Інна.

Маленька донечка пoкійної не відходила від дoмoвини, постійно тихенько плакала.

«Тихенько, моя мама спить, бо її болить голівка, — просила хористів, котрі співали панaхиду, прикладаючи маленький пальчик до вуст.

— Як мама встане — будемо співати «Коровай». Дитина думала, що в неньки день народження, адже кругом багато квітів і горять свічки,та нaжаль це було стpашне горe.

                   *************************

Головні болі Інні дошкуляли постійно, але через клопоти з трьома дітьми та безперервну сільську працю жінка не могла викроїти час, аби поїхати до лікаря.

На це ж треба було півдня, а то й більше, бо мешкала в селі, віддаленому від райцентру. Заспокоювала себе, що нині у всіх щось болить, здорових людей немає, пила пігулки і терпіла. Коли одні знeболювальні препарати вже не допомагали — купувала інші, сильніші. Думала: засадить городи — і поїде на обстеження. Потім обіцяла собі, що пересапає все — і аж тоді матиме вільну часинку на себе.

Але після сапання з’являлася ще якась сезонна робота. Треба було згрібати сіно, молотити збіжжя, копати картоплю, жати кукурудзу рвати буряки… Треба було взяти в чоловіка гроші: на дорогу, на обстеження. Інна не любила цієї принизливої процедури. Навіть таблетки їй часто купувала мама.

— Їдь у поле без мене, — попросила якось Славка. — Я трошечки полежу — і прийду. Дуже голова болить, таблетку випила

— Вічно в тебе голова болить, — буркнув. — У всіх баби здорові, як кобили, а мене Бог якоюсь здохлячкою скарав. Он Надька сімдесятку розміняла, а робить — аж куфайка завертається. Ти ж від шлюбу слаба. І не видужуєш, і не вмираєш

Славко гримнув дверима, а Інна зайшлася плачем. За що ж він її так ненавидить? Чи ж винна вона, що хворіє? Усе ж по господарству робить, усе встигає. Ніхто не питає її, якими зусиллями. Тільки мама й діти часом пошкодують. Але й вони не знають, як страшно болить її голова! І товче у скронях, і в потилиці пече, і, здається, мозок закипає. Особливо на зміну погоди. Або як перевтомиться чи знервується

А приводів для нервування було достатньо. І підкидав їх здебільшого чоловік. Інна вийшла за старшого на десять років Славка з-за шкільної парти — і відразу впряглася до роботи. Він був добрим господарем, усе тягнув додому. Дружину сприймав як наймичку і матір своїх дітей — не більше. У їхній сім’ї так повелося, що Славко заробляв гроші, тримав їх у себе і видавав дружині, коли та просила. Мусила сказати, на що і скільки треба, а ще краще — написати список. Він уважно його вивчав, викреслював кілька пунктів, відраховував гроші й обов’язково нагадував, щоби принесла решту.

— Мені колготки нові треба, вже не маю в чому до церкви піти, — сказала якось Інна, помітивши, що чоловік викреслив зі списку покупок речі, призначені для дружини.

— Тепер такі часи пішли, що жінки до церкви в штанах ходять, — буркнув, як завжди. — Або купи собі одні грубі колготки, щоб не рвалися. Бо капронів на тебе на настарчиш…

— Але ж літо надворі… — спробувала заперечити Інна.

— То йди з голими литками! Тільки спідницю довшу візьми.

Мама все заспокоювала Інну, що Славко не скупий, а економний. Добре, що гроші додому приносить, а не пропиває, як інші чоловіки.

— Мамо, він мені на таблетки шкодує, — розплакалася Інна. — Йому було б простіше, якби я вмepла

— Що ти таке кажеш, доню! — злякалася мати. — В тебе діти малі, ти ще мусиш їх у люди вивести. Їдь до лікаря, прошу тебе, я дам тобі гроші. Дам, скільки треба. І на процедури, і на ліки Їдь, доню. Не заради себе — заради дітей. Ти ще така молода, тобі треба жити і радіти життю, а ти ж так мучишся

Того дня Інна склала список і, як зазвичай, показала його чоловікові.

