Про "Ніхто нікому нічого не винен" стр. 4

Якщо хтось запитає чи повинні йому допомагати мама/папа, дідусь/бабуся та інші родичі, то Клумба починає вирувати і дружно скандувати "НІ" - самі собі народили, пожалійте батьків, дайте людям пожити-дожити, треба було думати.... і таке інше.

Сама на таке наткнулась. 

А тепер я розширу трошки цю тему через свою сім’ю. 

Зараз у мене є дідусь, мама і папа, мамина сестра - моя тьотя і її дочка. Ми всі підтримуємо хороші відносини, зізвонюємось майже кожного дня - я з мамою, вона з дідусем, дідусь з іншою дочкою, вона зі своєю. Така собі цепочка в різних варіаціях, всім передаємо привіт і не нав’язуємось і не набридаємо один одному.

Моя мама з сестрою були завжди рівними в сім’ї. Нікого ніколи не обділяли і не виділяли. Ми з сестрою одні діти в сім’ї, тому вся любов батьків була приділена тільки нам. Але бабуся з дідусем нас не розділяли, хоча зі мною бачились частіше і сестра жила без батька.

На дні народження нам дарували гроші в однакових сумах, на всі інші свята теж. Дідусь і бабуся завжди намагались допомогти мамі і тьоті, підтримували їх фінансово, особливо в кризу при розпаді союзу чи коли хтось хворів. І ніколи цим не попрікали.

Ми завжди їхали до них з подарунками, везли речі, які вони не могли собі купити чи жаліли на них грошей. Тобто частина грошей все-таки поверталась до них.

Зараз мої батьки допомагають мені. Не фінансово, тобто не купюрами. Купують малому речі, памперси.  Все те, що я не можу купити на 860грн.

В свій час (до декретної відпустки) я допомогала мамі - виплачувати кредит на ремонт, купувала їй одяг, косметику, була можливість допомогти канцтоварами (вона вчитель), тарила побутовою хімією. Знаю, що мама кожну копійку відкладає, економить на собі, тому завжди везу подарунки, як би не було важко.

Для нас це звично допомагати, не залишати в біді. Я знаю, що і дідусь, і мама, і папа завжди дадуть 100-500грн. 

Як ви думаєте, я зможу спокійно жити, якщо хтось із них в біді, захворів? Як зможе моя мама, наприклад, поїхати на курорт, знаючи, що в мене немає що їсти? Вона прилетить з торбою харчів. І буде плакати вночі, бо в мене щось болить, а вона не може забрати цей біль собі.

Я не уявляю іншого життя, інших стосунків у родині. Не уявляю, що хтось мене не підтримає чи вижене з порогу.

Так склалось, що в мене зараз дуже важкий період в житті. Мене намагаються підтримати всі. Це не означає, що я гребу гроші лопатою. Тьотя передала речі від племінника, папа накупляв іграшок малому, купив мені пальто і куртку (я не просила, мені просто його купили і принесли), мама мене відгодувувала кілька тижнів, дідусь приїхав, побачив правнука і дав 2000 грн. 

Для мене це звичні речі, так було все життя. Цитую маму - Ти моя дитина і я живу для тебе. Немає тебе - немає мого життя.

Це не значить, що вона принесла своє життя на алтар. В неї свої інтереси, бажання, вона не ходить зачуханкою, робить манікюри і фарбується в салоні))))

І я просто в упор не розумію чоловікових батьків. Таке враження, що його мені збагрили і глибоко при цьому видихнули. І ще активніше почали жаліти і допомагати старшому синові. В нього все добре, не хворіє) він просто улюбленець)

А от мій син, їм недовнук, серпом по відомому місці, бо не від того сина дочекались першого. І мене просто бісить їх вічне ниття як їм важко, немає грошей і все решта.

Я в них ніколи нічого не просила і не попрошу. Ми точно один одному "ніхто". Була от ситуація, коли чоловік шукав роботу і я платила штраф за нього. То його батьки сказали - продайте машину (яку купив мій батько). Але такої "політики партії" я не розумію і не зрозумію.

Тому вислів "Ніхто нікому нічого не винен" не про мою родину. І я щиро рада.

P.S.  Дівчата, не сваріться. Я не аналізую і не вимагаю у чоловікових батьків ніколи нічого. Просто дуже контрастно видно навіть саме відношення, інтонації в розмові. Я так само їм допомагаю, каюсь, не грошима, але купую речі, одяг, взуття (вони живуть в селі і там 1 магазин з космічними цінами, а їздити кудись вони не хочуть), так само возила хімію, і взагалі все, що попросять. І грошей ніколи за це не брала. У свекра було в нормі подзвонити і сказати - привезіть блок цигарок і спайку води.

Я писала про відношення, не тільки батьки мають все віддавати дітям чи випровадивши їх у доросле життя, перехреститись і забути. . Має бути ВЗАЄМОдопомога.