини
Semijul 14 августа 2016, 00:53
Спасибо за рассказ!
Я и отсутствие воды и трусов пережила, но самый кошмарный факт для меня был - это то,что ребенок был не со мной, то что я его видела 15 минут каждые три часа, то что целую неделю я видела только его лицо, то что я слышала как ребенок разрывается от плача в детской, а меня не пускали туда и ребенка не давали, потому что не время! Ребенка мне принесли через сутки после родов!
anges_Marquis 14 августа 2016, 01:01
Нам не приносили ночью, в 23.30 и в 6 утра.
anges_Marquis 14 августа 2016, 01:01
2016 это я уже сплю одним глазом;) хороший рассказ, добрый все-равно получился, спасибо автору
NathaliaYa 14 августа 2016, 01:03
а, ну да, постанови там якісь, годувати через 3 години і нічна перерва 6 годин, дурня повна, ая прийшла і вдома так і робила, всі нервові, дитина голодна, а я 3 години чекаю
nata__ 14 августа 2016, 01:05
Дуже гарно написали!!
Tanya_mother_Sasha 14 августа 2016, 01:08
anges_Marquis, я бы с удовольствием прочитала ваш рассказ, если бы о политике ни слова. И чтоб максимально не предвзято. Если все же решитесь написать, позовите прочесть. Обещаю не комментировать, может уточняющие вопросы, максимум.
Familia 14 августа 2016, 09:05
Так зараз все трактують, як політику(((.
Але якщо, наважиться написати - то я на черзі теж.
Habibi_Nanusya 14 августа 2016, 12:21
++
AlisAlla 15 августа 2016, 11:53
+++
Sophia_125 14 августа 2016, 01:29 1
тепер я знаю точно, що мені не треба писати про сої перші пологи. можна бавати лінк на Вас))) все один в один, крім мишей. а ще мене після пологів зашили, а то була ніч, і забули у родзалі мерзнути. я там трусилась пару годин і пішла сама в палату. а до того забули в передпологовій, звідти я тоже прийшла сама, коли вже не було тримати сил випадаючу дитину. не кричала, бо було не зрчно портивожити людей, а вона думали, що я сплю))) Ви гіпнотизували сича, а сусідку по ліжку)))
Inna75 14 августа 2016, 10:19
И я к вам)) теж народжувала в90 х, Мишей не було, але все такеж саме, пiсля таких пологiв, iншi здавалися казкою! Заради дитини, можна все стерпiти)))
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:24
стерпіти можна, але ж можна якось по другому все організувати? Чому люди в пологових (персонал) такі черстві, там же жінки в основному? Я просто не розумію чого не хочуть зробити краще. Хоча б без мишей і з світлом, а про душ можна мріяти
Inna75 14 августа 2016, 10:33
Ну, от бачите, не тiльки у Вас так було, багато людей того часу пишет, шо так само, може час такий був, а може люди були беззахиснi, от i вiдношення также було, хоча були i чуйнi медсестри..не знаю чого так було, в моему випадку в туалетi теж не було свiтла, брудно було, душ це взагали нiхто про таке не чув, баночками митися ходили..))
Elena11 14 августа 2016, 08:22 1
Веселый рассказ)) Хорошо написали))
Меня в роддоме, очень веселило когда нас, в послеродовом отделении, сгоняли всех коридор, ставили в ряд, включали лампу напротив и заставляли достать сиськи. Мы, вот так, с ними наружу, стояли несколько минут и ржали)) Это было в 2007 году.
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:15
концлагер нагадує
Ksushka 14 августа 2016, 08:31 1
Прямо как роман прочитала Ваши две темы, спасибо Вам!!!! Вспомнила как сама старшенького рожала, но в 20 лет, все воспринимается проше, сейчас бы меня в те условия, наверное была бы в шоке, а вот почитала, вспомнила, даже ностальгия по тем эмоциям от роджения первенца. Спасибо Вам, давайте дружить?