— Їду в райцентр, — пояснила. — Піду до лікаря, а заодно куплю крупів, порошку прального, бо вже на викінченні. Колі треба кеди на фізкультуру — старі вже тиснуть. Мені потрібні прокладки і… колготки. Старі вже на пальцях зовсім протерлися, штопані-перештопані…

— А як колись жінки жили без прокладок?! — гримнув чоловік. — І з тими колготками ти мене вже замучила. Як протерлися на пальцях, то вдягни поверх шкарпетки. І лікарям не здумай хабарі роздавати! Не для того ми на Майдані мерзли…

— Хто мерз?! — не витерпіла Інна. — Ти?! Забув, як пошкодував банку смальцю, коли в церкві допомогу майданівцям збирали?

…Не дочекавшись ні відповіді, ні грошей, Інна позичила в матері кілька сотень гривень і поїхала до райцентру. Від лікаря вийшла в розпачі. Він радив якнайшвидше записатися на мaгнітно-рeзонансну томoграфію. Сказав, що її роблять лише в обласному центрі, й коштує це дослідження понад тисячу гривень

Інна вийшла з кабінету лікаря мовби в порожнечу. «Це кінець», — подумала. Чоловік ніколи не дасть їй грошей на це обстеження. А потім іще й на лікування треба буде… Як попросити? Що сказати? Він же не вірить її бoлю!

Приїхавши додому, Інна відразу лягла.

— Тебе знову голівка болить? — притулилася до мами Софійка, поклавши свою теплу долоньку до її чола. — Полежи, я з бабусею тихенько посиджу…

Прийшли зі школи Коля з Павликом. Старший зрадів новим кедам, а молодшим дітям матуся купила по парі шкарпеток. Аби не ображалися, що без обновок…

— А ти колготки собі купила? — поцікавився Миколка і, зрозумівши, що мамі знову не вистачило грошей, додав: — Як виросту, куплю тобі сто пар дорогих колготок. І все, що ти захочеш

Того дня Інна так і не підвелася з ліжка. Обцілувавши дітей, наобіймавшись із ними, наче відчувала, що востаннє, відправила їх готувати уроки, допомагати бабусі й тихо відійшла. Їй було всього 29 років. Коли закривали дoмoвuну, Славко витягнув із-під поли й поклав у ногах покiйної нові колготки. Потім жінки казали, що вибрав в магазині найдорожчі. Таких Інна за життя не мала.

Темы: Стосунки дорослих

141 комментарий

  • Alina79 18 ноября 2020, 21:08 32

    :sob::sob:

  • Establishment 18 ноября 2020, 21:10 59

    Сколько таких "экономных ". Пусть бы подавились этими "колготками ". Жен при жизни изводят а потом рыдают над гробом. ####

  • 5 комментариев
  • Aleanka 19 ноября 2020, 08:47

    @Establishment Еще как жалеют

  • natashap 19 ноября 2020, 12:35

    @Establishment +++++

  • Irina_Irina 19 ноября 2020, 14:16 2

    +++++ просто этот Славик приведет другую домработницу и все...

  • Kowwka 18 ноября 2020, 21:45 11

    Плачу. ....:sob::sob::sob::sob:

  • Yuliya_Y 18 ноября 2020, 21:51 6

    Славко- козел! У мене все

  • Fenix_2000 18 ноября 2020, 21:54 32

    Милые женщины, девушки. Все, кого тронула эта история и кто узнал в главной героине себя. Любите и берегите себя, не откладывайте на потом то, что надо сделать уже вчера. Жизнь слишком хрупкая и быстротечна я, боритесь за каждое ее мгновение. И не позволяйте себе быть жертвой, эту жертву никто не оценит. Всем крепкого здоровья!

  • Alinkamalinka 18 ноября 2020, 22:57 3

    Узнала в главной героине маму свою и бабулю:((

  • Margood 18 ноября 2020, 21:58 3

    К сожалению таких очень много. Вы даже не представляете себе как много таких Славко.

