«Дякую, мамо» або 10 речей, про які мама ніколи не розповість

Наші мами - це найкращі приклади безкорисливої, співчутливої та відданої любові. Материнські почуття - поза часом і простором, не піддаються розуму і логіці - просто тому, що зрозуміти їх можна, тільки якщо ви самі батько чи мати, і ніяк інакше. «Дякую, мамо» або 10 речей, про які мама ніколи не розповість. Стаття про те, що наші мами ніколи не розповіли б нам. Але це не означає, що вони цього не відчували.

Вона плакала через ваc.

Часто. Вона плакала, коли дізналася, що вагітна. Вона плакала під час пологів. Плакала, коли вперше вас обняла. Плакала від щастя. Плакала, бо боялася і переживала за вас. Вона глибоко відчуває і розділяє з вами весь біль і все щастя у цьому житті, навіть коли ви не усвідомлюєте цього.

Вона все-таки хотіла той останній шматочок пирога.

Але, коли вона побачила, як ви, облизуючись, дивитесь на нього своїми величезними очима, вона просто не змогла з'їсти його. Вона знала, що стане набагато щасливішою, спостерігаючи за тим, як ви, задоволені, наминаєте його.

Їй було боляче.

Боляче, коли ви смикали її за волосся, хапали її своїми гострими нігтями, які неможливо було постригти. Боляче, коли вона годувала вас грудьми, а ви покусували її. Ви пошкодили їй ребра і живіт, коли вибиралися з її утроби. І ваш прихід в цей світ був пов'язаний для неї з важким болем.

Вона переживає за вас. Завжди.

З моменту зачаття вона зробила все, щоб захистити вас. Вона стала тією жінкою, яка хотіла сказати «ні», коли сусідська дівчина попросила потримати вас, і яка стиснулася в грудку, коли дівчинка все-таки взяла вас на руки. Її серце пропустило два удари, коли ви зробили свої перші кроки. Вона не спала, щоб переконатися, що ви повернулися додому в безпеці, і прокидалася раніше за всіх, щоб провести вас до школи. Вона була готова вирвати вас з лап поганого сну або нічного кошмару. Вона була поруч завжди, щоб переконатися, що ви в порядку.

Вона знає, що неідеальна.

Мама сама для себе найгірший критик. Вона знає всі свої недоліки й іноді ненавидить себе за них. Але найважче доводиться, коли справа стосується вас. Вона хотіла б бути досконалою матір'ю і все робити вірно - але вона людина, а тому здатна допускатися помилок. Напевно, вона все ще намагається пробачити собі їх. Всім серцем вона хоче повернутися в минуле і зробити щось по-іншому, але це неможливо. Тому будьте ласкаві до своєї мами і знайте, що вона зробила найкраще з того, що було можливо на той час.

Вона спостерігає за вами, поки ви спите.

Були ночі, коли, сидячи біля вашої ліжечка в 3:00, вона молилася, щоб ви нарешті заснули. Вона співала вам колискову, хоча сама ледь могла тримати очі відкритими. А коли ви нарешті засинали, вона лежала поруч з вами, і вся її сонливість зникала в ту саму мить, коли вона дивилася на ваше обличчя, відчуваючи безмежну любов, якій нестрашні біль та втома.

Вона носила вас набагато довше, ніж 9 місяців.

Вона була потрібна вам. Тому інших варіантів не залишалося. Вона навчилася тримати вас, поки прибирала квартиру, коли уривками вдавалося поїсти і навіть коли спала. Руки втомлювалися, а спина нестерпно боліла, але вона тримала вас, тому що ви хотіли бути ближче до неї. Вона притискала вас до себе, любила вас, цілувала і бавилася з вами. Ви відчували себе в безпеці в її руках, і ви були щасливі, тому вона брала вас на руки так часто, як вам цього хотілося.

Кожен раз, коли ви плакали, її серце розривалося.

Для мами немає нічого жахливішого, ніж чути плач дитини і бачити, як сльози течуть по вашому наївному дитячому личку. Вона робила все, що в її владі, щоб зупинити ваші сльози, і, коли це не вдавалося, її серце розбивалося на мільйон маленьких осколків.

Ви для неї завжди на першому місці.

Вона могла обходиться без їжі, без душу і без сну. Вона завжди ставила ваші потреби вище за свої власні. Вона витрачала весь день на вас, і до його кінця сил на себе просто не залишалося. Але наступного дня вона прокидалася навіть раніше і робила все це знову, тому що ви для неї значили більше, ніж все інше.

Вона б пройшла через це усе знову.

Бути мамою - найважча робота, яка тільки може бути в цьому світі. Ви плачете, вам боляче, ви намагаєтеся, але нічого не виходить, ви вчитеся, і перемагаєте власні кордони. Але ви також відчуваєте так багато радості й любові, що здається, що ваше серце ледь може вмістити ці емоції. Незважаючи на весь біль, страждання і безсонні ночі, через які пройшла ваша мама, вона із задоволенням випробує все це знову, тому що це того варто. Тому наступного разу, коли ви побачите свою маму, просто скажіть їй спасибі. Дайте їй знати, що любите її. Повірте, їй не так вже й часто доводиться це чути.