Nata4ka 14 августа 2016, 09:17
Да уж... Вспомнила свое кесарево в 1997 году в ПАГе:( Это заведение- одно название... Все очень похоже на Ваши воспоналки:)
Комментарий удалён
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:46
мене аж трусонуло від "Женщины на спринцевание":)
Beata 14 августа 2016, 12:18
И меня)))
anges_Marquis 14 августа 2016, 12:20
Когда я слышала, женщины в процедурную, думала, может, и лучше, что у меня было кс.
Mamzelka 14 августа 2016, 09:35
Дуже цікава історія )))) А який це був рік ?
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:44
от і я була вирішила що все, але пам"ять погане все стерла:)
Mamzelka 14 августа 2016, 10:49
Мама мене народжувала у 1971, дуже важко, бідолашна, 3 дні її вимучили, порвалася бідна геть де тіки можна, сказала, моя дочка че рез це пекло, проходити не буде.
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:53
моя мене в 73 і теж дуже тяжко, тому я одна дитина у батьків)
Yulia_Yank 14 августа 2016, 09:56
Дружимо?
Жахіття і зараз є в роддомах але хоть не такі)
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:45 1
дружимо)
doctorNatik 14 августа 2016, 09:56
Прочитала на одном дыхании , очень понравилось про сыча! Чувствуется , что вы добрый человек !
А жалобы будут всегда , человек быстро привыкает , к хорошему
NathaliaYa 14 августа 2016, 10:17
дякую)
Beata 14 августа 2016, 12:19
Дружим?)
NathaliaYa 14 августа 2016, 15:22
так)
Allohka 14 августа 2016, 14:58
Дякую за цікаву розповідь!!!Згадала свої пологи 14 років тому.У нас також у пологовому миші були(відкрила одного разу холодильник, а на моєму маслі миша сидить, думала,що народжу одразу).Я чоловіку на аркуші А4 писала чорним маркером, а він мені махав головою (лежала на другому поверсі, а в середену не пускали). А коли три роки назад народився наш меньшенький, доречі Сашко, було набагато ліпше.... А головне пускали чоловіка!!!
Дружимо!
NathaliaYa 14 августа 2016, 15:22
Дружу)
Katusha 14 августа 2016, 19:44
Спасибо за историю, очень душевно)
NathaliaYa 14 августа 2016, 19:57
дякую)
natasha1234 14 августа 2016, 22:56
Дякую за історію, дуже душевно,взяло за душу,я ніби книгу читала )Давайте дружити)
NathaliaYa 15 августа 2016, 08:58
давайте)
Alya_analogi_Duplo 15 августа 2016, 01:33
Здоровская история))) Мне тетечка-подружка рассказывала про эти халаты и про панцирные кровати с погнутыми быльцами в предродовой.... Про разодранные на груди казенные ночнушки... ужас...
туалет с мышами меня вообще снес.... хоть понимаю, что все это реалии тех дней... но понимаю, что и отремонтировать свет и вытравить мышей в гинекологии могли бы уж.... дать это бы почитать тем, кто хотел бы снова в совеЦкий союз...
NathaliaYa 15 августа 2016, 08:59
про ліжка я забула написати, сітки розтягнуті до підлоги)
Anna_13 15 августа 2016, 10:22
Наташа, вы так душевно и приятно описали все ужасы и неудобства, которые были вокруг вас тогда, что я их восприняла с улыбкой.
кровати с сеткой - в больницах до сих пор они есть.((( но есть Медсестры, которые входят в положение и досточку бегают ищут, что б ты не проваливался. а я придумала еще один способ, правда руки себе в мозоли сделала - пружину одну сняла с петель и скрепила без неё - стало гораздо удобнее. там просто растянуты они. починить можно))))
NathaliaYa 15 августа 2016, 10:25
так, я згодна є медсестри які допомагають) дякую за приємні слова
Anna_13 15 августа 2016, 10:40
ВАМ СПАСИБО!