  • 3 комментария
  • Margood 19 ноября 2020, 05:38

    @Lalla Спасибо. Внешне для всех у нас все было отлично. Просто многие не видят проблем, женщины тоже.

  • Lalla 19 ноября 2020, 08:32

    @Lalla *Развелись

  • Zhanna85 19 ноября 2020, 15:02 4

    А ще більш шкода, що в нас багато таких Інн(. До сліз.

  • Liusia 18 ноября 2020, 22:04 7

    Плачу(

  • oksanagarbar 18 ноября 2020, 22:12 7

    Це страшно...

  • Lalla 18 ноября 2020, 22:15 5

    Читая растрогалась...

  • zorya 18 ноября 2020, 22:51 2

    Тоже увидела на фб час назад и успела пореветь(

  • Dominika77 18 ноября 2020, 23:04 4

    До слёз... Печальная правда... :cry:

  • Claire 18 ноября 2020, 23:07

    Який висновок?

  • Okksy 19 ноября 2020, 06:57 6

    Потрібно мати свої гроші, щоб не просити у чоловіка. Це як мінімум

  • Panda 19 ноября 2020, 08:38 11

    Вывод: себя надо уважать и ценить.
    А все остальное приложится.

  • Vladalitvin 19 ноября 2020, 16:35 1

    @Okksy Ага, вона у нього як раб пахала, і що ще й на роботу, і вона напевно і в декреті ще ж була.

  • lyalya 18 ноября 2020, 23:08 2

    Печально но правда...

  • panya 18 ноября 2020, 23:37 1

    Ну почему многие женщины все терпят!!! Душа плачет.

  • Olga_Gri 18 ноября 2020, 23:56 3

    Терпила какая-то...

  • Marusya 18 ноября 2020, 23:59 2

    Спасибо:cry:

  • dyspet4er 19 ноября 2020, 07:21 7

    Да откуда такие бабы берутся, и зачем мужу деньги отдавать, еще и рожают четверых

  • 37 комментариев
  • Irina_Irina 19 ноября 2020, 21:55

    @Irina_Irina Это ответ Оля ля

  • Olgitha 20 ноября 2020, 06:40 2

    @Leonella7 Я не была дурой малолетней. Просто так сложилось. Сначала были розовые очки.

  • Lilka 20 ноября 2020, 08:22

    @Olgitha Бесполезно, у нее своя волна)

  • Panda 19 ноября 2020, 08:37 5

    Рассказ печальный(
    Утрированно, конечно, но ох какое большое зерно правды в этом всем...
    Очень многие не задумываются о том, что мы все у себя в единственном экземпляре, и у семьи тоже, и что себя нужно беречь.
    Это менталитет, к сожалению, вечная экономия на себе( Я тоже иногда таким страдаю, но борюсь.
    Касательно мужчин, как позволяем - так к нам и относятся...
    И про Софийку еще очень трогательно, на этих моментах хотелось плакать... Но еще грустнее от того, что дети, эти чистые души - впитают это все и вырастут такими же(((

  • Julia2004 19 ноября 2020, 14:44

    К сожалению не утрировано

  • Vladalitvin 19 ноября 2020, 16:37

    Как раз мужики так и относятся, как к рабсиле. Ты ж дома, лежишь, спишь и т.д.

  • Olgitha 19 ноября 2020, 08:43 2

    У меня первый муж таким был. Отголоски до сих пор. Носки везде. Панический страх времён декрета.

  • 1 комментарий
  • Olgitha 19 ноября 2020, 11:39 1

    Нычки

  • Комментарий удалён

  • Halamanna 19 ноября 2020, 21:10 1

    Я тоже боюсь до ужаса.
    Когда речь заходит о теоретической возможности второй беременности, я в мыслях уже иду на аборт.
    Муж вроде есть и был, но как тяжело было без собственных денег.... Я как только начала работать сразу с перепугу несколько пар сапог, ботинок накупила.

  • Arika 19 ноября 2020, 09:31 1

    Плачу... Берегите себя девочки

1 2
Для комментирования нужно войти или зарегистрироваться

Вернуться в Клуб