Мені 17. Я студентка першокурсниця Київського Національного університету ім.. Т. Г. Шевченка, чим страшенно пишаюся, адже не кожен може туди потрапити, та ще й на бюджет! Як завжди сиджу в трамваї № 3, і зранку повторюю реферат для семінару, нервуюсь страшенно, бо хочу мати гарний бал. За вікном минають зупинки, міняються пасажири, та мене хвилює лиш те, що я не зробила правильно абзаци… Та протягом цього часу мені здається, що хтось на мене дивиться, я нерішуче піднімаю очі і зустрічаюсь поглядом з очима кольору неба…Таких очей я ще ніколи не бачила в своєму житті( і то точно були не лінзи). Неподалік від мене,обпершись об кабіну водія трамвая стоїть хлопець, і тримаючи в руках книжку про механіку, дивиться мені прямо в очі. Я звісно, як скромна дівчинка, одразу відвела погляд, та дівоча цікавість перважила, і я вже не могла читати реферат. Я роздивлялася його… Хлопець був середнього зросту, русявий, повненької статури, такий собі пиріжечок, і мав дуже миле обличчя, таке дитяче, добре, просте. Наші очі знову зустрілися,я зашарілася, він посміхнувся дивлячись на мене, я посміхнулась йому, і більше не відводила погляд. Ще мить і ось він пробирається до мене, та тут оголошують зупинку « Політехнічний інститут» Він виходить, я проводжу його поглядом, потім видихаю, і повертаюсь очима до реферату, але не читається мені, повертаю очі, а він стоїть біля мого вікна, приклав долоню, я теж ніби уві сні торкаюсь через скло його руки, не відриваючи при цьому погляд від його просто неймовірно красивих очей, він посміхається…я теж.. трамвай від’їжджає… І більше я ніколи його не бачила…Зараз я одружена, в мене прекрасний чоловік якого я люблю вже 10 років, гарнюня донечка, маю все те, про що мріяла, Я Щаслива!!!!
Та часом коли я лягаю спати, його очі в моїй пам’яті не дають мені заснути!
Julka 22 марта 2016, 09:48
Така зворушлива історія...
Svitlana_ 22 марта 2016, 10:10
Думаю, що у багатьох хоча б раз у житті була така коротка, яскрава зустріч без продовження, коли спілкувалися красномовніше за будь-які слова... лише очима.
Але не варто жалкувати за минулим. Головне, що у Вас є сім'я, коханий чоловік. А ті сині очі нехай і далі час від часу зігрівають Вашу душу своїм теплим, приємним спогадом).
Mashka 22 марта 2016, 10:22
Тому що все як з фільма. Як кажуть "ідеальні відносини ті що не состоялись" (не згадаю як точно) ви його абсолютно не знаєте, може він з багатьма так фліртував і чим врізався в пам,ять, в кожного своя "фішка".
Madre86 22 марта 2016, 10:23
можливо й так:)
Lalka85 22 марта 2016, 15:12
це уривок із повісті?))) Дуже гарно написали
Madre86 22 марта 2016, 15:15
ні, це просто мої думки, мої спогади:)
Комментарий удалён